Проєкт проводить паралелі між подіями 1942 та у 2022-2023 років. Фото авторки
У січні 1942 року у місті було замордовано 3000 цивільних в січні, більшість з них були євреї. У наш час росіяни продовжують знищувати Бахмут.
1 серпня, у річницю початку битви за Бахмут у виставковому центрі «Жива пам’ять» Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» презентували виставку «Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022».
Керівниця НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова поділилась історією створення проєкту.
«Якщо ми будемо говорити та займатись лише Бабиним Яром — це буде зменшення трагедії, те, чого завжди хотіла тоталітарна радянська система. В цьому причина, що у нас досі немає власне музею Голокосту. Тому ми з командою вирішили, що повинні постійно нагадувати про усі важливі історичні події, — поділилася з „Вечірнім Києвом“ керівниця НІМЗ „Бабин Яр“ Роза Тапанова. — У цьому проєкті ми хотіли показати біль та трагедію, що відбулася у часи нацистської та російської окупації. На фасаді приміщення ми написали важливу фразу: Той хто забуває минуле, приречений прожити його знов».
Історична частина знайомить з подіями 1942 року.
Експозиція розміщена на першому та другому поверхах виставкового центру. Вона проводить паралелі між історичними подіями Другої світової війни, зокрема Голокостом 1942 року, коли в Бахмуті було знищено понад 3000 мирних жителів, переважно євреїв, а також свідомим руйнуванням міста російськими загарбниками у 2022-2023 роках.
На виставці можна переглянути роботи Клеменса фон Ведемеєра.
В історичному блоці представлені роботи Клеменса фон Ведемеєра, в основі яких — хроніка його діда, капітана Вермахту Гаральда фон Фітінхов-Ріша, який фільмував наступ свого підрозділу. Клемент фон Ведемеєр побував у Бахмуті, де намагався зняті ті самі ракурси, що й у кадрах його діда — вони пробиваються страшними картинами сучасної руйнівної війни. Наразі ці плівки та роботи зберігаються у Бахмутському краєзнавчому музеї.
Також музей представив спогади людей, які на власні очі бачили трагедію.
Завідуючий відділом Бахмутського музею Ігор Корнацький розповів про надані експонати.
«Збирали їх в 1990 роках, коли після трагедії минуло вже понад 50 років. Тоді у нашому музеї формувався зал історії громади, люди намагалися донести до нас живі образи своїх родичів, які загинули під час нацистської окупації», — розповів завідуючий відділом Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
Начальниця управління культури Бахмутської міської ради Ірина Булгакова розповідає про важливість виставки.
Начальниця управління культури Бахмутської міської ради Ірина Булгакова зазначила, що для місцевих мешканців ця виставка надзвичайно важка.
«Сльози навертаються, їх важко стримати, — поділилася вона. — Все, що тут розповідається про події як 1942, так і 2022 -2023 років, анітрохи не прикрашено. Кожен із нас повинен бачити, що відбувається».
На виставці показують фотохроніку останніх двох років з життя Бахмута та його мешканців.
Друга частина експозиції презентує фотохроніку останніх двох років з життя Бахмута та його мешканців. Зруйнована інфраструктура та процес евакуації задокументовані в роботах фотографів Костянтина та Влада Ліберових, Сергія Коровайного, Андрія Дубчака та Георгія Іванченка.
Фотограф Андрій Дубчак біля своїх робіт.
На одній зі світлин бачимо юнака, який стоїть перед трунами батьків. Коли він повертався додому стався вибух — опісля нього хлопець побачив розірвані рештки тіл своїх батьків. Фото передає відчай, страх та біль втрати. Цей знімок зробив фотограф Андрій Дубчак.
«Серед усіх драматичних моментів, які я пережив, найяскравішим є той, коли залишився живий, — згадує він.- Моя машина розсіклася під ударом ракети, мене вдарило уламками, але дивом я вийшов майже без ушкоджень. Ще один момент, який закарбувався в пам’яті, — вулиця після авіаудару, коли будинків немає, тільки цегла, а з-під завалів та підвалів виходять люди. Хоч я бачив і Ірпінь, і Бучу, Запоріжжя, але це була найкошмарніша сцена. До Бахмута я вважав, що знаю як виглядає війна, але виявилось, що ні».
Відеоарт Михайла Алексеєнка.
Документальну виставку доповнюють роботи у жанрі відеоарту Михайла Алексеєнка, зокрема, «Пил 2014» та «Пил 2022», які свідчать, що тоталітарний режим має на меті не лише на руйнування споруд, а й повне знищення особистості.
«Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022»
Коли: до 31 серпня. Графік роботи: понеділок — п’ятниця 10:00-19:00, субота-неділя — 11:00-18:00.
Де: виставковий центр «Жива пам’ять», Бабин Яр, вул. Юрія Іллєнка, 46 А.
Вхід вільний
Мистецтво і війна: фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного оголосив програму шостого дня. Відвідувачів фестивалю очікує творча зустріч із актрисою Адою Роговцевою, презентація книги Андрія Пермякова «Залізна евакуація», відверта розмова з режисеркою Наталкою Ворожбит та показ її стрічки «Погані дороги».
Анастасія КЛАВКІНА, «Вечірній Київ», фото авторки
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
