Днями минув рік, як під Сівєродонецьком загинув Семен Обломей. Хлопець був активним природоохоронцем, і мріяв стати арбористом — лікувати дерева, проте з початку повномасштабної війни пішов добровольцем у військо, вступив до батальйону «Свобода».
Щоб вшанувати пам’ять Семена колеги, друзі та рідні висадили у ботсаду Гришка саджанець гінкго білоба. Паросток виростив сам Семен із насіння, що зібрав у ботсаду Фоміна. Також клен його імені є на «Алеї Героїв УСС».
Семен працював у благодійному фонді Peli can live, куди вкладав багато енергії та душі, зокрема на проєкт будівництва системи поливу у дендрарії Рубцова. Зараз триває третій сезон — і вже за цей час новий водогін проклали до магнолій, за фінансової підтримки компанії JYSK та створили нову 65 ділянку «Клени» за підтримки Громадської організації «Українські студенти за Свободу» — саме там зростає Алея Героїв УСС. В планах побудувати, ще декілька ділянок за літо, і для цього шукають партнерів.
Peli can live спільно з родиною Семена на базі Peli can live створили окремий проєкт — фонд Семена Обломея. Фонд, який буде розвивати розуміння цінності дерев в нашому житті та створювати можливості для навчання та отримання відповідних сертифікацій для тих, хто мріє опанувати професію арбориста.
«Одне із його захоплень — арбористика. Він навчався в НУБІП на лісівника. Йому не подобалося, коли ліси сприймали, як сировину, для нього це був живий світ на збереження якого він планував працювати. Тому ми хотіли допомогти людям зі схожими поглядами і устремліннями розвиватися, опановувати досить незвичну для нашої країни професію», — розповіла сестра Семена, Анна Обломей.
Команда UA Arbo Tour і Semen Oblomei Foundation
«Спочатку ми думали, що це буде стипендіальний фонд, який буде підтримувати навчання студентів у напрямку арбористики, але все глибше занурюючись в світ арбористики та проблеми, що потрібно вирішити в Україні, ми зрозуміли, що Семенові було б важливо, щоб ми більш структурно та концептуально підійшли до питання», — говорить Яна Боброва, виконавча директорка Peli can live.
Семен робив перші кроки, як арборист. Йому це подобалося, але можливості навчатися цьому були досить обмежені. У нас в Україні нема факультетів, навіть курсів. Є фахівці, що самостійно, з досвідом здобули навички.
Тож пів року Анна із колегами Семена думали над концепцією премії. Отак від ідеї грошової стипендії на навчання дійшли до того, що необхідні професійні курси для розвитку цієї справи у нас. Тим, хто успішно їх завершив, можуть запропонувати продовжити навчання за кордоном.
Анна Обломей. Фото: Борис Корпусенко
«Ми розуміли, що нам потрібно своє в Україні», — пригадує Анна. Цей задум спільнота сприйняла дещо скептично, бо деякі кроки в цьому робили і раніше. Але на цю ініціативу доволі несподівано почали відгукуватися фахівці-арбористи з-за кордону. Зазначали, що готові робити спеціальні виступи — хочуть таким чином допомогти Україні.
Один із них Пьотр Тишко-Хмеловець. Він має українське коріння, його бабуся і дідусь по батьковій лінії були з Миколаєва. Вони у 1917 році втекли від революції у Польщу. Так от Пьотр у якийсь момент самостійно вивчив українську мову, він добре розмовляє. Та, головне, є висококваліфікованим арбористом. Він був одним із тих, хто допоміг Києву доєднатися до європейських стандартів догляду за рослинами, зокрема обрізки дерев.
Це започаткувало багато процесів у місті. І тоді стало зрозуміло, що догляд за деревами мають робити арбористи — кваліфіковані фахівці, а у нас їх нема. Існує прогалина у цій системі, тому Фонд Семена Обломея може бути доречним пазлом нової галузі яка потрібна місту і державі.
«Наш проєкт на роки, і він готуватиме фахівців крок за кроком. І в багатьох напрямках одночасно», — продовжує Анна.
Анна та Олена розповідають про роботу фонду. Фото: Борис Корпусенко
Фонд виділив для себе три напрямки. Насамперед просвітницька діяльність. Її впроваджують зокрема і завдяки ютуб-каналу на якому публікують лекції провідних європейських спеціалістів.
Перший вебінар пройшов на тему «Плекаючи майбутнє: Посадка та догляд за молодими деревами в Україні» із провідним спеціалістом по цій темі, Яном Віллемом де Гроот. Він є співавтором книги «Дерева: Підхід з точки зору тривалості життя», опублікованої у 2016 році. Наразі він є членом правління голландського відділення Міжнародної асоціації арбористів (ISA) та представником Нідерландів у ЄАК (Європейська рада з питань арбористів).
Він до речі спеціалізується по догляду за молодими деревами. В умовах міста саджанці потребують особливої уваги, щоб коли стануть «дорослими» не довелося робити травматичні обрізки, які значно скорочують життя дерева.
Окрема тема, догляд за «зрілими деревами». Україні у спадок від Союзу дісталися нормативи за якими деякі породи дерев старші 40 чи 60 років рекомендують просто зрізувати. Але закордонні фахівці мало не в один голос наголошують, що для того, аби саджанець давав таку кількість кисню та тіні, як доросле дерево, потрібні десятиліття. А в умовах сучасних мегаполісів, зі значним трафіком кожне дерево на вулицях міста має неабияку цінність і його необхідно плекати.
«Ми хочемо запровадити курси, на яких українці зможуть отримувати сертифікації міжнародних зразків та працювати в Україні та за її межами на достойному рівні. Це поступовий процес, і на початку ми будемо робити курси, перші сходинки, які даватимуть людям розуміння про основи і відкриватимуть двері в арбористику», — каже Анна Обломей.
Третій напрям роботи фонду — співпраця з муніципалітетами. Зразком може бути співпраця Британської асоціації арбористів, яка має величезний вплив на життя міст і селищ в країні, бо там дуже розуміють, що озеленення — це про якість життя людей.
«Ми не знаємо коли закінчиться війна, але зупиняти роботу не маємо права. Крім того, наш друг Пьотр любить наголошувати, що найкращий час висаджувати дерева був двадцять років тому, а коли вже пропустили цей час — то зараз! , — каже Анна.
Реалізовувати проєкти допомагає Олена Вакаренко. Вона доєдналася до фонду відносно нещодавно, почула про нього під час арботуру, крім того, навчалася у НУБІПі, де й Семен. Олені імпонує ідея популяризації ставлення до дерев, як до дуже важливих елементів міста.
Олена Вакаренко. Фото: Борис Корпусенко
«Зараз ми бачимо гарну співпрацю активістів із міською владою щодо політики збереження дерев. Приймають нові нормативи та правила, що безумовно матимуть позитивний вплив на озеленення міст. Проте відчувається, що дуже бракує фахівців. Наше завдання, щоб вони були, над цим ми будемо і працювати», — розповідає Олена.
Вона розповідає, що у час війни увага світу прикута до України. І багато хто хоче допомогти. І ця допомога — різноманітна. Зокрема фахівці-арбористи з Британії, Польщі, Литви готові ділитися і діляться досвідом з українцями. І цей шанс необхідно використати.
Так литовець Ренальдас Жілінкас після служби у поліції опанував фах арбориста. Має міжнародні сертифікати, що засвідчують його майстерність. Навесні він приїжджав до України, побував у Ірпені, надав поради, як рятувати дерева. Догляд за віковими деревами — його спеціалізація. У фонді Семена Обломея якраз і працюють над тим, щоб цей досвід українці засвоювали.
На додаток до ютуб-каналу пропагують дбайливе ставлення до дерев у місті та діляться новинами арбористики за допомогою окремих каналів Фонда Семена Обломея в Instagram та Facebook.
Зокрема, проаналізувавши розвиток цієї справи у країнах Європи зрозуміли, що найближчі для нас нормативи догляду за зеленими насадженнями, що діють у Польщі. Наприклад, у Нідерландах нікому в голову навіть не прийде посадити дерево без дозволів і консультацій із відповідними службами. Так само чітко регламентований догляд. Поляки у цьому гнучкіші. У них арбористика розвивається вже близько 20 років та існують різні кваліфікації для фахівців, одна з цікавих, наприклад, інспектор дерев.
Зокрема, була реалізована ініціатива під назвою UA Arbo Tour. Фахівці побували в Україні, зокрема у Ірпені оглянули вікові дерева та розповіли про свою місію. Серед них такі світочі цієї галузі, як: Пьотр Тишко-Хмеловець, PhD — голова Інституту дерева (Польща), фахівець з оцінки дерев та роботи з віковими деревами. Олександра Зенкевич, PR-координатор Управління Зелених просторів у Вроцлаві. Джон Паркер — директор Асоціації арбористів Великобританії, в минулому член виконавчого комітету Лондонської асоціації працівників міських рад, що відповідають за дерева. Крістіна Жальнірукінайте — консультант-арборист у Групі експертів з ландшафту та зелених насаджень «Арбовіта ір Ко», а також колишній журналіст, який досі пише статті про дерева та є автором казок про життя дерев. Ренальдас Жілінскас — арборист, власник сертифікатів ETW, ETT, VetCert та ISA TRAQ, голова правління Групи експертів з ландшафтного дизайну та озеленення, Arbovita ir Ko.
Команда арботуру в Ірпені
Ренальдас Жілінкас в Бучі, оглядає дерева, постраждалі від обстрілів
«Фонд — це дуже важливий елемент пам’яті і пам’ятання. Один із найкращих способів вшанувати пам’ять людини — це втілити її мрію, або одну із мрій. Хотілося б, щоб через десятки років наша країна була однією із перших у справі арбористів. І всі знали, що все почалося із фонду Семена Обломея, і всі знали, хто це такий», — каже Олена.
Підтримати Фонд Семена Обломея можна фінансово та також є багато перекладацької роботи для волонтерів.
Завдання, які ставить собі Фонд — на роки. І зараз вони роблять перший крок.
Більше про Семена Обломея читайте у рубриці «Пантеон Героїв».
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
