Яків Гніздовський. Фото з відкритих джерел
Проживши значну частину життя в еміграції, видатний майстер графіки Яків Гніздовський (Jacques Hnizdovsky) завжди позиціював себе українським митцем.
10 листопада на засіданні Київради перейменували ще 11 вулиць, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим.
Серед них була і вулиця Магнітогорська, що знаходиться у житловому масиві Соцмісто на Лівому березі міста.
Вона виникла у середині XX століття при проєктуванні та подальшій забудові житлового масиву та з 1953 отримала назву на честь міста у Челябінській області росії. Нещодавно цей російський топонім нарешті пішов у небуття, а на мапі нашого міста з’явилася вулиця на честь видатного представника української діаспори, художника Якова Гніздовського (1915-1985).
Митець є одним з наяскравіших представників української діаспори. Фото з відкритих джерел
У своїй творчості художник часто зображував тварин. Фото: America House
Фото: America House
Митець народився 27 січня у селі Пилипче, нині Борщівський р-н на Тернопільщині у шляхетській родині. Здобув освіту у Чортківській приватній гімназії імені Маркіяна Шашкевича, де вчився 8 років. Саме у цей період в хлопця яскраво проявляється схильність до малювання.
Згодом юний Яків продовжив навчання у Львівській духовній семінарії, де активно долучився до творчого життя міста, вступивши в молодіжне крило Асоціації незалежних українських митців (АНУМ).
Карикатурист Едвард Козак залучає його до ілюстрування львівської газети «Новий час» і журналу «Комар». Завдяки цій співпраці талант молодого графіка був високо оцінений митрополитом Андреєм Шептицьким, який надав обдарованому юнакові стипендію для продовження художньої освіти у Варшавській Академії мистецтв, де він вивчав живопис та графіку.
Через початок Другої світової війни з 1939 року навчався в Загребській академії мистецтв (Хорватія).
«Скитальці» — одна з найвідоміщих картин митця, часів Другої світової. Фото з відкритих джерел
За словами дослідників творчості митця, його перші роботи з дерева, створені в 1944 році, являють собою етюди фігур. У ранній період творчості Яків Гніздовський надихався творчістю Альбрехта Дюрера.
Одна із найоригінальніших ранніх гравюр художника «Кущ», створена ним в тому ж 1944 року, містить елементи, які стануть провісниками його зріліших робіт. Зосередження на ізольованій формі природи, заповнення простору заплутаним переплетенням безлистих гілок — це ідеї, які стануть центральними для його стилю.
В 1954 році відбулася перша персональна виставка художника у США. За декілька десятиліть авторитет митця стрімко зріс: його роботи широко експонувалися у Великій Британії, Західній Німеччині, Чехословаччині, Японії, країнах Африки та Близького Сходу.
Митець за роботою у майстерні. Фото з відкритих джерел
Остаточне визнання майстерності Гніздовського в США відбулося, коли галерея Асоціації Американських Мистців у Нью-Йорку купила 220 відбитків його серії дереворізів «Сосни».
У своїй творчості митець часто зображав тварин та рослини, працюючи, зокрема у ботанічних садах Нью-Йорка та у Бронкському зоопарку. Свого часу тут він знайшов вівцю, яка й стала героїнею однієї з найвідоміших гравюр Гніздовського — «Вівця».
На думку дослідників, основна причина такої уваги митця до тварин полягала у відсутності коштів у ранній період творчості. Він щойно переїхав до Нью-Йорка і ще не міг дозволити собі оплатити роботу натурників. Однак те, що спочатку було лише змушеною заміною, пізніше стало його основною та улюбленою темою.
Яків Гніздовський є неперевершеним майстром анімалістичної графіки. Фото з відкритих джерел
Автопортрет 1971 рік. Фото з відкритих джерел
«Старе дерево» гравюра. Фото з відкритих джерел
Яків Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, займався гравюрою, ксилографією та скульптурою малих форм. Твори митця зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.
Гніздовський оздоблював іконостас для української греко-католицької церкви святої Трійці в Керганксоні (США).
Свого часу дві його роботи — «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі, які придбала для чоловіка його дружина Жаклін.
Попри життя в еміграції, Яків Гніздовський вважав себе українським художником. Фото: America House
Ще одним цікавим фактом з біографії митця є те, що він став вчителем художниці Катерини Кричевської, яка завжди згадувала його ім’я з величезною вдячністю. Саме у його майстерні в Нью — Йорку, художниця працювала над ескізами з оформлення українських церков і робила відбитки з дереворитів. Один із них — «Молитва» експонувався восени минулого року в Музеї діаспори України.
Яків Гніздовський залишив цей світ 8 листопада 1985 року в місті Нью-Йорк, США, залишивши по собі сотні картин, більше ніж 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри). Був похований у колумбарії Собору Іоанна Богослова.
5 листопада 2005 року відбулося перепоховання урни з його прахом на Личаківському цвинтарі у Львові.
Тривалий час його ім’я залишалося в Україні невідомим. Фото з відкритих джерел
Тривалий час на Батьківщині митця його ім’я залишалося невідомим. Вперше про нього почули лише у 1990-х роках, коли його удова Стефанія передала в дарунок музеям Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців кілька десятків робіт свого чоловіка.
На думку дослідників, творчість Якова Гніздовського сміливо можна назвати номером один для патріотів країни, незалежно від місця їх проживання. Ним пишається чисельна українська діаспора з США і Канади.
Нагадаємо, що у разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомив Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
До теми: у столиці з’явилася вулиця на честь Луки Долинського — видатного українського художника XVIII століття.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
