Світла людина, яка вміла все, талановитий інженер з автоматизації, воїн, який робив максимум для того, аби його побратими виходили живими з найзапекліших сутичок з ворогом.
Так говорили сьогодні під час прощання з киянином Святославом «Нутрієм» Романчуком ті, хто дружив, працював і воював з ним.
Святослав у вишиванці — фото, яке тримали військові під час прощання у Михайлівському соборі.
Військові на прощанні з побратимом.
Олександр Омельченко, за фахом архітектор, познайомився зі Святославом у перший день війни, коли прийшов до військкомату.
«Ми подружились і місяць були разом у ТРО. Ми багато говорили у нарядах. Я побачив, який він ерудований, він багато чого вмів зробити руками — всі наші рації він налаштовував. Безвідмовна золота людина. Світлий чоловік. Я не можу зрозуміти як так сталось, що він загинув. Такі люди мають підіймати Україну…» — поділився чоловік з «Вечірнім Києвом» роздумами про загиблого Захисника.
Люди прийшли віддати останню земну шану воїну Святославу Романчуку, який загинув на Лиманському напрямку фронту.
Анна Даниленко, вдова Святослава, написала, що у нього була принципова позиція жити в Україні, а відтак і захищати її.
Під час прощання у Михайлівському соборі зібратись дуже різні люди, чимало з них робити різні цікаві заходи разом зі Святославом у мирний час. А під час війни стали волонтерами й зустрічались з «Нутрієм» на фронті.
Христина 10 років до війни брала участь у різних заходах та поїздках Україною зі Святославом «Нутрієм» Романчуком.
Христина, яка багато років поспіль у команді зі Святославом ходила у гори (він був вправним спелеологом) розповіла «Вечірньому Києву» про те, що її випало поспілкуватись з товаришем буквально за 10 днів до його загибелі.
«Важко говорити. Я Славу знаю 10 років, він наш близький друг. Я не здивувалась, коли він пішов на фронт. Я знала, що так буде. Я рік на Донбасі волонтерю. І ми зустрілись на стабпункті „Госпітальєрів“, він до них заїхав у гості. Він був сильний, талановитий і розумний. Святослав легко пристосовувався до труднощів, він не скаржився на воєнний „побут“, якщо це можна так назвати. Але було видно, наскільки він стомлений», — розповіла про останню зустріч із Захисником Христина.
Священик під час прощання з військовим Святославом Романчуком сказав, що захищати свою землю і громадян у час війни — найвищий прояв людяності.
У мирний час Святослав Романчук став співзасновником створення команди порятунку тварин і особисто не дав загинути багатьом братам нашим меншим.
Про його виняткову доброту та людяність говорили на прощанні всі. Але людям було дуже важко і боляче, під час заупокійної служби плакали й жінки, і чоловіки.
Пані Наталія розповіла про інженерний талант та виняткові особисті якості загиблого воїна Святослава.
Наталія Ремівна, родичка сім’ї Романчуків, розповіла «Вечірньому Києву», що Святослав був професіоналом високого класу.
«Я знаю, що Слава був світлою і позитивною людиною, яких мало. Він був фахівцем найвищої кваліфікації, його дуже цінували на роботі. Інженер з автоматизації — це дуже рідка професія. Впевнена, що він мав броню. Але у перший день пішов у ТРО. останні місяці він був на „нулі“. Ідуть кращі, таке наше життя зараз…», — розповіла вона.
Останнє селфі, яке Святослав зробив на фронті, опублікувала його дружина Анна.
Під час прощання з воїном Святославом, священик зазначив, що за Україну гинуть молоді і талановиті люди, які усвідомлено зробили свій вибір піти у військо. Вони розуміли, що нині вирішується право на життя країни і її народу.
Читайте також:
«У Києві попрощались з бійцем і письменником Максом „Доцентом“ Петренком».
Ольга СКОТНІКОВА, фото автора, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
