Нові адреси Києва: провулок Миколи Бурачека у Голосіївському районі столиці

Нещодавно Київрада продовжила перейменування низки міських топонімів, назви яких пов’язані з радянським союзом, російською федерацією та її сателітами. Зокрема, нову назву одержав провулок російського художника Ісаака Левітана розташований в історичній місцевості Багринова гора у Голосіївському районі. Він виник у першій половині минулого сторіччя та мав назву Тараса Шевченка, але у 1955 році одержав ім’я Левітана.

Тож закономірно, що вулиця одержала нову назву на честь видатного українського художника, пейзажиста, письменника, мистецтвознавця, одного із засновників Української академії мистецтв, викладача Київського інституту театрального мистецтва Миколи Бурачека (1871—1942).

Микола Бурачек. Фото з відкритих джерел

Художник у зрілі роки. Фото з відкритих джерел

«Світлий живопис, прозорість, сонячне світло і загальна життєрадісність сприйняття, активне творче ставлення до життя, природи — ось ті характерні риси, які приніс Бурачек в українське мистецтво», — зазначають мистецтвознавці про його творчість.

Народився Микола Бурачек 16 березня 1871 року в селищі Летичів на Хмельниччині. Навчався у Кам’янець-Подільській гімназії, де опановує ази малювання під керівництвом свого вчителя Івана Васькова.

У 17 років юнак вступає до Київського університету, однак недовчившись, повертається до Кам’янець-Подільського. Там за підтримки земляків стає актором театральної трупи мандрівного театру.

Фото з відкритих джерел

За шість років акторства Микола Бурачек втілив чимало комічних та характерних ролей, а також працював над декоративним оформленням вистав. У цей період він також починає відвідувати школу живопису Миколи Мурашка у Києві, пише статті в періодичні видання, та весь цей час робить замальовки, етюди та створює перші картини.

Доленосною для художника-початківця стає зустріч у Києві з митцем Яном Станіславським. Вражений талантом молодого колеги, він запрошує Миколу навчатися у Краківській академії мистецтв, досить молоду, але сучасну та прогресивну за методами викладання. У 1905-1910 роках Микола Бурачек здобуває у закладі вищу освіту, а після завершення навчання їде до Парижу.

Спочатку митець набирається досвіду в студії Анрі Матіса, далі працює під керівництвом Моріса Дені та Поля Серюзьє у Вільній академії мистецтв Поля Рансона.

Михайлівський золотоверхий на картині М.Бурачека. Фото з відкритих джерел

Сам художник згадував про те, що, побувавши в Парижі та навчаючись у різних майстрів, бачив різні підходи до художнього вирішення картини, ближче всього для його душі була творчість класиків, зокрема Веласкеса та представників барбізонської школи.

У 1912 році Микола Бурачек повертається до улюбленого міста — Києва, де активно вливається у культурно-виставкове життя міста. Повернувшись на батьківщину, митець присвятив себе створенню образів української природи. Його ранні твори, на яких позначився вплив імпресіонізму, написано вільно, соковито.

Художник вважається також одним із засновників Української Академії Мистецтв, а з 1918 року стає її першим президентом.

Засновники художньої академії у Києві (Микола Бурачек сидить справа). Фото: Вікіпедія

У 1918-1921 роках — викладач Київського інституту театрального мистецтва, З 1925 року Микола Бурачек — голова Харківського центрального бюро мистецтв. З 1925 по 1927 рік — директор Харківського художнього технікуму, а в 1925-1931 роках викладав в Харківському художньому інституті, з 1927 року призначений на посаду професора.

Заслужений художник УРСР з 1936 року, заслужений діяч мистецтв УРСР з 1941 року. Автор багатьох мистецтвознавчих статей і монографій.

Один із його учнів, М. Дерегус, згадував: «Делікатність і чуйне ставлення Миколи Григоровича до молодих художників… Він учив всьому, з чого складається живопис, але нікого не вчив наслідувати його манери, ніколи нікого не натаскував з живопису Бурачека».

З середини 1930-х рр. від імпресіоністичних етюдів, написаних на пленері, Микола Бурачек перейшов до створення картин, що передають узагальнений образ української природи. У цей час він працював і як театральний художник.

«Реве та стогне Дніпр широкий». Фото: ArtAArea

В останнє десятиріччя свого життя Микола Бурачек поставив перед собою спеціальне завдання — вивчення неба. «Дуже люблю я небо, — казав митець. — Воно для мене є основою тональності всієї картини, воно мусить жити разом з землею, яка виступає на фоні його своїми формами, предметами, рослинами. Я б`юся над небом, вишукую його тремтячі відтінки, величність хмар, прозорість і глибину неба…».

На думку мистецтвознавців, Микола Бурачек є визначним майстром пейзажу. На кожному етапі характер його картин змінюється, в залежності від подій життя художника. То з’являються дуже яскраві, коли життя приносить тяжкі випробовування, та змінюється тихішими, ліричними. Його картини разом з картинами Олександра Мурашка формують новітній час в мистецтві XX століття.

До теми: у Голосіївському районі з’явилася вулиця художниці Галини Севрук

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *