Керівник Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк розповів громадськості про основні напрями діяльності державної інституції впродовж останнього часу.
У своїй доповіді він наголосив на важливому завданні Департаменту у розв’язанні актуальних питань щодо збереження історичної самобутності Києва, важливості проведення чіткої та виваженої політики у сфері охорони та захисту пам’яток, а також популяризації об’єктів культурної спадщини нашого міста.
Захід зібрав представників громадськості та пам’яткоохоронців. Фото: Тетяна Асадчева
У своєму звіті керівник детально зупинився на таких важливих аспектах діяльності:
-Здійснення інспекційних заходів:
2021 рік: 522 обстеження, 170 приписів, 38 актів про вчинення правопорушення, 38 постанов про накладення фінансових санкцій;
2022 рік: 302 обстеження, 91 припис, 8 актів про вчинення правопорушення, 4 постанови про накладення фінансових санкцій, 4 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення.
Звітний період охоплював два роки. Фото: Тетяна Асадчева
— розробка та розгляд облікової та пам’яткоохоронної документації:
2021 рік: 150 комплектів облікової документації; розроблено та укладено охоронні договори на 291 об’єкт; 7 наказів про занесення 21 об’єкту до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва; 15 подань до МКІП про занесення/не занесення 111 об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
2022 рік: 134 комплекти облікової документації; розроблено та укладено охоронні договори на 128 об’єктів; 9 наказів про занесення 17 об’єктів до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва; 15 подань до МКІП про занесення/не занесення 95 об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Олександр Никоряк розповідає про захист знакових пам’яток столиці в умовах війни. Фото: Тетяна Асадчева
Детальну увагу директор Департаменту також приділив надзвичайно важливим питанням захисту об’єктів культурної спадщини в реаліях війни. Олександр Никоряк зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення Департамент вживав низку заходів щодо убезпечення охоронюваних пам’яток від можливих руйнувань, а також переміщення цінних музейних експонатів у відповідні сховища.
Також керівник Департаменту підкреслив, що в умовах війни одним з головних завдань міської влади є недопущення руйнування пам’яток, а також максимально швидко та якісно їх відновити у разі пошкоджень.
Представники Громадської Ради заслухали звіт керівника Департаменту. Фото: Тетяна Асадчева
Для цього ще у перші місяці війни місто об’єднало зусилля спільно з меценатами та волонтерами, встановивши захисні конструкції біля знакових пам’ятників нашого міста, серед яких: Монумент Князю Володимиру, пам’ятник Княгині Ользі, пам’ятник Тарасу Шевченку, Михайлу Грушевському та засновникам Києва.
Питому увагу у своїй доповіді Олександр Никоряк присвятив актуальним питання розробки науково-проєктної документації та проведенню ремонтно-реставраційних робіт низки міських об’єктів.
Триває відновлення пам’ятки «Будинок Артинова». Фото: Тетяна Асадчева
Впродовж останніх років проводиться значна робота над проєктами реставрації Покровської церкви та дзвіниці на Подолі, корпусу настоятеля та проскурні Братського монастиря на вулиці Григорія Сковороди, проєкт реставрації Колони Магдебурзького права, також будівлі на вулиці Десятинній, 14 та Андріївському узвозі, 5/31.
Також на сьогодні тривають реставраційні роботи «Будинку Артинова» на вулиці Флорівській, 68 та житлового будинку на вул. Г.Сковороди, 9Б.
Окрім Олександра Никоряка, перед Громадською радою виступили представниці підвідомчих установ: т. в. о. директора Київського наукового-методичного центру з охорони, реставрації пам’яток історії, культури та заповідних територій Олександра Тимченко, а також директорка комунального закладу «Центру консервації предметів археології» Тетяна Осінчук.
Олександра Тимченко наголосила, що з початком війни важливе значення має виготовлення облікової документації на об’єкти культурної спадщини. Щоб у разі пошкодження чи руйнування внаслідок бойових дій, мати усі відомості та фіксації для її відбудови.
Тетяна Осінчук розповіла про діяльність Центру консервації предметів археології.Фото: Тетяна Асадчева
«На сьогодні у реєстрі пам’яток є близько 3500 таких об’єктів, з них майже 1200 ще не мають такої документації. Тож на сьогодні ми продовжуємо активно працювати у цьому напрямку. Також продовжуємо нашу співпрацю з волонтерами над 3D-моделюванням деяких об’єктів культурної спадщини. На той випадок, якщо внаслідок ворожих обстрілів пам’ятка буде повністю знищена, ми зможемо відновити її первісний вигляд», — зазначила Олександра Володимирівна.
Також Олександра Тимченко розповіла, що впродовж останнього часу установа приділяє значну увагу дослідженню радянського монументального мистецтва, зокрема панно та мозаїк, що прикрашають житлові та громадські споруди 60-80-х років XX століття.
Керівництво Департаменту відповідає на питання представників громадськості Києва. Фото: Тетяна Асадчева
«Свого часу більшість з них були створені видатними українськими митцями, такими як Федір Тетянич, Галина Зубченко, Григорій Пришедько, Алла Горська, Іван Литовченко, Валерій Ламах та багато інших. На жаль, ці об’єкти часто руйнуються внаслідок ремонтних робіт чи утеплення фасадів. Тож, зараз ми також займаємося питаннями занесення найбільш цінних з них до державного нерухомих пам’яток», — зауважила Олександра Тимченко.
Таким чином, восени минулого року охоронний статус набули знамениті мозаїчні панно «Симонія праці» та «На захист миру» на Берестейському проспекті.
Наталія Мусієнко ініціювала створення «Музейного кварталу» у Києві. Фото: Тетяна Асадчеа
Про діяльність комунального закладу «Центру консервації предметів археології», який розпочав свою діяльність у січні 2021 року, детально розповіла його директорка Тетяна Осінчук.
Основними напрямами його діяльності є консервація археологічних предметів, консерваційно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, експериментальні дослідження, а також науково-дослідна діяльність.
До теми: Як врятувати культурну спадщину Києва від російських ракет: влада міста розповіла про виклики.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
