«Ведеться маніпулятивна гра»: інтерв’ю з професоркою консерваторії, яка звільнилася через відмову прибрати з назви ім’я Чайковського

Професорка Олена Корчова активно підтримує перейменування вишу. Колаж: Наталія Слінкіна

Головний мистецький виш з 1940 року має ім’я Петра Чайковського, проте навіть на другому році повномасштабної війни не поспішає позбутися символу «руского міра».

Професорка кафедри світової музики НМАУ Олена Корчова нещодавно написала заяву на звільнення через те, що навчальний заклад відмовляється прибирати з назви ім’я російського композитора Петра Чайковського. Про це викладачка, повідомила на своїй сторінці у соцмережі Facebook:

«Вільна. Від сорому „чайковського миру“. Від гібридності в стінах НМАУ. Від сліпої волі більшості. Від розмивання людських і професійних істин», — написала вона.

«Вечірній Київ» поспілкувався з вже тепер колишньою професоркою Академії Оленою Корчовою та розпитав про принципову позицію.

Професорка викладала у виші з 2000 року. Фото зі сторінки Олени Корчової

— Пані Олено, що вплинуло на ваше рішення залишити Музичну Академію, де ви викладали ще з 2000 року?

— Моє рішення не було спонтанним. На нього вплинув майже рік затятого протистояння між спільнотою однодумців — колег і студентів, що буквально виборюють для Академії право на гідне майбутнє — та адміністрації, яка, керуючись меркантильними мотивами, доволі агресивно захищає старий порядок речей.

Мені було важко прийняти ситуацію, де водночас існують дві консерваторії імені Петра Чайковського: московська та Київська, в якому остання лише формально є національною інституцією, а по факту — й надалі орієнтується на «рускій культурний мір».

Де підтримуються гасла на кшталт: «культури не воюють», «освіта поза політикою», а Чайковський — поза конкуренцією в справі музичного представництва України у світі…

На жаль, аномальність, анормальність та аморальність такого стану речей на другому році повномасштабної російської агресії не залишають вибору не тільки мені, але й будь-якій притомній і відповідальній перед собою та суспільством людині.

Олена Корчова з колегами Кафедри світової музики. Фото зі сторінки Олени Корчової

— Чи були якісь альтернативні варіанти боротьби за дерусифікацію назви закладу?

— Ми залучили, мабуть, усі можливі варіанти: низка колективних письмових звернень до державних владних установ, петиції про перейменування / зняття імені Чайковського, розміщені на різних платформах, ініціювання діалогу з адміністрацією, вимога публічного висвітлення дискусії тощо.

Багато чого нам вдалося досягти — передусім, оприявнення проблеми у фаховому середовищі та її наполегливого позиціювання в інформаційному просторі.

 — Хто з вищих органів підтримував зміну назви?

— До нашої проблеми долучилися такі авторитетні структури як Експертна рада з питань декомунізації та дерусифікації при Міністерстві культури та інформаційної політики, власне МКІП, Український інститут, Інститут національної пам’яті, Комітет Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Підкреслю, що всі вони підтримують нас і рекомендують закладу переглянути назву, відмовившись від імені російського композитора №1 в назві українського музичного вишу №1.

Зрештою, ми домоглися винесення цього питання на розгляд трудового колективу, оскільки згідно зі статутом та Законом «Про вищу освіту» тільки він має відповідні повноваження.

Керівництво вишу виступає за збереження імені Петра Чайковського у назві закладу. Фото зі сторінки НМАУ

— Розкажіть, будь ласка, як розглядали питання перейменування у самій консерваторії?

— Замість прямого голосування всіх працівників і викладачів, адміністрація, з великим запізненням щодо анонсованого часу та абсолютно непублічно, наприкінці минулого року організувала конференцію делегатів. Склад ретельно відібрали — так, щоб він був максимально лояльним.

До того ж майже половину склали члени Вченої ради, яка незмінно голосує одностайно і виключно за вказівкою ректора. Як результат маємо неприйнятне рішення, ухвалене більшістю присутніх (приблизно 2/3 від загальної кількості), про відтермінування, поглиблений розгляд та експертну оцінку питання. Насправді ж про збереження імені Чайковського в назві Академії.

Відтак, ситуація свідомо загнана в глухий кут псевдонаукового вивчення. Говорю «псевдо», тому що науковцям пропонується маніпулятивна гра: довести українське походження й українську ідентичність Чайковського. Це потрібно для того, аби безперешкодно продовжувати експлуатацію його іменного бренду, привабливого передусім для численних китайських студентів — як тут, в Києві, так і в далекому Хеньшуї, де на нез’ясованих фінансових засадах функціонує партнерський освітній заклад нез’ясованої юрисдикції.

Нині ситуація з перейменуванням закладу зайшла у глухий кут. Фото зі сторінки НМАУ

— Як цю проблему сприймає молоде покоління, зокрема, студенти музичного вишу?

— Серед консерваторської молоді, яка й розпочала цю дискусію, прихильників зняття імені значно більше, ніж серед викладачів. «Лист студентів НМАУ імені Петра Чайковського щодо виключення Чайковського з назви навчального закладу» підписали 260 наших нинішніх вихованців та нещодавніх випускників.

Як засвідчило опитування Студентського науково-творчого товариства Octopus від 3.05.2023, за перейменування виступають майже 76 відсотків із тих студентів, що взяли в ньому участь. Отримано 122 відповіді «так» на пряме питання «Чи потрібно знімати ім’я Чайковського?».

В абсолютних цифрах це переважає сумнівну «більшість колективу», яка 26.12.2023 бездумно й безвідповідально висловилася за старий порядок речей.

— Але ж нещодавно з проханням прибрати ім’я Петра Чайковського з назви вишу зверталося також і Міністерство культури?

Так, 10 лютого, реагуючи на наші чергові звернення та заклики, МКІП в особі його очільника Олександра Ткаченка ще раз внесло пряму пропозицію зняти ім’я Чайковського з назви Академії. Однак, як бачимо, і це не переконало адміністрацію, принаймні дотепер. Видається, що вона існує і діє за межами державного поля — культурного, політичного, зрештою, інституційного.

Отже, наша колективна боротьба триває, а моє звільнення і можливі в найближчому майбутньому аналогічні випадки — одна з її форм…

***

Позицію професорки Олени Корчової розділяє також композиторка Алла Загайкевич, яка написала допис на підтримку колеги у соціальній мережі Facebook:

«Вчора професор кафедри світової музики Олена Корчова звільнилася з НМАУ. На знак протесту проти малоросійського свавілля адміністрації, на знак єднання з українським свідомим суспільством. Звичайно, я — наступна. Я поруч. Заява готується….Кожен день присутності „імені Чайковського“ поглиблює прірву між нами та Україною, нами — та українською музикою, нами — та європейським майбутнім…».

Нагадаємо, що 26 грудня минулого року у НМАУ відбулися довгоочікувані збори трудового колективу, де вирішувалося питання щодо зміни назви закладу. На засіданні делегати ухвалили рішення, що позбавлення назви закладу імені російського композитора Петра Чайковського — не на часі та потребує додаткового вивчення.

Це скандальне рішення викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві, зокрема серед представників музичної спільноти.

До теми: «Питання не на часі»: столична консерваторія вирішила залишити у назві ім’я Чайковського.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *