Національному експоцентру України виповнилося 65 років: цікаві факти про знамениту локацію

6 липня 1958 року у Києві урочисто відкрили Виставку передових досягнень народного господарства (ВДНГ) яка також відома нині, як Національний експоцентр України. Він охоплює територію у 287 гектарів, де поєднуються помпезна архітектура сталінської доби з безліччю прикрас та деталей, оранжерея, фруктові сади, мальовничі алеї, зона для відпочинку та розваг, а також парк для прогулянок, що переходить у Голосіївський ліс…

З нагоди ювілею однієї з улюблених локацій багатьох киян «Вечірній Київ» розповідає найцікавіші факти про ВДНГ та її павільйони, зіркових гостей та згадує історію її створення.

КОЛИШНІ МОНАСТИРСЬКІ ВОЛОДІННЯ ТА ЧЕРВОНИЙ ТРАКТИР

ВДНГ розташована на місці історичного хутора, знесеного у 1950 році. Фото: ВДНГ

Краєзнавці стверджують, що місцевість, де знаходиться ВДНГ відома ще XVI століття, як землі Києво-Печерського монастиря. Згодом вони перейшли у власність Київських митрополитів: Петра Могили, а згодом Сильвестра Косова.

У середині XVIII століття територія вже належала Софійському монастирю, поки у 1786 році за наказом Катерини II не потрапила у власність державної казни. На початку ХІХ століття землі переходять у власність настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шиянова) — Київського вікарія і помічника митрополита. Саме Феофан — перший Київський вікарний єпископ зводить тут заміську резиденцію дачного типу для настоятелів Михайлівського Золотоверхого монастиря, перетворюючи з 1803 року територію на пустинь (особливий вид чоловічого монастиря), названу ім’ям її засновника — Феофана.

Оскільки сучасна територія ВДНГ знаходилася поблизу Старого Васильківського шляху, то з ХІХ століття тут виникає хутір під назвою Міський або Червоний (Красний) трактир. На мапі Київщини 1960-х років він підписаний, як «Красний трактир митрополитанський». За спогадами тут можна було поміняти коней, відпочити, поїсти та заночувати.

В 1900-ті роки існував як казенний хутір Красний Трактир (налічував 16 дворів). На карті міста 1918 року позначений як хутір Червона Ресторація.

У 1930-х роках, хутір входить до меж Києва, а вже за два десятиліття зникає назавжди, коли у цій місцевості розпочинається грандіозне будівництво павільйонів для Республіканської сільськогосподарської виставки.

БУДІВНИЦТВО ВДНГ

Головний павільйон ВДНГ на проєкті та у кресленні. Фото: ДНАББ імені В.Заболотного

Вважається, що ідея створити помпезний виставковий центр виникла після закінчення ІІ світової війни. На думку радянського керівництва ця локація мала б стати частиною пропаганди, хизуючись на весь світ здобутками УРСР. Не даремно, у народі виставка передових досягнень здобула жартівливу скорочену назву «ВиПерДос».

Головним ініціатором будівництва виступав колишній очільник ЦК КПУ Микита Хрущов, який після підвищення переїхав до Москви, прагнучи догодити радянському вождю Йосипу Сталіну запропонував збудувати виставковий центр у Києві, головною окрасою якого мав стати найвищий монумент самого Сталіна. На щастя, після його смерті у березні 1953 року від цієї ідеї відмовилися.

Павільйон зернових культур символізував родючість України. Фото: ДНАББ імені В.Заболотного

Будівництво ВДНГ розпочалося у 1952 році та тривало наступні 6 років. Над архітектурним втіленням проєкту працювала ціла команда провідних тогочасних архітекторів на чолі з Борисом Жежеріним. Він автор головного павільйону №1 виставки, що став символом цієї локації.

РЕКОРДНЕ ВІДКРИТТЯ ТА НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

ВДНГ сувернірна торгівля у 1958 році. Фото: ДНАББ імені В.Заболотного

Урочисте відкриття ВДНГ зібрало рекордну кількість відвідувачів — 150 тисяч. Цей рекорд вдалося побити лише за 60 років, коли у перший день проведення музичного фестивалю Atlas Weekend завітало 154 тисяч гостей.

Ще одним маловідомим фактом з історії відкриття виставки є те, що одна з киянок, яка знаходилася на пізніх строках вагітності народила донечку. За свідченням тогочасних киян, щаслива подія сталася у санітарному павільйоні, де зараз знаходиться адміністрація комплексу.

АТЛАС АРХІТЕКТУРНИХ СТИЛІВ

Павільйон машинобудування є одним з найбільш помпезно декорованих споруд ВДНГ. Фото: ДНАББ імені В.Заболотного

Комплекс Експоцентру включає 180 будинків і споруд, серед яких 20 мають охоронний статус пам’яток. До них належать: вхідні пропілеї, головний павільйон та павільйони № 2-10 навколо центральної площі, будівлі ресторанів «Весна» та «Літо», оранжерея, 2 кіоски, 4 фонтани та водонапірна башта.

Центральна площа експоцентру є єдиними архітектурно-палацовим комплексом, де представлені усі традиційні архітектурні ордери: доричний, іонійський, тосканський, коринфський та композитний.

Фото: ДНАББ імені В.Заболотного

Також вражає різноманіття архітектурних образів павільйонів, де водночас поєдналися риси стародавніх стилів, зокрема: єгипетського, вавілонського, грецького, римського; романських, ренесансних, барокових та ампірних, а також до неокласицизму, конструктивізму, радянському модернізму та еклектизму, популярних у середині XX століття.

Скульптура жінки зі свинкою біля павільйону тваринництва. Фото: ВДНГ

Дослідники Києва стверджують, що центральні будівлі ВДНГ спроєктовані у стилі античної та храмової архітектури.

Гідеса ВДНГ Оксана Пурик зазначає, що за своїми архітектурними формами та величчю найбільш подібним до античних храмів є знаменитий Павільйон №1.

З купола головного павільйону відкривається чудова панорама. Фото: ВДНГ

Його висота сягає 75 метрів, а 25-метровий шпиль вкритий сусальним золотом. Він вважається наймонументальнішою цивільною спорудою ротондного типу не лише в Україні, але й у Європі.

«У сонячну погоду з його купола відкривається дивовижна панорама на Київ, де можна побачити навіть Батьківщину-матір», — розповідає пані Оксана.

Фото: ВДНГ

Головний павільйон ВДНГ — домінанта комплексу. Фото: Оксана Пурик

В 2021 році будівля головного павільйона одержала охоронний статус пам’ятки національного значення.

За центральним павільйоном на території колишнього ВДНГ знаходилися два кафе «Весна» та «Літо». Зараз про них свідчать лише вивіски на фасаді. Щоправда «Весні» пощастило більше: її викупили приватну власність та пристосувавши колишнє кафе під офісне приміщення. На противагу кафе «Літо» вже багато років перебуває у занедбаному стані, очікуючи кращої долі.

ВТРАЧЕНІ ПАМ’ЯТКИ ТА ОБ’ЄКТИ

ВДНГ з висоти пташиного польоту на світлині 1980-х. Фото: ВДНГ

На жаль, далеко не всі павільйони дійшли до нашого часу. Серед найбільш відомих втрат ВДНГ: «Зелений театр» (згорів 1996), автопавільйон (1958, знесений у 1970-ті), майданчик атракціонів (демонтовано у 1990-х роках), фрагмент монорейкової дороги, фрагмент електрифікованої залізниці та фрагмент тунелю метро (все демонтоване 1972 році), пасіка та агрохімлабораторія та 3 рибних ставки.

Також за свою історію, окремі будівлі ВДНГ іноді змінювали своє призначення.

Одним з найбільш відомих втрачених експонатів вистави був Синій Кит, який свого часу прикрашав павільйон №11 під назвою «Багатства моря».

Інсталяція «Синій кит», що нагадує про унікальний експонат виставки. Фото: Тетяна Асадчева

«Це була самка синього кита довжиною 26 метрів та важила 140 тонн. Її добули в Антарктиці, а до відправлення в Київ скелет зберігали у Севастополі у спеціально виритому котловані. Згодом його відправили до Києва на залізничній платформі з відкритими бортами», — розповідає гідеса Оксана Пурик.

На ВДНГ скелет синього кита був окрасою експозиції, яка розповідала про першу українську експедицію в Атлантику. За словами пані Оксани, окрім цього в експозиції була представлена десятиметрова діорама про підводний світ океану.

«Це була одна з найцікавіших локацій, особливо для маленьких киян…», — зауважує вона.

Згодом цей гігантський скелет вирішили встановити ззовні біля входу до павільйону, де він стояв до початку 90-х років. Аж потім раптово зник…

Оксана Пурик розповідає, що тривалий час його доля була невідома. Не так давно, їй вдалося з’ясувати, що він переїхав на нове місце біля корпуса ветеринарного факультету НУБіП.

«На новому місці скелет кита довго не змогли зібрати, тож встановити його вдалося лише у 2010 році», — підсумовує Оксана Пурик.

ПРОГУЛЯНКОВІ АВТОБУСИ НА ВДНГ

У радянський час територією виставки курсували спеціальні біло-блакитні автобуси з двох секцій. За спогадами киян, це були простенькі кузови без бічного засклення, без дверцят, дозволяли швидко займати місця по обидві сторони автопоїзда.

Зазвичай вони складалися з двох секцій та вміщували до 40 пасажирів. Вони зустрічали гостей перед головним фонтаном праворуч, запрошуючи здійснити захопливу подорож виставковим містечком.

Поїздка супроводжувалася розповіддю гіда про історію створення виставки, назви та призначення павільйонів.

У радянський час виставкою курсували автобуси. Фото: ВДНГ

Довжина маршруту складала близько 4,5 км, а рейс тривав 40 хвилин. Вартість проїзду складала 10 копійок.

Також на маршруті було декілька зупинок для огляду фазанячої та кролячої ферм, а також годування лебедів у ставку.

Автобуси курсували щороку з 1 травня до 10 листопада. Свій останній рейс вони здійснили 10 листопада 1988 року. За рік їх списали, а територія експоцентру залишилася без екскурсійного транспорту.

ШАХТА НА ВДНГ

Шахта на ВДНГ. Сучасний вигляд. Фото: Тетяна Асадчева

Свого часу, одним з найбільш популярних локацій ВДНГ був павільйон №13, де демонстрували досягнення вугільної промисловості.

Під павільйоном облаштований єдиний у світі макет вугільної шахти в справжню величину, де кожен відвідувач міг побачити сам процес видобутку вугілля.

У шахті працювали два ліфти — один імітував шахтарську кліть, інший — вантажний — призначався для вагонеток з натуральним вугіллям.

Також у приміщенні можна було побачити щит управління з купою кнопок і важелів.

На жаль, у 1990-х роках настав тривалий період запустіння ВДНГ, внаслідок чого всередині павільйону всі об’єкти були втрачені. До 2018 року невеличка будівля просто зникла серед чагарників та сміття, однак п’ять років тому її вдалося повернути до життя. До початку війни там проводилися деякі заходи, проводи, концерти та навіть знімали кліпи.

ОРАНЖЕРЕЯ — ПЕРЛИНА ВДНГ

Оранжерея -це улюблене місце для фотосесій та відпочинку. Фото: Тетяна Асадчева

Ще однією улюбленою локацією експоцентру є оновлена Оранжерея, що також тривалий час була закрита для відвідування. Вона була збудована у 1958 році та є одним з найбільш популярних та антуражних місць для фотосесій.

Це колишній павільйон квітникарства, що складається з трьох частин. На території оранжереї ростуть яблука, груші, сливи та черешні. Всередині — пальми, мандарини та лимонне дерево (яке за рік може принести понад 70 кислих плодів).

Фото: Тетяна Асадчева

За спогадами киян старшого покоління, у радянський час оранжерея була чи не єдиним місцем, де можна було побачити наживо екзотичні рослини та придбати насіння рідкісних сортів рослин.

ЗІРКОВІ ГОСТІ ВДНГ

У радянський час з гостьовими візитами локації перебували чимало провідних політичних діячів того часу, зокрема: в’єтнамський лідер Хо Ше Мін, Президент Франції Генерал Шарль Де Голль, Генеральний секретар ООН У Тан, Президент Югославії Броз Тіто, Прем’єр-Міністр Індії Лал Багадур Шастрі, Прем’єр-Міністерка Великої Британії Маргарет Тетчер.

Територія ВДНГ завжди викликає неабияке зацікавлення з боку туристів та іноземних гостей. Тут часто проводяться різні культурні заходи за участі сучасних українських зірок.

НОВІ ЛОКАЦІЇ

На ВДНГ з’являються нові цікаві локації. Фото: Ольга Косова

З 2015 року виставковий простір переживає своє відродження. На території ВДНГ проводиться наймасштабніший в країні музичний фестиваль Atlas Weekend, головна аграрна виставка країни, найбільший фестиваль тату-культури Tattoo Collection, благодійний захід «Кураж Базар», фестиваль вина та сиру, власний фестиваль «Кава Квест Фест» та інші великі івенти, що перетворює ВДНГ на найбільший івент-майданчик країни.

Поступово з’являються нові атракції та ініціативи, серед яких Музей гітар, музей науки, освітньо-інноваційний кластер — школа «Мідгард», закрита льодова арена для професійних тренувань з хокею та фігурного катання, з’являється власний арт-кластер та навіть РАЦС.

Улюбленим проєктом для багатьох киян залишається «Літо на ВДНГ», під час якої маленькі кияни та дорослі можуть відвідати мотузковий парк, парк гойдалок, «Сад бажань» пограти у мініутбол чи покататися верхи або відвідати різні локації для відпочинку.

Нагадаємо, як будували та відкривали ВДНГ у матеріалі з архіву «Вечірнього Києва».

***

А для тих, хто хоче дізнатися більше про історію ВДНГ та відвідати його знамениті локації щовихідних проводяться екскурсії від чарівної Оксани Пурик.