Нещодавно Київрада перейменувала ще низку міських топонімів, назви яких пов’язані з радянським союзом, російською федерацією та її сателітами.
Окрім Площі Льва Толстого, бульвару Василя Пєрова та вулиці Марини Цвєтаєвої під дерусифікацію потрапив також проспект Юрій Гагаріна — героя радянського союзу, який першим у світі здійснив мандрівку у космос.
Міський топонім виник у 1940-50-ті роки під час забудови житлового масиву Соцмісто на Лівому березі Києва та спершу мав назву — вулиця Діагональна, а у 1960-х одержав назву на честь Юрія Гагаріна.
Минулого року експертна комісія порекомендувала включити цей топонім до переліку міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією або її сателітами. Згодом у застосунку «Київ цифровий» кияни, за допомогою електронного голосування, обрали нову назву.
Серед різних варіантів щодо перейменування колишнього проспекту Гагаріна найбільшу кількість, а саме 21 512 голосів набрала пропозиція — Леоніда Каденюка.
Проспект Леоніда Каденюка у Києві. Фото: Вікіпедія
Перший космонавт незалежної України народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області у родині вчителів. Батьки хотіли бачити сина лікарем, однак хлопчик ще змалку мріяв про небо. За спогадами близьких Леоніда Каденюка, у дитинстві він вилазив на дерево біля хати, уявляючи, як полетить у космос.
Батьки Леоніда Каденюка. Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Хлопчик з дитинства мріяв про космос. Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Тож закінчивши середню школу зі срібною відзнакою юнак успішно складає іспити на вступ до авіаційного училища. На той час Леонідові було лише 16, а за умовами закладу на навчання приймали з 17 років, тож щоб втілити заповітну мрію сина, його мамі навіть довелося змінити у РАЦСі запис у метриці сина.
Тож, невдовзі юнак став студентом Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, де у 1971 році отримав диплом льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування та експлуатація літальних апаратів».
У 1977–1979 роках Леонід Каденюк пройшов загальну космічну підготовку й отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.
Леонід Каденюк з другом у роки навчання в Авіаційному училищі. Фото зі сторінки космонавта у Facebook
З 1976 року в Радянському Союзі розпочалася робота над створенням багаторазового орбітального корабля «Буран». Для тренування екіпажу для майбутніх пілотованих запусків створили групу з найкращих пілотів-випробувачів. Підготовку за цією програмою, а саме до космічного польоту, який передбачав стикування «Бурана» та орбітальної станції «Мир», в 1988–1990 роках пройшов і Леонід Костянтинович.
Леонід Каденюк став першим українцем, який підкорив космос. Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Після проголошення незалежності України на початку 1990-х років відбувалися перемовини на міждержавному рівні про участь українських космонавтів у космічних польотах на кораблях «Space Shuttle». Про такий політ досягли домовленості тодішній президент України Леонід Кучма та президент Сполучених Штатів Америки Білл Клінтон.
З понад 30 кандидатів для цього польоту обрали двох претендентів — Леоніда Каденюка та Ярослава Пустового. Перевагою Леоніда Костянтиновича була його підготовка в Центрі підготовки космонавтів до пілотування корабля багаторазового використання «Буран». У 1996 році Леоніда Каденюка включили до групи пілотів для тренувань до рейсів на космічних кораблях «Space Shuttle».
Історичний політ Каденюка відбувся у листопаді 1997 року. Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Історичний політ для нашої країни розпочався 19 листопада 1997 року о 19:46 (UTC) під час старту «Space Shuttle Columbia» з мису Канаверел.
Цей старт став 88-м для багаторазового транспортного космічного корабля «Space Shuttle» та 24-м для «Columbia». На борту перебував екіпаж у складі шести астронавтів. Леонід Каденюк був фахівцем з корисного навантаження. Це особлива категорія астронавтів у NASA, яку отримують особи, підготовані певною науково-дослідною організацією для космічних польотів на Space Shuttle.
5 грудня корабель «Columbia» успішно приземлився в Космічному центрі імені Джона Кеннеді. Загалом політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду.
Команда космічного корабабля «Columbia». Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Для сигналу пробудження під час польоту на «Колумбії» Леонід Каденюк обрав Гімн України, під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор нашої держави, а також герб Києва. Космонавт взяв із собою портрет Тараса Шевченка і «Кобзар», який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.
Також, у космосі побували інші цікаві артефакти: портрет видатного українського ракетобудівника Михайла Янгеля і навіть диск нашої відомої групи «ВВ».
За спогадами тодішнього керівника з підготовки польоту Едуарда Кузнєцова, після повернення команда привезла додому в Україну сертифікат із підписами кожного члену екіпажу, що кожна з цих речей побувала у космосі.
Видатний космонавт написав автобіографічну книгу про своє життя. Фото зі сторінки космонавта у Facebook
Після повернення в Україну працював у військовій авіації, з 1998 року генерал-майор Збройних Сил України, обіймав посаду начальника авіації військ ППО України, помічника президента України з питань авіації та космонавтики.
За заслуги в розвиток космонавтики, 3 грудня 1999 року Леонід Каденюк був відзначений званням Героя України. Також легендарний космонавт мав чимало інших почесних нагород, зокрема ордени «Золота зірка», «За заслуги» III ступеня, «За мужність», а також звання почесного громадянина міста Чернівці.
Леонід Каденюк брав активну участь у громадському житті та був Народним депутатом (4 скликання). фото з відкритих джерел.
Леонід Каденюк є також автором п’яти наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія-космос».
На жаль, 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки, Леонід Костянтинович раптово помер від серцевого нападу у віці 67 років. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
Пам’ятник Леонідову Каденюку на Байковому цвинтарі. Фото з відкритих джерел
Нагадаємо, що у квітні 2016 року «Вечірній Київ» мав нагоду наживо поспілкуватися з легендою української космонавтики.
Впродовж останніх пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з радянським союзом, країною агресоркою та її сателітами.
Також наводимо повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: у Голосіївському районі з’явилася вулиця художниці Галини Севрук.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
