80-річний ювілей 155 людей, що складають колектив, який знають в Україні й поза її межами, відзначають у воєнних реаліях, як і на момент його створення.
Адже Григорій Верьовка зі своєю дружиною Елеонорою Скрипчинською почав збирати «золоті» голоси для Українського народного хору у 1943 році. Це був рік, коли країна стояла в руїнах. А у першій столиці, у вересні вже зібрали перший склад хору, до якого увійшли 134 виконавці: 84 хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистів балету. З 1944 року хор вже базувався у Києві.
Державний український народний хор під керуванням Г. Верьовки на могилі Т. Шевченка під час виконання «Заповіту». м. Канів Київської обл., 16 червня 1946 р.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-002 538
Сьогодні хор виступає і на лісових галявинах для військових, і у європейських та українських концертних залах, які незмінно переповнені публікою. Традиційні святкування — не на часі, тож хор свій 80 день народження відзначає по суті вже кілька місяців і ця історія триває.
«Кожен вихід на сцену і виступ — сьогодні велика удача. Ми живі, ми співаємо, ми потрібні людям. Це вже справжнє благословіння у час, коли триває битва за саме існування України», — визнає Ігор Курилів, диригент, продюсер, народний артист України, директор Національного хору імені Григорія Верьовки.
Саме у нього журналістка «Вечірнього Києва» дізнавалась про дивовижні факти з історії прославленого хору та те, як великий колектив переживає воєнний час.
ІСТОРІЯ МАЄ СХИЛЬНІСТЬ ПОВТОРЮВАТИСЬ
Український народний хор — так з 1943 по 1964 рік називався хор. Після смерті Григорія Гурійовича Верьовки, у 1964 році, колектив вже був названий його іменем. У 1965 ним став керувати легендарний Анатолій Авдієвський, який пів століття розвивав та виводив на нові висоти фактично головний хор країни.
Хор імені Григорія Верьовки — це творча тріада, де є вокальні виконавці, артисти балету та оркестр. Сьогодні — це 155 людей, з яких 133 — власне артисти.
Ігор Курилів, український диригент, продюсер, керівник НЗАУН ім.Г.Верьовки, народний артист України. Фото: Facebook
— Пане Ігоре, чим був і чим став хор за ці 80 років, якщо говорити про його вплив та творчу місію?
— З найперших днів свого існування, голоси солістів хору Верьовки підтримували бойовий дух військових у час війни. Я часто кажу, що радянська влада створила колектив, як свого роду ідеологічну спецоперацію. Але ця спецоперація спрацювала проти неї, фактично музикою, українською піснею, фольклором, який збирали в експедиціях наші фахівці, наближаючи Незалежність України, стверджуючи український дух на всіх континентах.
— У 1943 в Україні тривали бої, а у наші дні лінія фронту понад дві тисячі кілометрів. Як ви усвідомлюєте нинішні реалії?
— Я відчуваю, що ми переживаємо живий виток історії. А історія має схильність повторюватись. За великим рахунком, українці завжди боролись за своє життя. І це триває й донині. Випробування нашої сили та здатної бути нацією вже у 21 столітті.
— Готуючись до інтерв’ю, передивилась чимало архівних фото та відео хору. Думаю, що крім виступів на сцені у житті колективу відбувались і події, які перевіряли силу духу, справжню українськість. Звісно, вони не афішувались, але ж були такі?
— Маловідомий факт, але у жовтні 1959 року хор мав виступати під час гастролей у Мюнхені. А 20 жовтня там відбувався похорон лідера Українського визвольного руху, Провідника ОУН-Р Степана Бандери, який загинув від руки агента КДБ Сташинського. І от, попри попередження посольства, учасники хору пішли на цвинтар Вальдфрідгоф, де відбувалось прощання зі Степаном Андрійовичем. Повірте, у ті часи, це був дуже сильний вчинок.
Солісти Державного заслуженого українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки Олександр та Петро Колоски. Київ, жовтень 1968 р.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-99 788
— Колись почула вислів, що хори, які виступали на стадіонах та площах в Естонії, Латвії та Литві в радянські часи — виспівали цим країнам незалежність. Адже боротьба за національну ідентичність, яку всіляко намагались знищити ідеологи, тривала у всіх проявах. Який був вплив хору імені Верьовки у ті часи?
— Тільки Анатолій Авдієвський напевно знав усе про те, як вдалось зберегти хор й вести цей корабель за українським курсом. Адже і в Україні, і за кордоном, коли хор імені Верьовки виходив на сцену і звучали вже перші слова української пісні — це вже говорила вся нація про те, що вона є. І тут не треба було перекладів — все ставало зрозумілим. Нам цей спадок передали ті покоління, які зберегли мову і пісню. Так що з 1943 року і досі — хор Верьовки — це ствердження кожним виступом, кожним записом — ми є!
А.Т.Авдієвський, художній керівник і головний диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім.Г.Верьовки. 2003 рік. Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. П-012 946
МИ ПАМ’ЯТАЄМО КОРІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ
— Часом здається, що хор є таким собі «пестуном долі». Він є Національним, а вже те, що колектив на сцені 80 років, доводить його статусність. Це так?
— Так здається. Адже і становлення відбувалось дуже і дуже непросто. Але Григорій Гурійович Верьовка був професором Київської консерваторії, глибоким знавцем фольклору, він дружив за Павлом Тичиною, Миколою Бажаном, Іваном Козловським. Він мав колосальну підтримку з боку цієї когорти. Коли об’єднались два хори — київський і харківський, то колектив вже отримав новий потужний поштовх для розвитку.
— Коли хор очолював маестро Авадієвський, то він сам ініціював фольклорні експедиції. Так хор зберіг і виніс у великий світ народні пісні з різних регіонів. А як зараз з експедиціями?
— При хорі є фольклорний колектив, який буває в таких експедиціях. але останніми роками подорожувати за автентичними піснями завадила пандемія. А тепер і війна. Зрештою, колектив у постійному русі, виконуємо гастрольно-концертні зобов’язання. Нині є багато інформації про автентичні колективи в Україні, ми це відстежуємо, переглядаємо, щось для себе знаходимо.
— Виконавиця Jerry Heil написала пісню «Козацькому роду нема переводу» з хором імені Верьовки, досвід продовжуватимете?
— Так! Цю композицію наш колектив узяв до репертуару, зробив обробку для хору та оркестру. Щойно починаємо виконувати «Козацькому роду нема переводу», зала вибухає оплесками.
— Дуже незвично, для для академічного хору…
— Можливо, комусь хотілося б представити Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки музеєм пісні. Але це не лише збереження, а й лабораторія, де увесь час щось твориться. Українська пісня в аранжуваннях! Але ми не забуваємо про її коріння. Саме тому у 21 столітті на гастролях у різних країнах світу наші виступи такі зрозумілі — вони сучасні й дуже співзвучні тому, що переживає людська душа на будь-якому континенті.
Учасники Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім.Г.Г.Верьовки виконують Національний Гімн України перед відкриттям 4 сесії ВРУ. 2009 рік. Г.І.Салай. Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів.ЦФт-009 840.
— Гастролі хору — це завжди подія. Квитки розкуповують на всі концерти заздалегідь, хоч вони не з дешевих. Певно у хору були й історично знакові виступи. Які саме?
— Перший виступ колективу на американському континенті під час ЕКСПО-67 в Монреалі, де зібралося близько тридцяти тисяч слухачів. Як згадував Анатолій Тимофійович, «це був момент істини, зворушливий момент єднання українців-емігрантів з земляками, які зі сльозами підхоплювали рідні мелодії, серцем обіймаючи наших виконавців».
У 2000- відбулися перші гастролі артистів в США, де хор дав 86 концертів, в тому числі у найпрестижнішому залі Вашингтону Центрі мистецтва ім. Джона Кеннеді. А ще — Австрія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Коста-Ріка, Мексика, Куба, Нікарагуа, Чехія, НДР, Канада, Франція, Монако… Хор презентував українську культуру на всіх континентах.
ВОЄННІ РЕАЛІЇ ХОРУ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ ВЕРЬОВКИ
— Життя українців розділилось на до і після 24 лютого 2022 року. Як зміни внесла велика війна у ваш колектив, його діяльність?
— Кияни чули звуки вибухів. Місто готувалось до оборони. У хорі у нас багато жінок, у яких діти. Вони всі звертались і запитували: «Що робити?» Коли перший шок минув, я почав обдзвонювати знайомих у Європі. Я розумів, що хор треба вивезти хоч на якийсь термін. Бо вже були Гостомель, Бородянка, Буча… Ми отримали кілька пропозицій від партнерів з ЄС. Ми — артисти колективу, що має статус національного, ми мали виступати. Нам підійшла пропозиція італійців.
— Який концерт в Італії запам’ятався найбільше?
— Кілька таких. Виступ у Генуї, амфітеатр на дві з половиною тисячі місць! Зал аплодував стоячи. Після до нас підійшла вся в сльозах Ольга Сумська, вона була якраз там. Дякувала за незламність, бо відчувала серед глядачів — як італійці нас сприйняли, нашу музику, виконання. А тріо наших тенорів виконувало італійські пісні і всі кричали «Бравіссімо!».
Виступ хору ім.Г.Г.Верьовки в Італії
— Читала, що Софі Лорен написала відгук про ваш виступ також, де це було?
– У Сорренто. Там з нами виступав диригент Карло Понті, син кінозірки. Він диригував з нашим хором чотири твори. Не знаючи слів, йшов просто за музикою.
Диригент Карло Понті під час виступу з хором ім.Г.Г.Верьовки у Сорренто (Італія).
Виступ хору ім.Г.Г.Верьовки у Сорренто (диригент Карло Понті).
— Які саме?
— Державний гімн України, гімн Євросоюзу, пісні «Дивлюсь я на небо» й «Реве та стогне Дніпр широкий». Карло Понті був у захваті! Зберігаємо запис інтерв’ю із Софі Лорен. Вона сказала: «Щаслива, що мій син сьогодні диригуватиме таким славетним колективом, як хор ім. Григорія Верьовки».
Софія Лорен залишила відгук про виступ сина-диригента Карло Понті з НЗАУН ім.Г.Верьовки
— Взагалі у перший воєнний рік багато їздили з виступами?
— Хор двічі виїжджав у Європу. Ми виступали в Іспанії, Італії, Франції, Польщі, Чехії. У цих країнах побували в Барселоні, Генуї, Марселі, Празі.
— Як зустрічали?
— Приїхали ми до Польщі. Поляки змінили назву концерту і зробили афішу свою. Написали «Козаки з України». Художник зображає на плакаті десятки козаків. Розумієте? Тут все має дуже глибокі сенси. Ми фактично бачимо новий виток новітньої історії. Цивілізація протистоїть варварству. І хор Верьовки розповідає світові, хто ж такі українці і який у них дух.
Хор ім.Г.Г.Верьовки виконує танок «Аркан», який визнаний нематеріальним спадком ЮНЕСКО.
— Даєте благодійні концерти?
— Так, ми під час гастрольного туру заходом України зібрали 140 тисяч гривень на придбання реанімобіля. У 2022 році, після виступів в Європі, перерахували шість тисяч євро на відродження зруйнованих окупантами пам’яток і закладів культури. Зокрема, для музею Григорія Сковороди. Також у фонд «Луганщина» перерахували 100 тисяч гривень з нашого концерту. Я особисто придбав та передав спеціальний безпілотник, про який просили військові.
Хор ім.Г.Г.Верьовки благодійний виступ для фонду «Луганщина».
Наш тур по Західній Україні символічно розпочався концертом у Львові, де нам вдруге пощастило співпрацювати із зіркою світових оперних сцен — легендарним литовським тенором Крістіаном Бенедіктом.
Виступ танцювальної групи хору імені Г.Г.Верьовки у Львові.
Концерт у Львові, де хор імені Г.Г Верьовки виступив з легендарним литовським тенором Крістіаном Бенедіктом.
— Перед військовими виступати доводилось?
— Так, доводилось виступати просто на лісовій галявині. Сильно дощило, наші ноги були в болоті. Але з великою віддачею співали перед нашими захисниками! Треба було бачити, як світилися обличчя воїнів! Нас частували кашею. Бійці нам сказали багато сердечних слів. До слова, двоє наших солістів нині в лавах ЗСУ і ми їх всіляко підтримуємо.
Хор імені Г.Г.Верьовки після виступу в одному з батальйонів.
— Чи плануєте ювійлейний концерт? Яка буде кульмінація 80-річчя?
— Зараз все розглядається з точки зору безпеки. Плануємо, хор 18 листопада відсвяткує свій 80-річний ювілей у Палаці Україна. І там буде чимало сюрпризів, бо ми очікуємо на приїзд відомих виконавців, які хочуть виступити разом з хором.
— Ви сказали, що хор створювали у 1943 році і це було ідеологічною спецоперацією. А чим є хор у наш час?
— За 80 років хор став обличчям України.
— Дякую!
***
Усі, хто хоче поспілкуватись з керівником хору Ім.Г.Г.Верьовки, мають таку нагоду 20 вересня о 17:00 у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого. Зустріч відбудеться в рамках спільного проєкту з видавництвом «САММІТ-книга».
Як стало відомо, після ювілейного виступу у Києві, хор імені Верьовки вирушить у турне. Перший концерт з майбутнього міжнародного туру відбудеться у Вашингтоні 6 грудня, в День Збройних сил. Це буде унікальне шоу «Ми — українці». Проєкт «Ми — Українці» має на меті привернути увагу всього світу до війни в Україні та до проблем, з якими зіткнулися її жителі. І наголосити на важливості систематичної підтримки гуманітарних ініціатив для українців у світі.
Повідомляють, що у у шоу візьме участь Олександр Усик.
Гастролі пройдуть впродовж місяця у США, Канаді та країнах Європи. Хор вже має запрошення з Італії, Франції та Польщі. Гастролі здійснюються за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики.
Усі фото — Національний заслужений академічний український народний хор України ім.Г.Верьовки/Facebook
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
