Наталії Ужвій — 125: найцікавіші факти з життя легендарної української акторки

Видатна українська актриса Наталія Ужвій. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Колаж: Наталія Слінкіна

У творчому доробку неперевершеної Наталії Ужвій понад 200 ролей у театрі, у 20 кінострічках, а її неабияке акторське обдарування завжди надихало відомих поетів, драматургів, художників та скульпторів, які присвячували їй свої твори.

8 вересня виповнюється 125 років від дня народження видатної української акторки театру та кіно Наталії Ужвій (1898–1986). Її називали поетесою української сцени та за унікальним драматичним обдаруванням порівнювали з Марією Заньковецькою.

До ювілею незабутньої Наталії Ужвій, «Вечірній Київ» згадує її життєвий та творчий шлях.

Молода Наталія Ужвій мріяла стати акторкою. Фото: Любомльський краєзнавчий музей

Народилася майбутня акторка в Любомилі на Волині, де була найстаршою з 8 дітей в родині селян-хліборобів. Батьки хотіли, щоб донька здобула «серйозну» професію. Тому спершу Наталія вчилася у залізничному училищі, згодом — на курсах кравчинь.

У 17 років дівчина працювала швачкою та вчителювала у Золотоноші. Доленосною для неї подія, що назавжди змінила її життя: вистава аматорського драматичного гуртка.

Згодом акторка згадувала, що театр захопив її повністю, тож повернутися до звичного життя вона вже не могла, мріючи про перші великі ролі на сцені.

Актори Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народні артисти України. Зліва направо: Нятко П.М. (4-та), Сергієнко П.Т., Ужвій Н.М., Ватуля О.М., Пономаренко Є.П., Юра-Юрський О.П., Яковченко М.Ф., Мілютенко Д.О. Репродукція. м. Київ 1950-1960-ті рр.Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл: 2-161 440

У 1922 році Наталія почала вчитися у Драматичній студії при Першому державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка в Києві. Там вперше вийшла на сцену. Через три роки талановиту акторку запросили на одеську сцену — в «Держдраму». У театрі Наталія Ужвій стала справжньою зіркою сцени, а квитки на вистави за її участі розліталися вмить.

У 1926-му році Лесь Курбас запросив її до Харківського театру «Березіль», де вона зіграла понад 30 ролей. На той період прийшовся розквіт кар’єри Ужвій — понад тридцять головних ролей у виставах, ролі у фільмах «Тарас Трясило», «Тарас Шевченко», «КПК».

На думку багатьох театрознавців, роки роботи у Харкові стали для акторки «трампліном» для подальшого успіху в театрі та в кіно.

Ужвій Н.М. — актриса Одеської держдрами, народна артистка. Репродукція з фотодокумента ЦДАМЛМ України, ф. 1216, оп. 1, спр. 158, од. зб. 1. м. Одеса 1925 р.Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл: 0-239 433

Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народна артистка в ролі Кручиніної у виставі за п’єсою О.М. Островського «Без вини винні». Репродукція з фотодокумента ЦДАМЛМ України, ф. 1216, оп. 1, спр. 186, од. зб. 3. м. Київ 1948 рік. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл: 0-239 601

«Образ може бути лише тоді щирим і переконливим, коли актор, творець його, поріднився з ним, злився, „увібрав“ його в себе і всіма своїми почуттями й поведінкою втілився в образ», — вважала Наталія Ужвій.

У цей період Наталія Ужвій зустріла своє справжнє кохання — письменника-футуриста Михайля Семенка. За рік після одруження у пари з’явився син, якого також назвали Михайлом. Родина жила у знаменитому будинку кооперативу літераторів «Слово» у Харкові.

У 1933 році розпочалася кампанія проти Леся Курбаса, в яку втягнули й акторів.

У досягненні своєї злочинної мети, радянська репресивна машина не гребувала нічим. Підписати лист з наклепом на Курбаса її змусили заради сина, погрожуючи, що її відправлять до Сибіру, а дитину віддадуть до інтернату.

За спогадами близьких, згорьована мати поставила свій підпис під цим доносом, однак пробачити цей вчинок вона не могла до кінця життя. Невдовзі Лесь Курбас був розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Сцена з вистави за п’єсою О.Є.Корнійчука «Калиновий гай» за участю акторів Київського українського драматичного театру імені І.Франка народних артистів Шумського Ю.В. (в ролі Романюка) і Ужвій Н.М. (в ролі Наталки Ковшик). Репродукція. м. Київ [1950р.].Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од. обл: 2-156 108

У цей трагічний час долю геніального режисера розділить і чоловік Наталії Ужвій- Михайло, з яким вона у 1936 році розлучилася через його зраду. Тоді ж безвісти зникли двоє братів Наталії Ужвій: Євген та Назарій. Вона шукала їх 20 років і, як виявилося, дарма. Лише у 1956 році вона дізналася, що вони були репресовані та реабілітовані вже посмертно.

Театр був порятунком та ледь не єдиною розрадою для Наталії Ужвій. Їй допоміг режисер Гнат Юра — запросив у театр, яким керував — імені Івана Франка. Так вона із сином опинилася у Києві. У театрі її зустрів старий знайомий, актор Євген Пономаренко. Вони грали любов у виставі «Дон Карлос». Театральна любов переросла у справжню. Разом Євген та Наталія прожили цілих 50 років, попри те, що чоловік був молодшим від неї на 11 років.

Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народна артистка СРСР у виставі за п’єсою О.С. Левади «Фауст і смерть». Репродукція з ф/д ЦДАМЛМ України, ф. 1216, оп. 1, спр. 229, од. зб. 23 м. Київ [60-і рр. ХХ ст.]. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од. обл: 2-159 777

Сцена з вистави за п’єсою М. Ірчана «Плацдарм» у постановці театру «Березіль». Ролі виконують: Лариса — народна артистка Ужвій Н.М., Кришна — народний артист Бучма А.М. Репродукція з ф/д ЦДАМЛМ України, ф. 1216, оп. 1, спр. 235, од. зб. 15 м. Харків 1932 рік. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл: 2-159 809

На початку Другої світової на окупованій Волині безвісти зник син Наталі Михайло. Біль і пережиті муки розлуки із сином Наталя Ужвій втілила у фільмі «Веселка». Стрічка була настільки сильною, що вразила навіть президента США Франкліна Рузвельта. «Веселка» стала сенсацією року в американському кінопрокаті. Вона була відзначена Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищої премією газети Daily News «За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року», а також призом Нацради кіноглядачів США.

Діячі української культури. Справа наліво: співачка, народна артистка СРСР Гайдай З.М., поет, академік АН УРСР Рильський М.Т., актриса, народна артистка СРСР Ужвій Н.М., співак, народний артист СРСР Гнатюк Д.М., мовознавець, доктор філологічних наук (з 1984 р.) Гнатюк Г.М. 1950-1960-ті рр. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл: П-010 855

Акторці вдалося розшукати єдиного сина під кінець війни. За родинними спогадами, він був чудовим, талановитим юнаком, писав вірші та вступив на навчання до Київського університету.

На жаль, його подальша доля виявилася короткою і трагічною: у віці 24 років він захворів на менінгіт і помер. Його смерть стала для Наталії Ужвій тяжким ударом, від якого вона не могла отямитися до кінця життя.

Українські поети (зліва направо) Тичина П.Г., Рильський М.Т., народна артистка СРСР Ужвій Н.М. і Малишко А.С. на літературному вечорі, присвяченому 50-річчю творчої діяльності і 65-річчям з дня народження українського поета Рильського М.Т. Київ 19.03.1960.Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од. обл.: 2-152 029

Після смерті сина, вона віддавала усю себе роботі. За спогадами колег, Наталія Ужвій була надзвичайно доброю, щирою, без жодної «зіркової хвороби». Навіть Сергій Параджанов схиляв голову перед її талантом. Він зняв Наталію у своєму фільмі «Українська рапсодія». А у 1968-му взагалі створив про неї біографічну стрічку.

Ще одним цікавим фактом з біографії акторки є те, що саме вона позувала відомому радянському скульптору Матвію Манізеру, створивши образ безсмертної Катерини для пам’ятника Тарасові Шевченку у Харкові. На сьогодні він є однією з візитівок міста.

Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народна артистка. м. Київ 1969 р. Левіт Л.О. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од. обл: 2-160 566

Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народна артистка СРСР. м. Київ 1969 р. Левіт Л.О. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл: 2-160 567

Загалом за свої 88 років Наталія Ужвій зіграла 213 ролей у театрі та у 20 в кінострічках.

Вона отримала численні нагороди та визнання за свою талановиту акторську майстерність та внесок у культуру України. Їй присвячували вірші, для неї драматурги писали п’єси, а художники малювали її портрети.

Група акторів Київського драматичного театру імені І.Франка під час зустрічі з будівельниками Чорнобильської АС на сцені театру після перегляду вистави за п’єсою О.С. Левади «Здрастуй, Прип’ять». Зліва направо: народні артисти: Пономаренко Є.П. (2-й), Куманченко П.В., Ужвій Н.М., Герасименко М.К. Репродукція з ф/д ЦДАМЛМ України, ф. 1216, оп. 1, спр. 232, од. зб. 13 м. Київ 1974 р. Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од. обл: 2-159 792

Зараз манеру гри Наталії Ужвій досконально вивчають майбутні театрознавці й кінокритики у мистецьких вишах України.

В останні роки життя акторка хворіла на онкологію, однак продовжувала працювати. Не вийшла на роботу лише за 2 дні до смерті коли потрапила до шпиталю.

22 липня 1986 року легенди української сцени не стало. Наталія Ужвій похована на Байковому цвинтарі у Києві.

Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народна артистка СРСР. м. Київ 1969 р. Левіт Л.О.Фото: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів. Од.обл.: 2-160 569

Зараз її ім’я носить одна з центральних вулиць житлового масиву «Виноградар».

У 2007 році на будинку на вулиці Архітектора Городецького, 17/1 була встановлена меморіальна табличка. Це київська адреса легендарної акторки, де вона прожила з 1950-1986 роки.

Життєвим кредо Наталії Ужвій стала фраза: «Не вважайте ніколи свою роботу завершеною. Ніколи не заспокоюйтесь на тому, що вже досягнуто. Де настає спокій — там кінець творчості та мистецтву».

Світлини Наталії Михайлівни Ужвій для цієї публікації надані Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом. На колажі: зліва: Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені Івана Франка, народна артистка. Репродукція з фотодокумента ЦДАМЛМ України, ф. 1216, оп. 1, спр. 158, од. зб. 2. м. Київ 40-і рр. XX ст. Од.обл: 0-239 434; справа: 2-160 568 Ужвій Н.М. — актриса Київського українського драматичного театру імені І. Франка, народна артистка м. Київ 1969 р. Левіт Л.О. Од.обл.: 2-160 568.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *