«Мандалорець і Ґроґу»: ось такий рецепт успіху – душевний та затишний
У сиву давнину в далекій галактиці… Мандалорець продовжував навчати свого чарівного підопічного Ґроґу та вистежувати лиходіїв… Повнометражна стрічка «Мандалорець і Ґроґу» Джона Фавро вже завойовує кінозали. Дописувач Коротко про ділиться почуттями від перегляду.
Чому «Мандалорець» став явищем
Три сезони телесеріалу «Мандалорець» від Disney+ мали величезні оцінки – в середньому 8,7/10 на IMDb, а деякі епізоди (наприклад, фінал 2-го сезону) – аж 9,8. Як тут не створити дивовижний блокбастер для великих екранів. Фактично, перед нами повноцінне розширення серіалу.
Проте, якщо ви не дивились серіал – це не означає, що вам буде незрозумілий фільм. Головне, що варто знати: одного разу Мандалорець (він же Дін Джарін, він же Мандо) – мисливець за винагородами, спадкоємець колись могутньої раси шляхетних воїнів – врятував малюка тієї ж раси, що й Великий магістр ордену джедаїв Майстер Йода. І також має Силу. Разом вони переживають різноманітні авантюри.
У фільмі Мандалорець (Педро Паскаль) не припиняє свою професійну діяльність. Після перемоги Нової Республіки над Імперією ще залишились воєначальники, які утримують під контролем частину галактики. Тож Діна Джаріна наймають, щоб він виявляв цих негідників та нейтралізовував їх. Разом з Мандалорцем на завданнях постійно перебуває і його молодий учень Ґроґу. Темнооке та вухате створіння навчається у свого наставника і час від часу допомагає йому у справах.
Наступне завдання, яке дає Діну Джаріну полковник Ворд (Сігурні Вівер) – розшукати важливого та впливового імперця. Він надзвичайно добре маскується, і про те, де він переховується, знають лише представники Джабби Хатта (шанувальники Star Wars, пригадуєте цього товстого, жорстокого та підступного слимака?). Але за інформацію вони вимагають визволити їхнього племінника, сина Джабби – Ротту Хатта. Мандалорець дуже неохоче береться за це завдання, тому що не бажає мазати руки зв’язками з такими бандитами, як Хатти… І ця неприязнь йому ще сильно відгукнеться.
Не пощастить тому ворогу, хто побачить мандалорця без шолома. Кадр з фільму
Як Star Wars переосмислили серіал та фільм
Той, хто любить пишну велич космічної опери оригінальних «Зоряних воєн» та ще більш помпезних серіалів-спін-офів, буде розчарований милою невимушеністю «Мандалорця і Ґроґу». Найкращий опис для цього фільму – старовинний вестерн. Нас ніби повертають у старі добрі 1970-ті роки, коли оповідь йшла повільно, спецефекти були простими, але недоліки техніки компенсувала уява та віра в добро. І хоча у фільмі безліч сучасних комп’ютерних спецефектів, є і люба серцю фанатів старих фільмів щира та душевна аніматроніка.
Ми точно можемо бути впевнені, що добро візьме гору над злом. Що наш герой – Мандалорець – здолає всіх чудовиськ, з якими змушений боротися (а їх безліч. Одних імперських штурмовиків сотні), а потішний Ґроґу не тільки розряджатиме бойовик своєю привабливістю, а й надаватиме реальну допомогу. Ми, звичайно, турбуємося за головного героя, але в глибині душі завжди впевнені у щасливому фіналі.
Але водночас «Мандалорець» подарував нове життя франшизі та повернув інтерес до Star Wars після неоднозначних проєктів останніх років. І саме завдяки появі нових персонажів.
Ми знаємо, що Педро Паскаль давно зарекомендував себе як «татусь» у багатьох фільмах та серіалах, але в «Мандалорці» і в «Мандалорці та Ґроґу» його батьківська фігура взагалі перетворюється на зразок: він надзвичайно турботливий, але при цьому відважний, навчає малюка тонкощам військово-мисливської справи, як керувати космічним кораблем, виховує та піклується.
Одна фраза чого варта: «Солодке лише після обіду». У кого не розтане серце від такої турботи?
Автор сценарію, режисер та продюсер – шоуранер попереднього серіалу Джон Фавро (завдяки якому з’явилась і «Залізна людина»). Саме його відчуття гумору не дає «Мандалорцю» та його сіквелу скотитись у пафос. А ще у фільмі безліч пасхалок, які потішать і прихильників Всесвіту «Зоряних війн», і взагалі кіноманів.
Малюк Ґроґу оцінив красу іншопланетних пейзажів. Кадр з фільму
Втіха для вух
Музику до фільму (як і до серіалу) написав Людвін Йоранссон, лауреат «Оскара», який зазвичай пише для картин Кристофера Нолана та Райяна Куглера («Тенет», «Оппенгеймер», «Грішники», «Чорна Пантера»).
І вкотре вийшло бездоганно (найцікавіше на титрах, хоча самої сцени після титрів немає) – така собі драйвова суміш електро-синт-поп музики, що нагадує і 70-80-ті роки.
Замість висновку
Водночас не можна стверджувати, що «Мандалорець і Ґроґу» – ідеальне кіно. Тут багато і логічних неточностей, і провисань у сюжеті, можна закинути й передбачуваність, немає якихось надзвичайних звершень, та що там – взагалі звершень немає, все йде по звичній колії. І, звичайно – хоч і трохи – пафос на зразок «ми своїх не покидаємо», як же в американському кіно без цього. Але в ньому є душа. Миле, наївне кіно з гарантованим торжеством добра – чого ми ще чекаємо від казки?
І це й є одна з основних складових популярності – ось такий рецепт!
Країна: США
Режисер: Джон Фавро («Король лев», «Кухар на колесах», перші дві частини «Залізної людини»)
У ролях: Педро Паскаль (серіали «Мандалорець», «Нарко», «Гра престолів», «Останній з нас»), Сігурні Вівер (франшиза «Чужий», «Аватар»). Власне, на цьому люди й закінчились. Англомовний глядач також міг насолоджуватись голосами Джеремі Аллена Вайта, який озвучив Ротту Хатта, Мартіна Скорсезе – в невеличкій, але кумедній ролі шестилапого кухаря, та Стівена Блума в ролі Зеба Орреліоса.
Тривалість: 02:18
