У Києві нагадали про важливу для кримських татар газету

Решид Медієв і Асан-Сабрі Айвазов редагували газету. Фото з відкритих джерел

У Кримському домі нагадують українцям про важливі дати з історії кримськотатарського народу.

Зокрема сьогодні, першого травня, річниця виходу першого номера першої політичної кримськотатарської газети «Ватан хадімі» («Служіння Батьківщині»). Що побачила світ у 1906 році в Карасубазарі (Білогірську).

Газета відкрито виступала проти царської влади. За два роки свого існування вона змогла розбудити та зміцнити революційні настрої кримських татар, які давно мріяли позбутися російської окупаційної влади. До наших днів збереглося лише 9 номерів.

Газета виходила 4 рази на тиждень. Вона підіймала гострі, політичні та суспільні питання Криму.

Ідейним натхненником і головним редактором був Решид Медієв, вчитель із Карасубазара та голова підпільної політичної групи младотатар. Медієва підтримував і фактично поділяв з ним посаду редактора друг та колега Асан-Сабрі Айвазов педагог і громадський діяч.

Поступово навколо газети починають гуртуватися не тільки інтелігенти, а й широкі соціальні групи, серед яких на першому місці стояли вчителі. Під впливом «Ватан хадімі» в Криму — в містах і великих селах відкриваються школи (рушдіє), в яких викладають 90% вчителів які здобули освіту в Туреччині.

Фінансувалася газета заможними кримськими татарами, які поділяли революційні погляди Медієва та Айвазова. Царська влада кілька разів попереджала редакцію, що закриють «Ватан Хадімі», якщо автори статей не змінять риторику. Але редактори-видавці не думали відмовлятися від своїх переконань та продовжували гостру критику політики царизму. Восени 1908 року влада закрила газету, а всі номери вилучили з бібліотек та приватних колекцій.

Газета «Ватан Хадімі» проіснувала два роки, але за цей період вона змогла згуртувати навколо себе не лише інтелігенцію, а й набагато ширші соціальні прошарки кримських татар. Її можна сміливо назвати предтечею революції та головним інструментом звільнення кримських татар від імперської царської влади.

До слова, Мінреінтеграції ініціювало створення Національного корпусу кримськотатарської мови (НККМ) у межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. НККМ — це онлайн-платформа для дослідження мови, що працюватиме на даних із текстових матеріалів кримськотатарською. Українці вже завантажили понад 70 тисяч друкованих сторінок для розпізнавання кримськотатарської мови.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *