На Успенському соборі лаври встановили барельєф на честь князя Костянтина Острозького

8 вересня виповнюється 509 річниця битви під Оршею у якій українсько-литовсько-польсько-білоруське військо на чолі із князем Костянтином Острозьким вщент розгромило багатотисячну армію московитів на чолі з їхнім царем Василем ІІІ.

Щоб вшанувати видатного воїна і вкотре підкреслити взаємозв’язки між народами на стіні Успенського Собору відкрили барельєф знаменитого князя. Такий же, як був раніше встановлений у Литві та Польщі. Костянтина Острозького однаково шанують різні народи, віддаючи шану його воєнному генію та незламності. Саме завдяки його зусиллям вдалося стримати принаймні на століття експансію московитів на сусідні народи.

Під час відкриття барельєфу. Фото: Наталка Марків

«Сьогодні у нас дві події. Відкриття барельєфу, а також у нас триває святкування 950-ліття Києво-Печерської лаври, яка багато століть відігравала величезну роль у духовному житті не тільки українців, а й білорусів і навіть поляків та литовців. Князь Костянтин Острозький, якого шанують наші народи, був похований саме у Успенському соборі. І в цей день хочу подякувати нашим воїнам і Богу, що ми маємо можливість на нашій вільній українській землі відзначати свої свята», — зазначив в.о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Він наголосив, що такі потужні постаті, як князь Костянтин Острозький можуть об’єднувати народи і через 500 років.

У той час, коли Україна виборює право на свою незалежність велике значення має підтримка інших країн. У нас є безліч прикладів того, що Україна має таку підтримку, і у цьому вкотре сьогодні запевняв Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас та заступниця Надзвичайного і Поважного Посла Республіки Польща в Україні Агнєшка Горальська. Пан посол зауважив, що у боротьбі із російськими окупантами українців одностайно підтримують і уряд і народ Литви.

Пам’ятний знак для Дениса Прохорова і полку Кастуся Калиновського

Братній білоруський народ представляли воїни білоруського полку імені Кастуся Калиновського у складі ЗСУ на чолі з командиром Денисом Прохоровим. Вітальне слово чоловік говорив білоруською — українцям не потрібно перекладачів, щоб зрозуміти білорусів, наші мови дуже схожі. І у нас один ворог.

«Битва під Оршею — це приклад, як об’єднані зусилля війська Великого князівства Литовського (до яких входили також білоруси і українці) та Польщі подолали мало не вдвічі більше московське військо. Наші народи змагалися плече-в-плече і перемогли. Це приклад, коли воєнне мистецтво сильніше, від кількості», — зазначив Денис Прохоров.

До слова, у самому соборі, біля пам’ятника Костянтину Острозькому нагородили трьох бійців полку за особливу звитягу на полі бою. Сьогодні полк і Кастуся Калиновського воює з росіянами в Україні, бо впевнені, що від нашої війни залежить і воля та свобода окупованої Білорусі.

Пам’ятник Костянтину Острозькому в Успенському соборі

Один із ініціаторів увічнення пам’яті Костянтина Острозького, голова Фонду «Рідна країна» Микола Томенко під час відкриття барельєфа зауважив, що зараз також триває світоглядна війна за український світ. І вшанування пам’яті Костянтина Острозького — це один із елементів української лаври. Тут тепер є Острозькі, Шевченко, скоро буде музей Івана Мазепи і більше уваги до постаті Петра Могили.

«Ті випадкові україножери чи українофоби, що опинилися на території Лаври можуть стати обмінним фондом, повернути їх на московщину. І перший такий може бути Столипін», — зауважив Микола Томенко.

Барельєф Костянтину Острозькому

Барельєф князю Костянтину Острозькому — це подарунок від скульпторів Бориса Крилова, Олеся Сидорука та засновника ливарної майстерні Ігоря Давидова. Консультант та куратор акції — Любомир Михайлина.

Також на відкритті барельєфу були представники 25 десантно-штурмової бригади, а також представники Острозької академії, де урочистості присвячені князям Острозьким проведуть на початку жовтня.

Читайте також: Собор, який відроджувала Україна: у Києво-Печерській лаврі показали пам’ятки ХІ–ХХ століть.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *