Філармонія розпочала ювілейний сезон. Фото: НФУ
Цього місяця шанувальникам академічної музики підготували цікаві симфонічні концерти, п’ятиденний фестиваль камерної музики КВІНТОФЕСТ, а також українсько-литовську програму «Музика єднає світ».
8 вересня Національна філармонія України відкрила ювілейний, 160-й сезон. Під час концерту піаніст з Польщі Шимон Нерінг віртуозно виконав Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса.
Також у виконанні Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України прозвучали: світова прем’єра твору «Рубікон» для великого симфонічного оркестру Сергія Пілютікова, спеціально написаного на замовлення головного диригента Миколи Дядюри, інспірована польським фольклором — «Мала сюїта» Вітольда Лютославського і П’ята симфонія Людвіга ван Бетховена. Вона присвячена другу і меценату композитора, сину останнього гетьмана України — графу Андрію Розумовському.
Урочисте відкриття сезону. Фото: НФУ
У вересні слухачів чекає низка симфонічних концертів, які познайомлять з творчістю, зокрема, вихідця з Украни Кароля Шимановського та українського композитора першої половини ХХ століття Віктора Косенка. Будуть джазові парафрази Баха, фестиваль камерної музики, що представить розвиток concerto grosso, фортепіанні версії оркестрових творів Вагнера і Лятошинського, поєднання органу та сопрано, музика Астора П’яццолли.
Також у вересневій афіші — виступ аматорського хору «Moravski», концерт пам’яті жертв у Бабиному яру «Kaddish» та українсько-литовська програма «Музика єднає світ» за участі литовських гостей, диригента Вітаутаса Пілібавічуса та вокалістки Лорети Сунгайлєне.
Філармонічний симфонічний оркестр. Фото: НФУ
СИМФОНІЧНИЙ ВИМІР: Шимановський, Равель, Косенко
15 вересня. Вебер, Дворжак, Шимановський. Соліст — Андрій Павлов (скрипка)
Центром програми цього концерту філармонічного симфонічного оркестру під орудою диригента Антонія Кедровського стане Другий скрипковий концерт польського композитора початку ХХ століття Кароля Шимановського.
Музика Шимановського не так часто звучить на українських сценах, а втім це виходець з України. Шимановський походить із польської родини, пов’язаної з іменами знаменитих музикантів Нейгаузів і Блуменфельдів. Він був вихованцем школи Генріха Нейгауза у Єласиветграді (тепер — Кропивницький), й вважається основоположником модернізму у польській музиці.
Скрипкових концертів у Шимановського всього два, проте обидва в силу витонченості рис пізнього романтизму й імпресіонізму, майстерності використання гуральського фольклору належать до найкращих взірців жанру. Композитор по-своєму наслідує архаїчне гуральське музичне мислення, відтворюючи правдиву стихію прадавньої народної пісенності й інструментальності.
Також в програмі — Увертюра до опери «Оберон» Вебера та Симфонія № 8 соль мажор Дворжака.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
22 вересня. Айвз, Гайдн, Равель, Респігі. Солістка — Поліна Сасько (фортепіано)
Головною героїнею цього вечора стане Поліна Сасько, молода українська піаністка, лауреатка численних міжнародних конкурсів. Разом із філармонічним симфонічним оркестром під орудою головного диригента Миколи Дядюри музикантка виконає Перший фортепіанний концерт Моріса Равеля.
Також на концерті прозвучать «Запитання без відповіді» Ч. Айвза, Симфонія № 101 («Годинник») ре мажор Й. Гадна, Сюїта з балету «Белкіс, цариця Савська» О. Респігі.
Вартість квитків: 300 — 500 грн.
29 вересня. Сметана, Косенко, Моцарт, Ліст. Солістка — Богдана Півненко (скрипка)
Філармонічний симфонічний оркестр виступить із диригентом Віктором Плоскіною та солісткою Богданою Півненко, яка виконає Концерт для скрипки з оркестром українського композитора першої половини ХХ століття Віктора Косенка. Також у програмі прозвучать твори класиків Вольфганга Амадея Моцарта, Ференца Ліста та Берджиха Сметани.
Віктор Косенко — композитор-модерніст. У його музиці відчутні риси української ментальності, зчитується емоційний світ української тогочасної інтелігенції: від ліричності та ніжності до трагізму, від радісного піднесення до сентиментальності. Концерт для скрипки з оркестром Косенка – один з найкращих українських скрипкових концертів, який відображає силу нашої музики із закладеним в неї національним кодом. Цей твір — своєрідна «енциклопедія української душі» з усіма її відтінками та характерними для нас злетами, мріями, романтизмом.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
Ансамбль «Київські солісти». Фото: mus.art.co.ua
КАМЕРНА МУЗИКА: Бах, джаз і подорож часом
12 вересня. «Коли Бах посміхається. Бах і джаз»
Що спільного між музикою Баха й джазом? Паралелі неодноразово проводили як дослідники джазу, так і самі джазові музиканти. Знаменитий американський саксофоніст Лі Конітц взагалі називав Йоганна Себастьяна Баха родоначальником джазу.
По-перше, імпровізація. Імпровізаційність буквально пронизує бахівські клавірні твори; є тут і характерні свінгові ритми. Та й сам Бах чудово імпровізував на органі й чембало. По-друге — варіаційність. Є думка, що «Гольдберг-варіації» Баха є певною універсальною моделлю музичних варіацій. По-третє — структура, сама конструкція бахівських тем, які часто уявляють собою так званий квадрат, складаються із восьми чи дванадцяти тактів (як у блюзі), або із шістнадцяти чи тридцяти двох тактів (як у джазових стандартах).
У концерті солістів Національного будинку музики Ірини Харечко й Максима Сидоренка прозвучить як духовна, так і світська музика Баха, зокрема авторські джазові парафрази його творів.
Вартість квитків: 300 — 500 грн.
14 вересня. Ансамбль «Київські солісти». Соліст — Дмитро Ткаченко (скрипка)
Національний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представить музику від епохи Відродження до сучасності.
Розпочинають концерт «Старовинні танці й арії» італійського композитора початку ХХ століття Отторіно Респіґі. Респіґі був не лише композитором і диригентом, але й музикознавцем, що досліджував старовинну музику. Результатом цих розвідок стали три оркестрові сюїти, які композитор створив на основі мелодій епохи Відродження, власне, це авторське перекладення творів для лютні ХVІ — ХVІІ століть. Сюїта №3, що прозвучить — одна із цих трьох оркестрових сюїт.
Далі — бароко: прозвучать два скрипкові концерти Баха, де солістом буде Дмитро Ткаченко. За Бахом — Шенберґ. Але не той «великий і жахливий», де замість мелодій — додекафонія. «Просвітлена ніч» — зовсім інший Шенберґ, це один із його ранніх творів, де чути відлуння романтичної доби, хоч і з тривожними постромантичними нотками. Твір інспірований однойменним віршем Ріхарда Демеля, а також натхненний сильними почуттями Шенберґа до Матильди Цемлінської, його майбутньої дружини.
На завершення прозвучить твір українського композитора Юрія Шевченка (1953 — 2022) «Ми є!», що є своєрідним парафразом на тему національного гімну України.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
Київська камерата. Фото: kyivkamerata.org
КВІНТОФЕСТ «Камерні акценти осені». 16 — 20 вересня
16 вересня. «Concerti Grossi»
Сoncerto grosso — різновид інструментального концерту, своєрідне «змагання» між невеликою групою солістів й оркестром. Цей жанр виник у 16-му й досяг свого розквіту у 17-му столітті, допоки не був витіснений інструментальним концертом (для одного солюючого інструмента) й симфонією.
Концерт продемонструє, як розвивався цей жанр у ХХ столітті. Прозвучать три оригінальних concerto grosso трьох самобутніх композиторів: швейцарсько-американського композитора Ернеста Блоха, британця Ральфа Воана-Вільямса та американця Генрі Діксона Ковелла (Henry Cowell). Музика Ковелла для багатьох стане відкриттям — композитор, піаніст, музикознавець, видавець і редактор, Ковелл був однією з найцікавіших постатей в американській музиці першої половини ХХ століття. Як і Чарльз Айвз, він був одним із найяскравіших творців американського музичного аванґарду.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
17 вересня. Вагнер, Лятошинський
У концерті прозвучить музика двох титанів художньої думки своєї доби, головного оперного реформатора ХІХ століття Ріхарда Вагнера й основоположника нової української музики, видатного композитора-модерніста Бориса Лятошинського.
Оркестрова музика Вагнера й Лятошинського лунатимуть у перекладенні для двох фортепіано. Для вагнерівських «Тангейзер» й «Трістана» фортепіанну версію оркестрової партитури здійснив німецький композитор й теоретик початку ХХ століття Макс Регер, аби зробити їх доступнішими для слухачів. Перекладення симфоній Лятошинського — молодий український композитор й піаніст Гліб Фаренюк із надією, що ця музика звучатиме у живому виконанні частіше.
Музику виконуватимуть талановиті українські музиканти — Марія Клименко, Олександр Олійник, Максим Шадько та Гліб Фаренюк.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
18 вересня. «Астор П’яццолла Forever»
На концерті прозвучать цикл концертів «Пори року в Буенос-Айресі», Escualo, (обробка О. Маринченка), Adious Nonino (обробка для скрипки і струнних Є.Станковича), Series del Angel (обробка для скрипки, віолончелі, контрабаса, фортепіано і струнного оркестру О. Маринченка), «Присвята П’яццоллі» В. Зубицького.
Програму представить Національний ансамбль «Київська камерата» під керівництвом диригента Олега Маринченка, а також солісти — Богдана Півненко (скрипка), Андрій Рахманін (скрипка), Кирило Бондар (скрипка), Артем Замков (віолончель), Назарій Стець (контрабас), Дмитро Таванець (фортепіано).
Вартість квитків: 300 — 500 грн.
19 вересня. Органний речиталь
Орган називають своєрідним камертоном «музики сфер». Дивовижне поєднання — орган і голос — можна буде почути на концерті артисток, лауреаток міжнародних конкурсів Тетяни Жук-Сєдової та Єлізавети Ліпітюк (сопрано).
Крім музики барокових композиторів, Баха й Вівальді, у концерті прозвучать композиції для органа відомих і менш відомих митців кінця ХІХ й ХХ століть, зокрема Йозефа Райнбергера, Антоніна Дворжака, Александра Гільмана, Шарля-Марі Відора.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
20 вересня. Барток, Лятошинський
Артисти музичної формації Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики виконають камерні твори видатного українського модерніста Бориса Лятошинського, а також його сучасника, угорця Бели Бартока.
Бориса Лятошинського називають «батьком» нової української музики. Попри вагомий внесок у розвиток української симфонічної музики, унікальним явищем українського модернізму є також його камерні твори. Зокрема, у музиці Лятошинського відчувається народнопісенна основа, що базується на українському фольклорі. Зокрема, це можна почути й в «Українському квінтеті», одному з найяскравіших творів у доробку камерної музики митця.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
Камерний хор «Moravski». Фото: фб MoravskiChoir
ВОКАЛЬНА МУЗИКА
23 вересня. «Музика світла». Камерний хор «Moravski»
Камерний хор «Moravski» під орудою диригентки Олени Радько представляє розмаїту програму із творів українських та зарубіжних композиторів, зокрема прозвучить народна музика в оригінальних обробках для хору.
Хор «Moravski» створено 2017 року. Він об’єднав людей найрізноманітніших професій — від директорів великих компаній, викладачів ВИШів, до майстрів ручної роботи й техніків. Більшість із них не мають професійної музичної освіти, натомість горять великою любов’ю до музики. Результатом ентузіазму й наполегливої праці учасників хору стала їхня участь у різноманітних фестивалях, зокрема низка перемог на хорових конкурсах.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
28 вересня. «Kaddish». Liatoshynskyi Capella
29 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві розпочалися масові розстріли євреїв, які тривали протягом двох років. Концерт пам’яті жертв у Бабиному яру — «Kaddish» — ініціюють артисти Національного будинку музики, Liatoshynskyi Capella: orchestra and choir під орудою диригента Богдана Пліша за участю солістів Артема Полуденного (віолончель), Романа Лопатиньского (фортепіано), Ірини Харечко (орган), Олени Яковенко (арфа) та Дмитра Ульянова (ударні).
Кадиш — єврейська поминальна молитва, одна з найважливіших і центральних молитов у єврейській літургії. Основною ідеєю поминальної молитви є звеличення імені Бога, публічне свідчення Його величі й вічності: «Нехай Його велике ім’я буде благословенне назавжди і навіки».
Музику до Кадиша писали чимало композиторів. Одну із найкрасивіших музичних інтерпретацій створив французький композитор першої половини ХХ століття Моріс Равель. Це дві єврейські мелодії, дві жалобні пісні, які композитор використовує із мінімальним супроводом, декламаційним (близьким до речитативу) характером мелодики й довгими мелізмами. У нинішньому концерті Кадиш Равеля прозвучить у версії для віолончелі, фортепіано та струнних.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
УКРАЇНА ТА ЛИТВА
27 вересня. «Музика єднає світ». Національний академічний духовий оркестр України
Диригент Олексій Рощак розділить сцену зі своїм колегою з Литви, Вітаутасом Пілібавічусом. Відтак і програма концерту — українсько-литовська: складається із авторських творів українських композиторів, Миколи Лисенка й Миколи Леонтовича, Левка Колодуба й Івана Карабиця, Ігоря Шамо й Володимира Матвійчука, українських народних пісень, а також із литовських народних пісень в обробці Вітаутаса Пілібавічуса.
Обробки литовських народних пісень — календарних, родинних, військових тощо — об’єднують фольклор різних регіонів Литви. «Композиції різноманітні за стилем і настроєм, це синтез фольку, джазу та сучасної музики», — коментує Вітаутас Пілібавічус.
Поруч із українськими солістами, Єлізаветою Ліпітюк (сопрано) та Сергієм Бортником (тенор) виступить також литовська вокалістка Лорета Сунгайлєне. Лорета — етномузикологиня й виконавиця народної пісні.
Вартість квитків: 250 — 400 грн.
«З початком війни попит на українську музику зріс та досі надзвичайно актуальний», зазначив в інтерв’ю «Вечірньому Києву» директор філармонії Михайло Швед. Він розповів про головні музичні події та очікування від нового концертного сезону.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
