Малюнок Леся Лозовського. Фото з відкритих джерел
15 грудня в Українському Домі пройдуть лекція, дискусія та музичні виступи, присвячені митцю, вбитому за загадкових обставин 100 років тому.
Сьогодні кияни мають змогу відкрити нове ім’я в історії українського мистецтва. Лесь Лозовський прожив коротке та неймовірно насичене життя між революцій та в атмосфері розквіту мистецького життя Києва.
У 2022 році виповнилося 100 років з дня смерті художника. 22 березня 1922 року Лозовського знайшли вбитим у власному помешканні за загадкових обставин. Йому було всього 22 роки. Зріла частина життя художника припала на 1917-1922 роки, коли він навчався в заснованій Георгієм Нарбутом Українській академії мистецтв. У цей час влада у Києві змінилася 14 разів, але мистецьке життя міста буяло попри все.
Лесь Лозовський. Фото 1916 року
Робіт Лозовського збереглося зовсім мало, але кожна з них вражає. Він вчився у Олександри Екстер, Олександра Мурашка, Михайла Бойчука та був дуже близьким зі своїм вчителем Георгієм Нарбутом. Є версія, начебто Нарбут передав своєму найталановитішому учневі секрет темпори — тому його роботи виглядають такими насиченими.
Художник ілюстрував книжки Павла Тичини, Михайла Коцюбинського і навіть «Заповіт» Тараса Шевченка. Розробив власний шрифт, яким послуговувався під час оформлення книг та нот. Він міг би посісти визначне місце в українському та світовому мистецтві. Але його життя трагічно обірвалося, а творчість була забута на довгі роки.
Познайомити поціновувачів мистецтва з цим самобутнім автором покликаний одноденний проєкт «Лесь Лозовський: подолання смерті».
Кураторка проєкту Дар’я Придибайло. Фото з фб-сторінки
«Про Леся Лозовського я дізналася у 2020 році, коли працювала в Національному художньому музеї, — пригадує кураторка проєкту, мистецтвознавиця Дар’я Придибайло. — Сучасний український художник Борис Кашапов розповів, що є такий забутий і маловідомий автор, ім’я якого зникло з історії українського мистецтва. Як представник нового покоління митців авангарду мав би стати квітом нації. Я занурилися у пошуки інформації про нього, познайомилися з роботами, які зберігаються у музеї — а це колекція з кількох малюнків та понад 20 книжкових обкладинок».
Цього року до роковин з дня його смерті у Києві планувався повноцінний мистецький проєкт, який через повномасштабне вторгнення не відбувся. Але виставку-триб’ют Лесю Лозовському вдалося представити у музеї сучасного мистецтва MARe в Бухаресті.
«Малахіт» Леся Лозовського
«Життя і творчість Леся Лозовського ілюструє історію нашої культури, — звертає увагу Дар’я Придибайло. — Він пов’язаний з багатьма іншими важливими постатями, як Олександра Екстер, Михайло Бойчук, Георгій Нарбут та інституціями, як НАОМА та Національний художній музей України. Ця сторінка була вирвана з нашої історії, прихована. Тому сьогодні важливо перевідкривати її, щоб зрозуміти якою є українська культура та ким є ми.
Особливої актуальності проєкт набуває цьогоріч. Не лише через дату, а й через повномасшабне вторгення росії в України. Ми бачимо, що історія повторюється, українську культуру намагаються знищити. Як і сто років тому, викрадають роботи, вбивають митців та руйнують музеї. Проєктом ми звертаємо увагу не лише на постать Лозовського, а й на роль митця в суспільства, на сучасну культуру».
Протягом дня відвідувачам проєкту доступна медіаінсталяція «Портрет моєї душі» (автор — Дмитро Тельнюк, музика — Катерина Гривуль та Максим Шалигін), що презентує роботи Леся Лозовського, які збереглися. Виставити оригінали через воєнний стан сьогодні неможливо. Чимало з них демонструються широкому загалу вперше. Також покажуть його картину «Богородиця» (1921) з приватної колекції Stedley Art Foundation.
На виставці покажуть «Богородицю» Леся Лозовського. Фото: Український Дім
«Лесь має свій унікальну та неповторну манеру, авторський стиль. Ще під час студентських виставок академії мистецтв його відмічали як найкращого учня Нарбута», — підкреслює кураторка.
Малюнок Леся Лозовського.
Також в програмі — розмова про художника з провідними мистецтвознавцями, колекціонерками та дослідницями, лекція та експериментальна музика. Музична частина є невипадковою, адже Лозовський зробив багато обкладинок, зокрема до музичних нот.
Виставковий проєкт представлять на третьому поверсі Українського Дому. Фото: Український Дім
Розклад подій
11:00 — Початок роботи виставкового проєкту: медіаінсталяція «Портрет моєї душі» (автор — Дмитро Тентюк, музика — Катерина Гривуль та Максим Шалигін) та показ роботи Леся Лозовського «Богородиця» (1921)
14:30 — Панельна дискусія «Лесь Лозовський: Подолання смерті. 1922–2022»
Учасники: Діана Клочко, Катерина Лебедєва, Тарас Самчук, Стелла Беньямінова, Дар’я Придибайло. Модератор — Олексій Ананов
16:00 — Лекція «Містична постать Леся Лозовського» кураторки проєкту Дар’ї Придибайло
18:00 — Презентація виставкового проєкту (3-й поверх Українського Дому)
18:15 — Виступ jazz noire / dark ambient гурту Dolgiy & Sidorkin (живий звук)
19.15 — Виступ ambient / industrial електронного дуету Diser Tape (живий звук).
20:00 — Закриття
Де: Український Дім, вул. Хрещатик, 2
Вхід вільний
У 2020 році вийшов роман киянки Катерини Лебедєвої «22. Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві», у якому розповідається про Леся Лозовського з моменту вступу в Академію мистецтв у листопаді 1917 року і до смерті митця.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
