Тож кияни мають гарний привід підготуватися й принаймні на день відмовитися від авто. Тим самим вони внесуть свій невеликий вклад у боротьбу зі зміною клімату.
Головна мета цього дня — привернути увагу до проблеми глобального потепління і ризиків, яке воно несе.
За інформацією директора Департаменту захисту довкілля й адаптації до змін клімату Олександра Возного, літо 2023 року у столиці — найспекотніше за всю історію спостережень. Глобальне потепління триває. Згідно з даними Служби кліматичних змін ЄС, опублікованими днями, цьогорічне літо було найтеплішим за всю історію спостережень.
Олександр Возний
«Маємо інформацію, що середня світова температура впродовж останніх трьох місяців склала 16,8ºС, що на 0,66ºС вище кліматичної норми. Минулий місяць також був найспекотнішим серпнем за всю історію спостережень у світі. Це був третій місяць поспіль, який встановив такий рекорд після найтепліших за всю історію червня та липня», — інформує Возний.
Він підкреслює, що серпень 2023 року був приблизно на 1,5 градуса спекотнішим, ніж середній показник доіндустріального періоду — тобто до 1900 року. До речі, прагнення обмежити підвищення глобальної температури саме до 1,5ºС є головною метою Паризької кліматичної угоди, ухваленої 196 країнами у 2015 році.
Олександр Возний наводить дані по Києву, спираючись на інформацію Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Згідно з ними середня температура повітря у столиці влітку склала +21,6ºС, що на 1,2ºС вище кліматичної норми. Це робить літо 2023 одним із найтепліших в історії нашого міста. Також за літо у Києві встановлено 13 температурних рекордів, один з них у червні, всі інші — у серпні.
«Як ми бачимо, глобальне потепління триває, і скоріш за все, у майбутньому ми ще неодноразово побачимо нові температурні рекорди. Це дуже небезпечна тенденція, адже глобальне потепління має серйозні наслідки та небезпеки для нашої планети й людства в цілому. Екстремальні погодні явища, підняття рівня моря, засухи та голод — це не повний перелік наслідків підвищення температури на планеті», — говорить Олександр Возний.
Він нагадав, що головна мета людства зараз — скоротити використання викопного палива та замінити нафту, вугілля та газ на відновлювані та екологічно чисті джерела енергії.
«Але є дещо, що може зробити кожен з нас. У дослідженні, проведеному науковцями Швеції, дана оцінка ефективності 148 заходів, які може здійснити кожна окрема людина щодня. На першому місці виявилася відмова від поїздок автомобілем — вид пересування містом, який шкодить довкіллю найбільше», — повідомив директор Департаменту захисту довкілля столиці.
Читайте також: «Екологія столиці: що відбувається з кліматом».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
