Українська церква адекватна настроям народу: про святкування Різдва 25 грудня

У 2023 році ПЦУ та УГКЦ провели календарну реформу. Дати нерухомих свят, постів, загальниць, дні вшанування пам’яті святих змістились на 13 днів. Тобто відзначаються на 13 днів раніше. Головним питанням стало святкування Різдва, яке тепер — 25 грудня, а не 7 січня.

Щоправда, календарна реформа проходить без примусу, спокійно і розважливо. У церкві нагадують, що всі мають можливість прийняти необхідні зміни поступово й усвідомлено.

Після проголошення переходу на новоюліанський календар з 1 вересня, лунало чимало сумнівів, щодо того, чи варто це робити саме зараз? Чи готове суспільство прийняти перенесення свят і Різдва?

У грудні кілька соціологічних центрів провели опитування. Цифри виявились приголомшливими.

Успенський собор Києво-Печерської лаври, 7 січня 2023 року, віряни після літургії, яку у лаврі відслужили українською вперше за 300 років. Фото: Борис Корпусенко

Соціологи KANTAR дізнавались в українців: хто й коли планує відзначати Різдво.

Понад 60% опитаних відповіли ствердно на запитання чи планують вони святкувати Різдво саме 25 грудня.

Зауважимо, що до повномасштабного вторгнення лише 18% планували святкувати Різдво 25 грудня і ще чверть планували відзначати свято двічі — 25 грудня та 7 січня.

За даними соцдосліджень «Центру Разумкова», позитивно ставляться до переходу на новий календар:

  • 82% вірних УГКЦ,
  • 62% вірних ПЦУ,
  • 24% «просто православних»,
  • 21% «просто християн»,
  • 20,5% вірних УПЦ (МП).

Негативно — відповідно 5%, 11%, 23%, 9% і 61%.

Цікаво, що позитивне ставлення до цього рішення висловили 75% респондентів у Західному регіоні, 45% — у Центральному регіоні, 40% на Півдні та 28% — на Сході.

Кореспондентка «Вечірнього Києва» дізнавалась у священиків, релігієзнавців та істориків: як вони оцінюють календарну реформу і відзначення Різдва 25 грудня? Про що свідчать дані соціологічних досліджень? Чому, попри війну і важкі випробування, проведення календарної реформи було важливим?

ЦЕРКВА ПРИЙНЯЛА РІШЕННЯ, ЯКЕ ВІДПОВІДАЛО БАЖАННЯМ СУСПІЛЬСТВА

Георгій Коваленко, священик ПЦУ, філософ, богослов, який сім років поспіль веде просвітницький проект — Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості, побачив багато сенсів у переході на святкування Різдва за новим стилем, саме 25 грудня.

Георгій Коваленко, священик ПЦУ, богослов, філософ. Фото: Г.Коваленко/Facebook

— Георгію Івановичу, коли вперше з’явилась інформація про святкування Різдва 25 грудня, одні сказали: «нарешті», а інші пророчили «розкол у суспільстві». Що показують цифри опитувань?

— По-перше, це свідчить про те що українські віруючі не настільки фундаменталістські налаштовані. Адже святкуємо ми не дату чи число, а саме свято! Цифри свідчать, що церква прийняла рішення яке відповідало бажанням суспільства. А такий швидкий перехід пояснюється критичною ситуацією війни до релігійного чинника додалась політична складова.

— УГКЦ оголосила про календарну реформу у лютому, а ПЦУ, на соборі у травні. Це був доволі сміливий крок, про що він свідчив і чим був продиктований?

— Цей сміливий крок означає, що українці не просто вносять зміни відповідно до астрономічного календаря. Ми єднаємось з усім християнським світом та православним, більшість православних відзначають Різдво 25 грудня. І ми дистанціюємося від московського патріархату. Зауважте, що релігійне середовище показало: понад 90 відсотків парафій перейшли.

— Свято-Успенська Києво-Печерська лавра також перейшла на новий стиль…

 — Там відчули бажання прочан, які приїздять до лаври й парафіян які ходять на службу. Українська церква адекватна настроям народу. Для людей важливо саме свято. Ми відчули природність відзначати 25 грудня, це втішне відкриття. Це головніше, аніж якась традиція, особливо коли вона не відповідає, ані науці, ані реальності.

— А як у вашій родині відзначатимуть Різдво?

— У нас вдома традиція наповнювати різдвяними сенсами саме 25 грудня. Як тільки з’явилась можливість обирати, ми вибрали одразу 25 грудня. Спочатку думали, що будуть і 25 грудня, і 7 січня. Але як виявилось старе Різдво мало кому потрібне…

ЛЮДИ ШУКАЮТЬ У ВІРІ ПРИХИСТКУ

Карен Нікіфоров, релігієзнавець, голова ГО «Майстерня академічного релігієзнавства», викладач KSE, коментуючи цифри соцдосліджень, сказав, що передбачає деякий час традицію святкувати «подвійне Різдво». Тобто Святвечір у деяких родинах буде і 24 грудня, і 6 січня.

Карен Нікіфоров, релігієзнавець, голова ГО «Майстерня академічного релігієзнавства», викладач KSE.

— Як швидко люди перейдуть на відзначення за новим стилем?

— Я думаю, що у відповідях і опитуванні йдеться про домашнє святкування Різдва. Це — логічний цивілізаційний вибір. Думаю також, що люди, які не перейшли на новий календар стовідсотково, зможуть святкувати й 24 і 6. Це не дуже канонічно, але слово «канонічно» вже набило таку оскомину, що це не дуже погано.

А сам перехід взагалі буде дуже швидким.

— Соціологи показують, що традиція «подвійного Різдва» якийсь час триватиме…

— Знаєте, особисто мені важливо, що люди святкують Народження Христа. Звісно, реформа лише стартувала, будуть перші роки ті, хто відзначатиме двічі. Це не Великдень коли відзначається один раз. До слова, різдвяні традиції — довгі.

З колядками та щедрівками. Відзначать 25 грудня, а там затягнеться й до 6 січня — Водохреща за новим стилем. Це з церковної точки зору прийнятне.

— Коли церква проголосила про реформу, було чимало голосів проти, але перші відповіді суспільства — позитивні, як свідчать дослідження?

— Я думав, що буде більш важко. Але спрацювала і геополітична складова — ми сприймали 25 грудня, як католицьке Різдво, західне. Це було в тренді, бо західне це було завжди модно, ця традиція нас підготувала. Згадаймо, що православні болгари, греки, румуни — теж відзначають 25 грудня.

— Що для істинного християнина тут є важливим?

— Календар це не другорядне, а шестирядне, як на мене, порівняно з питаннями віри. Якщо людина воцерковлена, вона приймає диво Різдва Христового — то їй немає різниці. З точки зору посту це зручно — 25 святкувати й завершити піст до Нового Року.

 — Мені доводилось чимало чути від воцерковлених людей, що будь-який крок «Геть від Москви» — це правильно і на часі. Прибічники УПЦ (МП), як показують соцопитування, теж не відкидають можливості відзначати з усім християнським світом Різдво 25 грудня. Що на це впливає?

— Знаєте, роками однією з основних пропозицій цієї церкви була суворість канонів. А, як виявилось, вони дуже суворі, щоб додати молоко в каву у середу чи п’ятницю, але тимчасом деякі їх священики у храмах в центрі Києва продовжують поминати патріарха Кіріла, або не виконувати рішення собору в Феофанії. І їм поблажливо кажуть: «не доросли». Виявляється є люди, якім можна порушувати рішення церкви. Як Оруелл писав: «Всі рівні, але є рівніші!».

Дехто назвав агресора агресором, а потім ми бачимо покарання священиків які висловлюють радикально антимосковську думку — їх забороняють, а тих, хто відверто підтримав окупантів просто відправили «на покой». І віряни це все бачать.

— Тобто треба працювати далі з людьми, які визначаються ще?

— Так, мирянам треба пояснювати треба налагоджувати комунікації. Люди шукають у вірі прихистку, як у першу хвилю війни, так і зараз. І Президент і Головнокомандувач говорять про те, що війна не виграється за два-три тижні й люди все більше починають звертатись до вічних питань. Шукаємо вищий сенс.

НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ УКРАЇНА ВЖЕ ВІДЗНАЧАЛА РІЗДВО 25 ГРУДНЯ

Максим Остапенко, вчений, археолог, кандидат історичних наук, який з 28 жовтня став Генеральним директором Національного заповідника Києво-Печерська лавра, а до того очолював Національний заповідник «Хортиця» і воював на фронті у ЗСУ, переконаний, що людям треба розповідати про те, скільки православних церков у світі живуть за календарем, на який українська церква нині перейшла.

Максим Остапенко, вчений, археолог, кандидат історичних наук, Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»/ Фото: Facebook

— Ви гадаєте, що просвітницька робота, пояснення про увесь православний світ та його традиції, змінюють думки вірян у нас?

— Так. Згадаймо про те, що Україна перейшла на григоріанський календар ще на початку 20-го століття у часи Української Народної Республіки. Скільки православних церков світу відзначають Різдво 25 грудня? Більшість, дев’ять з п’ятнадцяти також користуються григоріанським.

— Так, виняток становлять російська, Польська, Єрусалимська, Сербська та Грузинська церкви…

— Враховуючи, що росія — країна-агресор і церква країни-агресора є дуже реакційною. Вони освячують зброю, освячують військових, які йдуть вбивати українців, я думаю, що це — абсолютно природньо — відмовитись ще від одного зв’язку з країною, яка намагається знищити нас і як народ, церкву українську. росія призвела до того, що українці намагаються позбавитись будь-яких своїх зв’язків з колишньою імперією. Мені здається, що це — природній процес. Сподіваюсь, що він буде завершений і суспільство нарешті повернеться в європейське лоно, в якому ми перебували століттями…

Щедрувальники виступили в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Фото: Борис Корпусенко

— А ви коли відзначатимете Різдво?

— Звісно, 25 грудня! Ми бачимо зараз, наскільки Європа ближче до нас. Святкування таких важливих подій, як Різдво, яке є всесвітнім — це має стати частиною українською ідентичності.

— У всесвітнє святкування Різдва Україна вже зробила свій внесок?

— Творчисть Миколи Леонтовича і його безсмертний «Щедрик» об’єднали християнський світ. Ця мелодія зробила святкування Різдва особливим для людей у всьому світі. І сама логіка нам підказує, що треба приєднатись до традиції святкування Різдва разом з усім світом.

ДОБРЕ, ЩО НАРЕШТІ НАСТУПИЛА ЯСНІСТЬ

Людмила Філіпович, український філософ, релігієзнавець, доктор філософських наук, професор, завідувач Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України, у розмові з кореспонденткою «Вечірнього Києва» зазначила, що оскільки Україна заявила про євроінтеграцію, то ця спорідненість має бути довершена і в плані духовному і релігійному.

Людмила Філіпович, Віце-президентка Української асоціації релігієзнавців, доктор філософських наук, професор, завідувач Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України

— Що ви подумали, коли ПЦУ та УГКЦ проголосили календарну реформу?

— Я дивувалась, чому це не зробили раніше. Тим більше, що українська традиція знала на початку 20 століття святкування 25 грудня. Ви бачили старі календарі за 1920 рік, фото їх сторінок нині поширюють у соцмережах, саме це число там є червоним, святковим.

— Як виявилось, справа не лише у астрономії і суто календарі. Українська церковна реформа, хоч і календарна, але багатовимірна…

— Так, є кілька вимірів цієї події. Головний вимір — релігійний, якщо ми себе відчуваємо частиною єдиного християнського світу, то треба переламати цю традицію відокремленості. 1 мільярд 200 мільйонів католиків святкують 25 грудня, 500 мільйонів протестантів та 9 помісних правослоавних церков відзначають Різдво 25 грудня й лише невелика частина християн відзначає Різдво 7 січня.

Другий момент — астрономічний. Так цікаво сталось, що срср успадкував традиції російської імперії Петра Першого, який своїм указом від 30 грудня 1699 року постановив, що з 1 січня у нас тепер починається і новий рік. Отак релігійне життя йшло за юліанським календарем, а світське за григоріанським. Була невідповідність. Новий рік ми завжди писали «від Різдва Христового», а вийшло все навпаки.

Календарі — це договірні справи, коли люди домовляються між собою від якого дня чи року встановлювати літочислення. Добре, що нарешті наступила ясність.

— А політика тут є?

— Я її ставлю на третє місце. У рішенні, яке прийняли ПЦУ та УГКЦ — політика на третьому місці.

Цей момент полягає в тому, що ми все далі відходимо від москви. І він цьогоріч набув нарешті конкретних обрисів. Якщо ми і в календарі відходимо від москви, то Україна стає ще автономніша і самостійна.

Це правильне рішення. Когось вони вводять в ступор. Але це ж перший рік. Це — процес. Перший рік коли ми відзначаємо Різдво за новим календарем — показує що три чверті населення України погодились з тим, що вони хочуть належати до світу та Європи та не хочуть належати до московського православ’я. Це показує колосальні зміни.

— А в плані загальнонаціональному?

— Якщо ми політична нація, то ми з різних національностей та народів і коли ми поважаємо юдейські, мусульманські свята — то ми демонструємо не свою всеядність, а широту поглядів і толерантне ставлення. Ми їх не святкуємо, але ми поважаємо і визнаємо це право за іншими. Ханукальні свічки — це було важко уявити в срср… Нам чужі свята дані, щоб утвердитись у своїй ідентичності.

— Коли ви відзначите Рзідво?

— 25 грудня. Христос ся Рождає, славімо його! Мене вітають і православні, і католики, і греко-католики, і юдеї, і мусульмани. Різдво 25 грудня — це маркер релігійної, культурної та національної ідентичності.

Читайте також за темою:

«ПЦУ ухвалила перехід на новоюліанський церковний календар з першого вересня 2023 року».

«Перше Різдво: ПЦУ відправила службу в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. ФОТО».

«ПЦУ вперше провела Великодню службу у Києво-Печерській лаврі. ФОТО».

«Образи святих на бронеплитах від бронежилетів: Митрополит Епіфаній освятив нові ікони. ФОТО».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *