У межах міжнародного форуму «Реставрація та відновлення культурної спадщини України після Великої Війни», його учасники та запрошені спікери обговорили створення концепції Стратегії збереження пам’яток, історико-культурних об’єктів і територій, зокрема, які мають статус національного значення.
До заходу долучилися представники державних органів, громадськості та архітектори, які дискутували про головні виклики та шляхи повоєнного відновлення культурного надбання України. Учасники обмінювалися думками з деяких важливих та принципових питань:
«За якими критеріями будуть обрані обʼєкти для відновлення?», «В якій формі будуть відновлюватись памʼятки?», «Які структури будуть займатись безпосередньо відновленням?» тощо.
Захід пройшов під патронатом Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM) зі штаб-квартирою у Римі.
Виступ т.в.о. Міністра культури Ростислава Карандєєва. Фото: пресслужба проєкту
Міжнародний формум розпочав виступ т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.. Він наголосив, що питання збереження українських пам’яток та об’єктів культурної спадщини є надзвичайно актуальним, особливо в умовах війни.
Посадовець нагадав, що за офіційними даними, з 24 лютого 2022 року в Україні вже зруйновані або пошкоджені майже 900 пам’яток, з них понад 100 належить до пам’яток національного значення.
«Наше завдання сьогодні — зберегти спадщину у належному стані, аби мати змогу донести до людей необхідну культурно-освітню послугу. Тож МКІП ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для пам’яток України».
Ростислав Карандєєв розповів про залучення іноземних інвестицій у відбудову українських пам’яток. Фото: пресслужба проєкту
Також Ростислав Карандєєв додав, що наступного року міністерство очікує близько 250 млн грн надходжень від ліцензій на ігровий бізнес, які спрямують на невідкладні роботи зі збереження культурної спадщини.
Водночас т. в. о. міністра окреслив виклики в галузі реставрації культурної спадщини, основним із яких є нестача державного фінансування. Тож є вкрай важливим — залучати до відновлення пошкоджених об’єктів кошти іноземних партнерів.
«Зараз у нас налагоджено тісний контакт з італійськими партнерами, зокрема, на урядовому рівні. Відповідні рішення, ухвалені щодо Одеси, Маріуполя та Чернігова, дозволяють нам планувати певні роботи. Але вони відбудуться після завершення війни», — додав Ростислав Карандєєв.
У дискусії взяли участь відомі експерти, архітектори та фахівці. Фото: пресслужба проєкту
Виступ урядовця продовжив Олександр Никоряк — голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини. У своєму виступі він зауважив, що збереження пам’яток є питанням національної безпеки, адже ворог намагається знищити наш культурний фонд. Тож необхідні міри слід вживати вже зараз.
«Наразі ми збираємо всіх представників професійної громадськості задля допомоги та співпраці з державою в порятунку нашої культурної спадщини. В першу чергу ми маємо розглянути долю памʼяток національного значення, а витрати на спадщину мають стати частиною репарацій», — наголосив Олександр Никоряк.
Голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини Олександр Никоряк. Фото: пресслужба проєкту
У дискусії взяли також участь провідні експерти з різних міст України.
Архітектор-реставратор, голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков представив проміжні висновки роботи експедиційної команди з обстеження об’єктів культурної спадщини Харківської області:
«Культурна спадщина є важливим елементом національної безпеки. Під час війни для неї з’являються додаткові ризики — при усуненні наслідків атак системно фіксується безвідповідальність комунальних служб та балансоутримувачів, окремий ризик — відсутність окремих рекомендацій у роботі з об’єктами спадщини для підрозділів ДСНС та ЗСУ. Якщо казати про проблеми, з якими ми стикаємося під час обстеження, під час моніторингу — це в першу чергу відсутність єдиної системи інформаційної бази, в якій би містилися всі об’єкти…» — зазначає архітектор.
Архітектор-реставратор, голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков. Фото: пресслужба проєкту
У своєму виступі Віктор Дворніков також підкреслив, що польовий моніторинг стану об’єктів спадщини і документування втрат дозволяє зрозуміти об’єктивний стан і масштаб втрат, виявити неочевидні ушкодження зокрема об’єктів без охоронного статусу.
«Матеріали таких досліджень дозволяють робити системний аналіз та будувати програми з відновлення, можуть бути використані для кримінальних проваджень та судових процесів. Збереження об’єктів саме в умовах війни має високе суспільне значення і є обов’язком громадянського суспільства», — наголошує фахівець.
Кандидат історичних наук Федір Стоянов з Одеси поділився практичним досвідом відновлення після обстрілів житлового Будинку Чижевича, що є пам’яткою місцевого значення. Він зазначив, що норми чинного законодавства, що регулює виконання робіт на пошкоджених пам’ятках під час війни, необхідно вдосконалювати. Також необхідно вже зараз розробляти універсальні механізми проведення реставраційних та відновлювальних робіт після війни».
Олександр Харлан — архітектор, декан архітектурного факультету ПДАБА, член бюро ICOMOS. Фото: пресслужба проєкту
Ще одним цікавим спікером став Олександр Харлан – архітектор, декан архітектурного факультету ПДАБА, член бюро ICOMOS. У своєму виступі експерт з Дніпра розкрив тему «Культурна спадщина південно-східної України: першочергові заходи під час воєнного часу і по його завершенні»:
«Навіть після таких жахливих руйнівних подій, у випадку відновлення середовища окремі історичні реставровані об’єкти, консервовані та музеєфіковані пам’ятки й подальша регенерація середовища дозволить використовувати історичні цінні фрагменти забудови як композиційні акценти в новітній забудові відроджених поселень», — розповів архітектор.
За словами Олександра Харлана, оновлені та підняті з руїн пам’ятки та їхня територія можуть стати цінними та важливими локаціями в житті кожного міста:
«У стратегії відновлення населених пунктів південно-східної України постраждалих внаслідок військових дій слід враховувати важливість культурної спадщини регіону, яка є скарбницею національних ідей і традицій. Пам’ятки архітектури та історії — це не лише нагадування про минуле і матеріальне свідоцтво нашої історії, а також подія сучасності, яка дає нам ідейно-художнє тлумачення і призначення. Відновлення і будівництво в зруйнованих містах повинно стати символом єдності історичних пам’яток і сучасної української архітектури».
Пам’яткохоронець Дмитро Перов долучився до обговорення актуальних проблем у сфері збереження пам’яток. Фото: пресслужба проєкта
Також в межах формуму презентували проєкт «Маленькі історії великого Києва», як нематеріальний метод захисту культурної спадщини. Він створений у вигляді радіопрограм та подкастів, що знайомлять киян з цікавими історіями з життя успішних підприємців, митців та архітекторів минулих епох, які сторили наше місто таким, яким ми знаємо Київ сьогодні.
Проєкт спрямований на розвиток глибокого розуміння значущості нашої спадщини у слухачів на рівні емоцій та привʼязаності. Автором циклу «Маленькі історії великого Києва» є українська інвестиційна компанія DOVGIY FAMILY OFFICE, яка також є й головним партнером форуму «Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни».
Директорка НЗ «Софія Київська» Неля Куковальська. Фото: пресслужба проєкту
«Наш проєкт про рідний Київ покликаний формувати усвідомлену любов містян та бізнесменів до міста. Це наш шлях до виваженого інвестування в збереження історико-культурного надбання Києва», — розповідає Оксана Гуляєва, керуюча партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE.
За її словами, поряд із нашими бізнес-проєктами з ревіталізації старих будівель є важливим розвивати і цей напрям.
«Наша мета — закохувати слухачів в Київ і таким чином поглиблювати бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь», — зазначила Оксана Гуляєва.
Ганна Гаврилів — засновниця ініціативи «Спадщина.UA» та директорка компанії «Палац Розділ». Фото: пресслужба форуму
Ще однією спікеркою заходу стала засновниця ініціативи «Спадщина.UA» та директорка компанії «Палац Розділ» Ганна Гаврилів. Зараз вона займається відновленням Палацу Жевуських-Лянцкоронських на Львівщині. У своєму виступі на тему «Культурна спадщина України як нова галузь для інвестування» вона зазначила:
«Памʼяткоохоронці, культурний менеджмент та бізнес мають співпрацювати, аби максимальна кількість цих історичних споруд мала нову ефективну та інвестиційно привабливу функцію. Адже сьогодні приватні інвестиції — чи не єдиний шлях порятунку для більшості історичних споруд, в малих громадах зокрема, яких сьогодні в Україні десятки та сотні тисяч, і які без ефективного управління ризикують вмерти для наступних поколінь безповоротно».
В межах дискусії учасники обговорили співпрацю пам’яткоохоронців та бізнесу. Фото: пресслужба форуму
Ганна Гаврилів також підкреслила, що на сьогодні єдиним юридичним інструментом передачі історичної нерухомості з комунальної та державної власності у приватну стає чи не єдиним шансом порятунку пам’ятки.
«Приватна власність для культурної спадщини — не вирок і не гріх, а можливість і шанс на нове життя», — наголосила експертка.
Крім того, в рамках заходу експерти з Хорватії, Польщі поділились своїм досвідом відновлення памʼяток та обʼєктів культури. Міхаела Скурич — магістр з інженерії, Директорка університету архітектури (Хорватія) розповіла про реставрацію обʼєкта всесвітньої спадщини міста Дубровник, а польський архітектор Рафал Сєрачинський про відбудову Саксонського палацу у Варшаві та тонкощі роботи архітектора з державними закупівлями.
Міхал Красуцкі — Столичний реставратор пам’яток Польщі, координатор «Дому реконструкції України» — ініціативи мерії Варшави поділився «Варшавським досвідом відбудови історичного міста після 1945 року та його застосування в Україні», а Шимон Войцеховський — Президент правління, співвласник, архітектор-партнер в APA Wojciechowski Architects (Польща) поділився досвідом своєї компанії в рамках теми «Переосмислення будівель. Приклади реконструкції на практиці».
Також у межах форуму була досягнута домовленість про підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом та Всеукраїнською Асоціацією Охорони Культурної Спадщини про співпрацю з реставрації та відновлення культурної спадщини України після великої війни.
На думку багатьох учасників форуму, Стратегія збереження пам’яток має стати базою та основою для отримання донорських коштів, джерелами яких в майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертви спонсорів і меценатів, а також допомога, надана Україні в рамках міжнародної підтримки.
До теми: Спочатку ремонт, а позолота — після війни: у Софії Київській пояснили «шокуючий» тендер.
Керівництво Національного заповідника «Софія Київська» оприлюднило офіційне повідомлення, щодо тендеру на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів. Сума тендеру — 79 203 717.18 гривень. Виконання робіт за проєктом розраховане на 5 років, тобто — до кінця 2028 року.
Світлини для публікації надані організаторами форуму.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
