Безцінний скарб народу: видатні українці про рідну мову

Українська мова є однією з наймилозвучніших у світі.Фото: Борис Корпусенко

Щорічно, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.

Свято було вперше проголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО восени 1999 року для захисту мовної й культурної багатоманітності. Його започаткували з метою захисту, в пам’ять про жертв трагічних подій у Бангладеші, коли 21 лютого 1952 року від куль поліціантів загинули студенти, що вийшли на демонстрацію, присвячену захисту рідної мови.

В Україні Міжнародний день рідної мови вперше відзначили ще 2002 році, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використання інших мов національних меншин, було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

Вважається, що саме мова найкраще виражає історію народу, його світогляд, а також духовний та інтелектуальний розвиток самого етносу.

Українська мова є рідною для 45 млн людей. Фото: Борис Корпусенко

З нагоди свята «Вечірній Київ» згадує цитати видатних українців, які жили в різні епохи та часи, об’єднаних у своїй безмежній любові до рідного слова.

Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. Українське прислів’я

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупне, зернисте, як самі перла. Микола Гоголь (1809-1852)

Ну що б здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко (1814-1861)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний (1849-1920)

Мова — коштовний скарб народу. Іван Франко (1856-1916)

Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація. Юліан Дзерович (1871-1943)

Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь (1878-1944)

Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська. Олена Пчілка (1849- 1930)

Мова — то серце народу: гине мова — гине народ. Іван Огієнко (1882-1972)

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. Павло Тичина (1891-1967)

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… Максим Рильський (1895-1964)

Яке прекрасне рідне слово! Воно — не світ, а всі світи. Володимир Сосюра (1898-1965)

Мова — духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський (1918-1970)

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом. Олесь Гончар (1918-1995)

Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко (1930)

Мова — найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії. Ольга Федик (1848-1999)

Скільки української мовної території, стільки й української державності.

Іван Заєць (1952)

До теми: Опанувати українську: 5 видань від столичної книгарні

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *