Експозиції з раритетами, яким по кілька століть, екскурсії з науковцями та дослідниками, конференції для фахівців, присвячені храму з унікальною долею — Успенському собору, який відзначає 950-річчя. Всі ці заходи покликані нині стерти ідеологічний «пил», яким багато років зумисне прикривали саме українські сторінки історії Києво-Печерської лаври та Успенського собору, церкви, створеної в ім’я пресвятої Богородиці.
Максим Остапенко, в.о. Директора Національного Заповідника Києво-Печерська лавра, подарував примірники видання «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років» авторській групі.
Сьогодні відбулась презентація спеціального видання, присвяченого 950-річчю закладення Успенського собору «Велика історія Великої церкви».
До випуску увійшли авторські та дослідницькі матеріали про історію собору: від переказів, пов’язаних із його заснуванням, до відбудови наприкінці XX століття.
Видання «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років».
Керівництво Заповідника запросило на подію людей, які брали участь у відновленні собору, які проводили екскурсії, коли лавра була у занедбаному стані, які пам’ятають, як вона перетворилась у квітучий сад з відновленими пам’ятками.
Анатолій Антонюк, відомий архітектор, який був науковим керівником проєкту відродження Успенського собору, вважає, що такі видання дуже потрібні дітям і молоді. Він розповів, що й у москві й у Києві були люди, які вважали, що реставратори, які відновлювали храми та Успенський собор зокрема, хотіли лавру зруйнувати. Які у них були аргументи?
«Вони казали, що якщо церкви вже немає — то нехай лишаються руїни. Оце такі були аргументи. І нам доводилось кожен раз переконувати, що міжнародні конвенції та хартії об’єкт, який зруйнований під час війни, або стихійного лиха, повинен бути відроджений, якщо на нього є відповідні документи й, якщо цей об’єкт є важливим акцентом якоїсь архітектурного середовища чи має велике історичне значення. Кожного разу доводилось спиратися на міжнародну хартію, щоб довести, що у нас є всі підстави, щоб відновити собор», — поділився з «Вечірнім Києвом» спогадами архітектор.
Анатолій Антонюк, заслужений будівельник України, архітектор, як науковий керівник брав участь у відтворенні Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Він категорично заперечив інформацію про російські гроші, на які ніби-то відбудовували українську православну святиню. Його підтримав і митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко), який 1998 року був референтом митрополита Київського УПЦ Володимира, з 2006 року — його секретарем.
«Ми повинні чітко на сьогодні відповісти на питання, яке стоїть перед нашим суспільством: хто зробив лавру такою (як зараз, — ред.). Лавру такою зробив український народ. Все на цьому ми ставимо велику жирну крапку», — зазначив владика Олександр.
Успенський собор, головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври, побудований у 1073 році, зруйнований у 1941 році, відновлений 24 серпня 2000 року.
«Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років» — видання, яке відновлює історичну справедливість і показує, як українці у різні часи будували та зміцнювали святиню.
Видання такі потрібні для нас, щоб відповісти на ті запити, які були забуті у свій час, прокоментував «Вечірньому Києву» появу книжки, архімандрит Авраамій, виконувач обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі Православної церкви України.
«Ми знаємо, що багато видань (про лавру, — ред.) були направлені на підтримку ідеології так званого „руського міра“. Коли гортаєш сторінки тих видань — то там прославлялись російські царі, полководці й, аж ніяк не українські гетьмани, козаки та меценати, благодійники, які мали відношення до лаври. Сьогоднішня подія важлива, адже саме такі видання необхідні у наш час. Особливо, коли Лавра набуває статусу української», — вважає архімандрит Авраамій.
Архімандрит Авраамій, виконувач обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі Православної церкви України.
Він звернув увагу на те, що зараз у лаврі багато дітей, чимало людей приходить сюди й відчувають себе оновленими.
«Зараз лавра відкрита для українців і тут не ділять людей на „правильних“ і „неправильних“, як це було в часи перебування тут УПЦ (МП). У Верхній лаврі зараз відкрито й для наших захисників та захисниць. Тут вони відчувають, як цінують їх боротьбу на передовій з агресором…», — розповів в.о. намісника Києво-Печерської лаври.
Максим Остапенко, в.о. Директора Національного Заповідника Києво-Печерська лавра з виданням «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років».
«Зараз ми маємо діяти так, як діє наша армія. Креативно, потужно і стратегічно. Ми маємо зрозуміти, що лавра — це наш бастіон людського духу», — поділився з «Вечірнім Києвом» планами роботи Національного заповідника його керівник, Максим Остапенко.
«На фронті стоять люди різних професій, різного віку та різного звання, але вони б’ються з одним ворогом. Так і ми тут — всі, хто розуміє значення Лаври, як святині, мають розуміти, що це — форпост нашої сили. Тому ми залучаємо найрізноманітніші програми як з представниками церкви, з монахами, які мають проукраїнську позицію, так і з військовими та громадськими організаціями, із Благодійним фондом. Завдання надзвичайно важливе — донести суспільству культурне значення цього святого місця. Місія Лаври набагато більше, ніж просто монастир, чи просто Заповідник, чи просто — музей. Лавра — це епіцентр, фундамент, навколо якого будуватиметься майбутнє України. Тому, що тут справжня тисячолітня історія і наше глибинне коріння, яке дає нам сили відроджуватись. І Успенський собор, якому 950 років — це такий приклад, як відроджується Україна», — розповів керівник Заповідника про те, на чому ґрунтується нова концепція роботи унікального спадку всього народу.
Військові проходять психологічну реабілітацію у Києво-Печерській лаврі.
Робота над виданням «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років» була справжнім викликом. Про це «Вечірньому Києву» розповіла Ганна Шерман, директор ВД «Антиквар», який підготував видання:
«Головним враженням було спілкування з Анатолієм Антонюком, який розповів, що сама підготовка до відновлення потребувала усіх історичних моментів самої будівлі. Усі ці подробиці про дослідження руїн, які лишились після підриву, і про проєкт, і про технологічні подробиці, які застосували для відтворення справжніх розмірів — бань та зовнішніх параметрів Успенського собору».
Анна Шерман, головна редакторка журналу «Антиквар», директорка ВД «Антиквар», який видав «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років».
Зазначимо, видання переклали англійською і перекладач зазначила, що українській «нитці» історії собору та Лаври присвятила найбільше уваги.
До випуску увійшли авторські та дослідницькі матеріали про історію собору: від переказів, пов’язаних із його заснуванням, до відбудови наприкінці XX століття.
Читайте за темою:
Від княжої усипальниці до національної святині: цікаві факти про Свято-Успенський собор Києво-Печерської Лаври». Унікальна сакральна пам’ятка XI століття стала першим кам’яним храмом Печерського монастиря.
«У Києво-Печерській лаврі проводять унікальні екскурсії. ФОТО».
“Патріарх Варфоломій заявив, що перегляду надання автокефалії Церкві України не буде. ФОТО». Він ще раз наголосив на тому, що “ надання автокефалії Церкві України з її 44 мільйонами людей було в рамках прав і обов’язку служіння Вселенського Патріархату».
“Перша літургія ПЦУ в день Успіння Божої Матері пройшла у Києво-Печерській лаврі. ФОТО». Під час літургії вірні просили Богородицю, вшановуючи 950-ліття заснування храму і надалі не залишати без милості цей Її уділ земний, Велику Лавру Печерську в Києві.
Ольга СКОТНІКОВА, фото автора, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
