В Успенському соборі літію за гетьманом Мазепою провів Архімандрит Авраамій, в. о. намісника Лаври. У заході взяли участь духовенство, військові капелани, учасники Програми «Духовне відновлення», меценати, співробітники заповідника та запрошені гості.
«Мазепа був надзвичайно щедрим до Києво-Печерської лаври, для того, щоб вона прикрашалася і була подібною до небес. І сьогодні з духовенством, з усіма небайдужими до нашої історії, до нашого майбутнього, ми згадуємо славного гетьмана, — зазначив Авраамій під час панахиди. — Бо Господь дає нам великий шанс визволити Лавру від духовної окупації, яка панувала в ній, в центрі української столиці, в осерді української духовності та національної історії».
«Ми бачимо, ми відчуваємо, як Лавра стає українською, і це вже перемога. Бо справжня перемога формується саме тут» — поділилися враженнями військові капелани та після служби заспівали гімн України разом із присутніми гостями перед Успенським собором.
В Успенському соборі літію за гетьманом Мазепою провів Архімандрит Авраамій, Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
В Успенському соборі літію за гетьманом Мазепою провів Архімандрит Авраамій, Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
На панихиді були присутні військові капелани. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Учасники та гості презентації. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Після служби військові капелани та гості заспівали гімн України. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Далі у Великій лаврській дзвіниці презентували дзвін Мазепи XVII століття. Дзвін потребував невідкладних реставраційних заходів через наявність уражень металу корозією, значного забруднення, що призводило до його руйнації.
Фахівці провели повний комплекс реставраційно-консерваційних заходів. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Впродовж трьох місяців фахівці відділу наукової реставрації та консервації рухомих пам’яток заповідника, реставратори В’ячеслав Ралемський і Наталя Онопрієнко проводили повний комплекс реставраційно-консерваційних заходів. Вони видаляли щільні забруднення, стабілізували активну корозію міді та заліза, покривали дзвін захисним шаром реставраційного лаку та синтетичного воску.
Рестраврація виконували протягом трьох місяців. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Це дало змогу максимально зберегти автентичність структури предмета. Роботи проводились на відкритому повітрі. Паралельно, в умовах майстерні, відреставровано язик дзвону зі шкіряною петлею для підвішування.
Також було встановлено, що первісно дзвін завершувала так звана «корона», але шість її арок було вирубано, ймовірно, під час його численних переміщень.Дослідники виявили, що вкладний напис на дзвоні не відлитий в процесі виготовлення, а викарбуваний на готовому виробі.
Офіційна презентація дзвону. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Під час презентації в.о. гендиректора заповідника Максим Остапенко подякував співробітникам за відновлення пам’ятки.
«Саме завдяки Мазепі Лавра стала такою, якою ми її бачимо зараз. „Що ми браття — козацького роду“ — це про всіх нас, тих, хто є нащадками козацької епохи. Попри на гоніння та анафемацтво його дух зберігся і передався нам. Мазепин дзвін — національна реліквія яка збереглася не сама собою, а завдяки колективу заповідника та меценатам, що допомогли завершити другийI етап консервації та реставрації», — підкреслив він.
Присутнім нагадали, що за 28 років Лаврі виповниться 1000 років, і вона має стати епіцентром культурного, духовного і релігійного життя; постати, як світова пам’ятка, фундамент для формування нового українського суспільства.
Заступник генерального директора з наукової роботи Костянтин Крайній розповів історію дзвону. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Заступник генерального директора з наукової роботи Костянтин Крайній, презентуючи дзвін, наголосив, що він є першим вагомим вкладом родини Мазеп до чернечих обителей Печерська.
За часів Північної війни територія і споруди Вознесенської обителі (територія теперішнього Мистецького Арсеналу) за наказом Петра І були відчужені на користь військового відомства. Згодом, після знесення дзвіниці Мазепин дзвін потрапив до Південної вежі Києво-Печерської лаври як годинниковий дзвін. У 1816 році годинник із вежі зняли, а «Мазепин дзвін» перенесли на 3-й ярус Великої лаврської дзвіниці, де він перебував до нацистської окупації Києва. Після відродження чернечого життя на Нижній лаврі він був перенесений туди. У липні минулого року, завдяки старанням співробітників заповідника дзвін знову повернувся на Верхню лавру.
На презентації виступив Тарас Компаніченко із піснями авторства Івана Мазепи.
Як повідомляють у заповіднику, нині тривають роботи зі створення Музейного центру «Гетьман Іван Мазепа та його епоха» в Онуфріївській вежі Лаври, де заплановано розмістити «Мазепин дзвін».
До слова, вже в четвер, 27 липня, в Лаврі розпочинається цикл лекцій про гетьмана Мазепу — людину, політика, військового стратега, одного з найшанованіших ктиторів Києво-Печерської лаври, славетного будівничого української держави. І першу відкриту лекцію присвячують Мазепі — політику.
Як виглядав Іван Мазепа: про автентичні та авторські зображення гетьмана «Вечірньому Києву» розповіла доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська, яка з 1992 року займається постаттю Івана Мазепи та його добою.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
