Велика війна внесла свої великі корективи в українську систему освіти. Чимало університетів пошкоджені або зруйновані загарбницькою армією. Також певна кількість ВНЗ знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Через це та через безпеку абітурієнти вимушені здобувати освіту академічного рівня за кордоном, де для них створені спеціальні умови.
Журналістка «Вечірнього Києва» вирішила дізнатись у представників київських університетів, чи є через загострену фазу війни недобір студентів. Також ми запитались, чи закриватимуться деякі кафедри та яка ситуація з місцями нині в гуртожитках.
Володимир Литвиненко, директор Центру комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка:
Володимир Литвиненко
— На деяких спеціальностях кількість людей зменшилась. Але загалом недобору цьогоріч немає, і картина подібна до тогорічної. Натомість кількість заяв як на бакалаврат, так і на магістратуру збільшилась. Наприклад, у 2022 році на бакалаврат подали 25 тисяч заяв, цього року їх
29 тисяч. На магістратуру минулого року подали 8,5 тисяч заяв, а нині кількість збільшилась до 10,2. Тобто, і там, і там є приріст. Відповідно, передумов до закриття кафедр немає.
Багато абітурієнтів вступали дистанційно або з-за кордону. А нині, хто пройшов, будуть повертатись в Україну, оскільки на більшості підрозділів університету на першому курсі бакалаврату навчання відбуватиметься у змішаному форматі з перевагою аудиторних занять. Усі навчальні приміщення університету мають укриття.
Також відбувається поселення студентів до гуртожитків, але лише в ті, де є укриття. Наприклад, в одному гуртожитку, де живуть філологи сховища немає. Тому перший рік вони вчитимуться дистанційно.
Олексій Жученко, проректор з науково-педагогічної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського:
Олексій Жученко
— Якщо порівнювати результати вступної кампанії у довоєнні часи — звичайно, що обсяг зарахованих на державне замовлення зараз дещо зменшився — до 5%. Але у порівнянні з минулими роками, коли війна тривала, кількість студентів залишається однаковою. До речі останніми роками КПІ поки що по усім рівням вищої освіти є найбільшим виконавцем державного замовлення в Україні.
Натомість кількість зарахованих студентів на бакалаврат на контрактну форму навчання, збільшилась майже на чверть.
Наразі жодна кафедра не закривається. Звичайно, що при відсутності вступників у КПІ в майбутньому теоретично може загрожувати закриття деяких кафедр. Але, напевно, тут треба думати більше про певну зміну моделі економіки нашої країни, в умовах якої деякі спеціальності не будуть актуальними сьогодні. У такому випадку ми вбачаємо, що найближчим часом відбудуться зміни в пріоритетах спеціальностей.
Перший семестр студенти вчитимуться у змішаній формі навчання.
Тобто, теоретична частина матеріалу в більшості викладатиметься дистанційно, а от фахові дисципліни з засвоєнням практичних навичок проводитимуться очно в лабораторіях.
Щодо поселення в гуртожитки, то ситуація теж незмінна. В усіх приміщеннях облаштовані укриття, тому ми поселяємо вступників у тому обсязі, який дозволений безпекою. У пріоритеті вступники з ТОТ, пільговики та студенти тих спеціальностей, які матимуть очне навчання.
Денис Азаров, перший віцепрезидент НаУКМА:
Денис Азаров
— Ми вважаємо, що цього року вступна кампанія у Києво-Могилянській академії є дуже успішною, наразі фактично маємо показники довоєнних років, а в окремих випадках, навіть перевищуємо їх.
Ми створили два нових факультети: Факультет охорони здоровʼя, соціальної роботи та психології, а також Києво-могилянську школу професійної та неперервної освіти, де готуватимуть фахівців, вкрай необхідних країні зараз і в часи повоєнної відбудови. Напевно, ми єдиний університет країни, який у час великої російсько-української війни відкриває нові факультети.
Цьогоріч найбільша кількість заяв від абітурієнтів надійшла, переважно, не на ті спеціальності, які найбільше могли б бути корисні нашому суспільству наразі. Хоча зросла популярність психології, що, дуже важливо. Найпопулярніші спеціальності цьогоріч — це право, міжнародні відносини та IT.
Про кількість студентів, які будуть жити у гуртожитках, ще говорити зарано: студенти зараз подають заяви на проживання. Наголошу лише, що ми забезпечуємо місцями у гуртожитку всіх, хто того потребує.
Щодо формату навчання: якщо збережеться теперішня безпекова ситуація, то всі студенти першого року бакалаврату навчатимуться наживо, тобто відвідуватимуть пари офлайн. Для студентів інших років навчання ми пропонуватимемо різні форми офлайн активностей, а також комбінований формат викладання, коли заняття проводиться в аудиторії, але окремі студенти можуть долучатися до нього онлайн.
Віктор Гнатюк, заступник відповідального секретаря Приймальної комісії НАУ, кандидат технічних наук, доцент кафедри телекомунікаційних та радіоелектронних систем ФАЕТ НАУ:
Віктор Гнатюк
— У Національному авіаційному університеті у порівнянні з довоєнними роками недобору студентів цьогоріч немає. Навпаки, за деякими спеціальностями спостерігається незначний приріст вступників.
Гуртожитками забезпечується 100% всіх вступників, хто їх потребує та має на це законні підстави.
Цього року освітній процес за денною формою навчання для 1 та 2 курсів буде здійснюватися — в аудиторному режимі (в першу зміну), 3 та 4 курсів — в синхронному та/або асинхронному дистанційному режимі (у дві зміни).
Магістратура: 1 та 2 курсів — в аудиторному режимі (в другу зміну).
Громадяни інших держав, які навчаються в окремих академічних групах — в синхронному та/або асинхронному режимі (у дві зміни).
Навчання розпочинається 1 вересня за розкладом першого тижня.
Проректор Київського університету ім. Бориса Грінченка, голова комісії з реорганізації Олександр Турунцев:
Олександр Турунцев
Поточний набір студентів на фаховий молодший бакалаврат та на бакалаврат дозволяє говорити про позитивну динаміку на другий воєнний рік.
На фаховий молодший бакалаврат у 2021 році поступило 363 студенти, 2022 — 290, цьогоріч — 332.
Показники на вступ на бакалаврат у 2021 році були такими — 2053 студентів, у 2022 — 1952, а цьогоріч — 1982.
Щодо магістратури, то у 2021 році вступників було 733, натомість 2022 — 1025. Нині набір ще триває.
Позитивна динаміка із набором студентів не загрожує закриттю кафедр. Київський університет ім. Грінченка отримує регіональне замовлення на підготовку фахівців за кошти бюджету столиці. Показники невиконання регіонального замовлення (вакантні місця) в поточному році є співставними з минулими роками, але остаточне число не встановлено. Оскільки триває процедура переведення на вакантні місця.
Форма навчання цього року буде очною, тобто студенти ходитимуть на пари.
Наразі 1942 студентів університету потребують заселення в гуртожиток. Ця потреба задовільнена в повному обсязі.
***
На питання, чи впливає недобір на кількість державних місць, в університетах пояснюють: якщо цього року на певну спеціальність вступила недостатньо студентів — наступного року на цю спеціальність можуть зменшити бюджетну кількість місць.
Нещодавно журналістка «Вечірнього Києва» розпитала у школярів, які отримали 600 балів з трьох предметів по мультипредметному тесту, в який університет вони поступають. Забігаючи наперед, абітурієнти вирішили залишитися у столиці та обрали місцеві виші.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
