70
Цього року Україна вдруге відзначає День Європи, що стає символом переосмислення ідентичності та поглядів на історичну спадщину
Раніше 9 травня традиційно асоціювалося з радянським святом Днем перемоги, проте сьогодні ця дата набуває нового значення, відображаючи прагнення України до європейської інтеграції та відмову від радянського минулого.
Історія свята починається з кінця Другої світової війни. 5 травня 1945 року Карл Деніц – наступник Гітлера, зрозумівши безвихідність становища, доручає Альфреду Йодлю підписати договір про капітуляцію. Церемонія підписання мала проходити в місті Реймс та була призначена на 7 травня о 02:30 ночі, а сам акт мав набрати чинності майже через дві доби – 8 травня о 23:01. Тож, о 02:41 представник з боку Німеччини – генерал Йодль ставить свій підпис. З боку англо-американських союзників акт підписує американський генерал Вальтер Сміт, як свідок підписується французький бригадний генерал – Франсуа Севез та радянський генерал Іван Суслопаров, який так і не отримав дозволу Сталіна на підписання, хоча заздалегідь телеграфував у Москву, аби отримати вказівки.
Після проведення церемонії Сталін дізнається про підписання акту. Диктатора такий кінець війни не влаштовує, адже за його сценарієм радянський союз мав дійти до Берліна першим та першим «урочисто» підписати акт про капітуляцію німців. Отже, Сталін відмовляється визнавати підписану капітуляцію та вимагає у союзників підписання документу на більш високому представницькому рівні в Берліні, при цьому зауважуючи на проханні не робити офіційних оголошень про перемогу до набрання чинності капітуляції, тобто до 9 травня.
Тим часом один з 17 журналістів, присутніх на першій церемонії підписання, порушив клятву – не повідомляти про капітуляцію до 03:00, 8 травня. Це був репортер «Associated Press» – Едвард Кеннеді.
Опівдні 7 травня Міністр закордонних справ Німеччини – Шверін фон Крозіг офіційно повідомив населення про капітуляцію країни. Почувши, що німецькому радіо дозволили оприлюднити цю інформацію, журналіст Едвард Кеннеді вирішив не дотримуватись обіцянки – тримати подію в секреті, тож через годину він повідомив агентство «Associated Press» про завершення війни.
За порушення секретності репортера позбавили акредитації та пізніше звільнили. Таке рішення було доволі правомірним, зважаючи на те, що цензурні вимоги США діяли до 15 серпня 1945 року.
Таким чином повторна церемонія відбувається 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом, а за московським часом вже було 9 травня 00:43. Текст договору повторював усі положення попередньо підписаного акту в Реймсі. Проте офіційно про закінчення війни в США та Британії оголосили вже 8 травня, а в СРСР про це дізнались лише ввечері 9 травня.
Тому Указом Президії Верховної Ради СРСР 9 травня 1945 року було оголошено «всенародним святом», який супроводжувався урочистостями та різними заходами, а також офіційним днем відпочинку.
Хоча 1948 року свято відмінили і не відзначали 17 років. Лише під час правління Леоніда Брежнєва у 1965 році свято поновили, знову підкресливши значення Великої Вітчизняної війни в радянській історії та ідеології. Так 9 травня в радянському союзі стало сакральним днем перемоги.
Європейські країни святкували День перемоги 8 травня. Проте поступово свято переосмислювалося і у 2004 році 59-та сесія Генеральної Асамблеї ООН проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Прийнята резолюція закликала всі країни-члени ООН та інші неурядові організації вшановувати пам’ять жертв Другої світової війни.
Проте лишається ще одне не розкрите питання – чому ж 9 травня святкують День Європи?
Історичні передумови
Поразка країн фашистського блоку – Італії, Німеччини та Японії – та рішення міжнародних трибуналів зумовили домінування на світовій арені країн-переможниць – США, СРСР, Великобританії та Франції. Цей період також відзначався науково-технічною революцією, що впливала на розвиток суспільства та військової техніки.
Тим часом назрівав новий конфлікт між двома супердержавами – США та СРСР, що на той момент були єдиними країнами, які мали ядерну зброю. США займали лідируючі позиції в демократичному світі, тоді як авторитет СРСР, що зростав, спричиняв занепокоєння через його комуністичну ідеологію та експансіоністські тенденції.
5 березня 1946 року колишній прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль виступив перед студентами у Вестмінстерському коледжі міста Фултон з промовою, яка стала значущою. Він заявив про появу «залізної завіси», актуальні виклики і загрози демократичному світові з боку «комуністичної росії», що постали після завершення Другої світової війни. Черчилль побажав, щоб у Фултоні його супроводжував президент США Гаррі Трумен – це мало б підкреслювати схвалення позиції британського гостя.
Вінстон Черчилль закликав до створення «братської асоціації народів, що розмовляють англійською мовою, аби протистояти експансії СРСР». За його словами, «залізна завіса» опустилась на континент Європи й розділила його на західну, демократичну частину та східну, недемократичну.
«Це не та Європа, заради створення якої ми боролись», – наголосив Черчилль.
Вважається, що саме з Фултонської промови почалась «холодна війна», проте насправді конфронтація відбувалась раніше. Промова Черчилля стала таким собі тригером, адже такі характеристики, що надав колишній прем’єр-міністр були сприйняті радянським союзом як оголошення Заходом «холодної війни». Крім того, ця промова стала імпульсом для подальших кроків та надала ідею європейської інтеграції.
Тоді утворились два табори – соціалістичний та демократичний.
Згодом, 12 березня 1947 року, президент США Гаррі Трумен виступив у конгресі та публічно затвердив нову зовнішню політику країни, відому як «доктрину Трумена». Вона визначала стратегію, за якою сили всіх демократичних країн об’єднувались під егідою США задля «стримування комунізму».
Проте задля об’єднання Європи спочатку потрібно було відновити її економіку. Тому влітку 1947 року було оголошено про план Маршалла, що вступив у дію через рік та мав допомогти європейським країнам стабілізуватись.
Реакцією СРСР на економічну політику Заходу стало утворення у 1949 році міжнародної організації соціалістичних країн під назвою Рада економічної взаємодопомоги. Її метою було об’єднання економіки, з метою збільшення виробництва зброї та забезпечення боєготовності війська.
Тим часом 5 травня 1949 року утворюється Рада Європи – перша політична організація, створена з метою об’єднання європейських країн, про що якраз наголошував Черчилль. Наразі вона займається питаннями прав людини, запобігання злочинності та іншими гуманітарними проблемами.
До реальних кроків у напрямку об’єднання Європи підштовхнула саме зовнішня загроза, а конкретно з боку СРСР і країн соціалістичного табору. Тому, аби протидіяти поширенню комунізму та збільшити конкурентоспроможність європейської економіки, 9 травня 1950 року Міністр закордонних справ Франції – Роберт Шуман запропонував створити об’єднання європейських держав, яке б могло протистояти новим викликам.
Документ, що затвердив такі положення називається Декларацією Шумана. Крім того, декларація мала на меті покласти край конфлікту між Францією та Німеччиною, який тривав не одну сотню років та підривали безпеку Європи.
Тож почали реалізовувати ідею зі створення спільного ринку вугільної та металургійної продукції західноєвропейських країн, адже 20 століття було епохою металу. До того ж, зважаючи на те, що СРСР робив ставку саме на мілітаризацію економіки, створюючи танки, гарматні снаряди тощо, для яких й потрібні були металургійні ресурси. Металургійна продукція Європи була дорожчою за ту, що пропонували заокеанські країни, тож об’єднання Європи довкола питання про створення спільного ринку – було насамперед важливим економічним рішенням.
Спільний ринок металу і вугілля надавав вільне пересування товарів без мита, акцизів та інших зборів. Європа зменшувала собівартість виробництва і могла об’єднати свої промислові можливості.
Отже, в квітні 1951 року було підписано Паризький договір, яким створювалася Європейська спільнота з вугілля та сталі – перший з 4 основоположних договорів Європейського Союзу. Цей договір був підписаний шістьма країнами: Бельгією, Францією, Італією, Люксембургом, Нідерландами та Західною Німеччиною. Він заклав основу для європейської інтеграції в області промислового виробництва, конкретно вугілля та сталі, що пізніше розширилось на інші економічні сектори.
Пізніше, а саме в 1957 році, було підписано два договори: перший – про Європейське економічне співтовариство, за яким створювався спільний ринок для вільного переміщення, другий – про Європейське атомне співтовариство, що визначав спільний ринок ядерної енергії. У 1992 році було підписано договір про Європейський Союз. Цей договір офіційно створив ЄС, а також затверджував створення економічного та валютного союзу.
Таким чином Роберт Шуман вважається одним із засновників ЄС, а день оприлюднення декларації з 1985 року відзначається як День Європи. Це свято символізує мир та єдність на європейському континенті.
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Це означає, що в України є шанс вступити до ЄС, якщо вона виконає умови Єврокомісії.
Україна відмовилась від «дня побєди» й тепер 9 травня відзначає День Європи.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
