Унікальні фото та факти до 100-річчя Віктора Глушкова опублікували архівісти

Життя й особистість Віктор Глушкова такі ж глибокі й дають привід замислитись над вмінням розвиватись, як і відкриття, які зробив вчений та його команда.

100-річчя засновника кібернетики відзначили цьогоріч, 24 серпня, якраз у День Незалежності України. Він не дожив до здобуття Незалежності 9 років.

З Україною та Києвом у Віктора Глушкова пов’язаний найпродуктивніший період життя. Якщо зайти на сторінку Енциклопедії сучасної України, то перелік відкриттів та зробленого вченим займає стільки місця, скільки чиясь біографія взагалі.

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону у родині службовців. Батько Михайло Іванович Глушков родом зі станиці Луганської, України. Мати зі станиці Каменської (зараз Каменськ-Шахтинський), Ростовської області росії.

Директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік, віце-президент АН УРСР В. Глушков. Листопад 1968 р. Автор зйомки О. Бормотов
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-136 242

Тренувати свій мозок Глушков почав ще школярем.

«Кожну книгу читав за науковим принципом, в аспекті конкретного завдання. Не тільки точні дисципліни університетського рівня підкорилися десятикласнику — на спір якось десять годин поспіль читав напам’ять улюблені поезії, серед яких особливо любив легенду про Фауста», — наводять цікаві факти архівісти.

В 1941 році з золотою медаллю закінчив середню школу №1 в місті Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Новочеркаському політехнічному інституті (1943–1948 рр.) та Ростовському держуніверситеті (1947–1948 рр.).

З жовтня 1948 р. працював викладачем в Уральському лісотехнічному інституті, одночасно проводив інтенсивну науково-дослідну роботу.

Його старт у науці був дуже яскравим і помітним.

У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію у Московському державному університеті. Предметом докторської дисертації було рішення 5 узагальненої проблеми Гільберта, рішення якої відразу вивело Глушкова в ряд провідних алгебраїстів світу.

Це було сенсаційною подією світового масштабу. Ставши таким чином відомим, молодий вчений спізнав відчуття «творчого щастя».

Директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік В. Глушков (ліворуч), старший науковий співробітник, кандидат технічних наук О. Чеботарьов (у центрі) і старший науковий співробітник, доктор фізико-математичних наук А. Летичевський обговорюють нову конструкцію ЕОМ. Київ, 17 березня 1978 р. Автор зйомки Ю. Мосенжник.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-173 564

З 1956 року Віктор Глушков працював у Києві.

Тут захоплений новою наукою — кібернетикою, на базі обчислювальної лабораторії Інституту математики, вчений створив і очолив обчислювальний центр АН УРСР з метою дослідження загальних закономірностей методів, принципів перетворення, інтеграції й управління складними системами.

Обчислювальний центр Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова АН УРСР. Київ, 20 квітня 1983 р. Автори зйомки Ю. Мосенжник, А. Піддубний.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-207 477

Фундатор наукової школи кібернетики.
Створив теорію цифрових автоматів і теорію автоматичного проектування комп’ютерів (1964).
Започаткував українську школу з проблем штучного інтелекту й розпізнавання образів. Під його керівництвом розроблено принципи оцінки ефективності систем математичного забезпечення обчислювальної техніки, створенню і впроваджено у практику математичного забезпечення ЕОМ «Київ» (1961);
Створив проект ЕОМ «Україна» (1966); серію ЕОМ «Мир» (1968); системи автоматизації проектування «Проект» та машини «Київ-67» і «Київ-70» для керування іонним променем (1977);
Автор проекту загальнодержавної автоматизованої системи збору й оброблення інформації.

Віктор Глушков вшанований званням «Піонер комп’ютерної техніки».

Директор Інституту кібернетики АН УРСР В. Глушков спілкується з молоддю. Київ, 20 лютого, 1969 р. Автор зйомки О. Бормотов.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-243 328

Центральному державному аудіовізуальному та електронному архівові зберігається близько 100 кінодокументів, понад 50 фотознімків та 7 аудіозаписів, що фіксують події життя, наукової й громадсько-політичної діяльності науковця.

Саме до 100-річчя людини, без якої неможливо уявити сьогоднішні світові досягнення ЦДАЕА присвятив унікальну підбірку фото та фактів.

Учасники щорічного зібрання АН УРСР (зліва направо) директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік В. Глушков, директор Інституту математики АН УРСР, академік Б. Митропольський і директор Об’єднаного інституту ядерних досліджень в м. Дубно М. Боголюбов під час розмови. Київ, 16 грудня 1965 р. Автори зйомки Ю. Мосенжник, К. Шамшин
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-136 308

Зараз у кінотеатрах світу паломництво на стрічку «Оппенгеймер», про Роберта Оппенгеймера, американського фізика-теоретика та фізика-ядерника.

Втім, навіть побіжне знайомство з біографією Віктора Глушкова, дає підстави для знімання справжнього блокбастера.

У долі Віктора Глушкова є все, що уособлює геніальну особистість, яка сповна використала Дар Божий. До слова, за його діяльністю пильно стежили, молодша донька академіка, Віра, якось розповіла, що на батька готували два замахи.

Директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік В. Глушков вивчає програму для ЕОМ «Мир». Київ, грудень 1967 р. Автори зйомки М. Редькін, К. Шамшин
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-104 022

Глушков передбачав появу інтернету. Він казав: «Настане час, газети перестануть виходити у звичному форматі, на екрані можна буде почитати будь-яку, послухати лекцію у зручний час і скільки завгодно разів, поставити питання лектору й отримати відповідь».

Члени урядової делегації НДР під час відвідання Інституту кібернетики АН УРСР. У центрі — директор Інституту В. Глушков. Київ, 12 липня 1969 р. Автор зйомки Е. Малишевський.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-151 040

На Заході, його називали «богом кібернетики», а Інститут, який Глушков започаткував у Києві — «Меккою ЕОМ». У науковому закладі провадилися дослідження інформаційних джерел, штучного інтелекту. А обчислювальна техніка, розроблена в Україні, не поступалася світовим зразкам.

Директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік В. Глушков. 1965–1966 рр. Автор зйомки К. Лішко
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-144 727

США наполегливо кликали Віктора Михайловича переїхати й читати лекції, його запрошував Президент США Джон Кеннеді. Але Глушков не захотів покидати Київ.

«Жив, а значить працював Віктор Глушков за задумом улюбленого Гете: знання і праця на благо людям обіцяють Фаусту спасіння. Перед відходом згадав дружині подаровані їй колись зірки: „У світлі, яке відбивається крізь них, ми знову будемо молодими у вічності“», — розповіли архівісти про життєві сенси вченого, якому присвятили спеціальну добірку фото та фактів.

З його появою в Інституті, до слова, завершилась почата раніше розробка системи радіолокаційного визначення повітряних цілей з наведенням винищувачів, під яку було сформовано наукову базу й сформульовано математичну теорію процесу наведення. Результати дозволили створювати на практиці штатні системи ППО. Усі поточні проєкти Інституту доведено до пуття завдяки неабиякому таланту керівника, здатного сприймати, підтримувати і розвивати чужі ідеї, тримаючи колектив у дружній атмосфері творчого натхнення.

Сьогодні героями українців є військові, які звільняють рідну землю від російських окупантів. А ще — особливу увагу всі звернули на підрозділи ППО, які закривають небо від ворожих ракет, дронів, збивають літаки й гелікоптери противника.

У архівному матеріалі йдеться про те, що саме з появою Віктора Глушкова в Інституті математики, завершилась почата раніше розробка системи радіолокаційного визначення повітряних цілей з наведенням винищувачів.

Під неї сформували наукову базу й сформулювали математичну теорію процесу наведення.

Результати дозволили створювати на практиці штатні системи ППО.

Голова державної комісії з приймання, академік А. Дородніцин, молодший науковий співробітник Інституту кібернетики АН УРСР А. Дородніцина і директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік В. Глушков біля нової ЕОМ «Промінь». Київ, 21 листопада 1962 р.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-75 783

«Усі поточні проєкти Інституту доведено до пуття завдяки неабиякому таланту керівника, здатного сприймати, підтримувати й розвивати чужі ідеї, тримаючи колектив у дружній атмосфері творчого натхнення», — так описують здібності вченого й менеджера архівісти.

До слова, збірку фактів та фото до 100-річчя видатного вченого, архівісти назвали «Президент Кібертонії». Що це за країна — Кібертонія? Виявляється, вона вигадана, існувала лише у новорічні дні.

«Для новорічної вечірки 1960 року співробітники вигадали віртуальну країну Кібертонію, у якій й надалі відбувалися регулярні веселощі, конференції, дитячі свята для Києва і Львова. У казковому царстві ходила своя валюта, писалася конституція», — так вміли розважатись ті, хто заклав підвалини сучасної інформатики.

Віктор Глушков прожив за сучасними мірками мало — 59 років. За словами доньки Віри, він сам зумів поставити собі діагноз, прочитавши купу книжок. Він помер у москві, куди його перевезли на лікування. Але поховали «батька кібернетики» на Байковому кладовищі у Києві.

На будинку, де він жив, на Ярославовому валу — нині меморіальна табличка.

Урочисте відкриття меморіальної дошки академіку АН УРСР В. Глушкову на будинку № 15 по вул. Ярославів Вал у м. Києві. 23 серпня 1983 р. Автор зйомки О. Бормотов.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-207 356

А на могилу до вчителя, колеги й геніального вченого приходять і ті, кому пощастило його знати й молоді науковці, які мають в особі Віктора Глушкова приклад неймовірного вміння цікаво і продуктивно прожити життя.