Територіального та адміністративного розвитку у Києва поки не буде: про що говорять розробники нового Генплану столиці

Ілюстративне фото Бориса Корпусенка

Все про Генплан столиці: коли буде прийнятий, які особливості нинішнього розвитку Києва, — розповів керівник КО «Київгенплан» Дмитро Ликов.

Насамперед Дмитро Ликов підкреслив, що нині Україна та Київ знаходяться в таких складних умовах, коли візія майбутнього розвитку всіх територій залежить саме від нашої перемоги у війні, від економічної, демографічної, соціальної складових, які впливають на розвиток населених пунктів. А Генплан — це той документ, що формує їх майбутнє. Він додав, що оновлення Генплану робиться дуже довго — понад 11 років й місто знаходиться на межі терпіння наших громадян. Є розуміння: розробку треба завершувати. Зараз влада опинилася в тій стадії, коли треба пояснити громадянам, що відбувається.

Дмитро Ликов

«Я часто стикаюсь з тим, що фахівці питають про перспективу прийняття Генплану Києва. Якщо бути об’єктивним, то треба ставити питання до того Генплану, за матеріалами якого ми живемо сьогодні», — сказав Ликов.

Він коротко пояснив, як протягом десятиліть змінювалися напрямки розвитку столиці.

ЯК КИЄВУ ЗА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ НЕ ДАЛИ РОЗШИРИТИ ТЕРИТОРІЮ

Перший Генеральний план розвитку Києва затверджений у 1935 році. Основний напрямок — освоєння лівобережної частини за Дніпром й створення умов для проживання понад 1 млн жителів. Передбачено розвиток трамвайної мережі, газифікація, водопостачання. Київ стає столицею й у місті формуються квартали політичного та адміністративного управління.

Генплан 1947 року існував не довго й передбачав відбудову та індустріалізацію. А також приєднання сусідніх територій — Деміївки, Шулявки, Сирця, формується Мала окружна дорога.

У Генплані 1967 року передбачені квартали, мікрорайони та райони з масовою житловою забудовою. Великі темпи індустріалізації викликали приплив у Київ людей з сіл. Промисловість набирає обертів. Тому житло у Києві будують швидко. Важливо: кордони міста у цьому Генплані окреслені з урахуванням територій області, а у фахівців є розуміння, що суміжні території мають вплив на Київ. Тому окреслили межі столиці за Вишгородом, Демидовим, а на півдні — до Українки.

1986 рік. Екземпляр №1 Генерального плану Києва одразу потрапив в архів КДБ (ФСБ) СРСР в Москві. Основна риса цього Генплану — планова економіка. А містобудівні перспективи ніяк не пов’язані з життям і забезпеченням комфорту людей.

ПЕРША ЧЕРГА РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНПЛАНУ-2002 ЗАВЕРШИЛАСЯ У 2020 РОЦІ

Його характеристики й цінності: він створювався на початку 90-х років. Має ознаки кальки з радянського генплану 1986 року. Прийнятий до того, як Верховна Рада ухвалила Земельний Кодекс України, що закріпив право власності на землю.

«Цей Генплан має недоліки, бо формувався без урахувань приватної власності. В нього закладено розвиток вулично-дорожньої мережі, червоні лінії вулиць, розвиток громадського транспорту, об’єктів соціально-побутового призначення, розвиток та збереження зелених зон. Не можна казати, що цей Генплан не є актуальним та нікому не потрібним. Ми за ним живемо. Але розуміємо, що його треба адаптувати під сьогодення, щоб мати більш сучасний та зрозумілий документ», — пояснив Дмитро Ликов на зустрічі з киянами.

Він нагадав: за чинного Генплану потрібно оновити містобудівну документацію до розробки й прийняття нового. Не дивлячись на те, що згідно з чинним законодавством Генплан населеного пункту є безстроковим документом.

«Обмежень дії в часі Генплан немає, проте жити за прийнятим у 2002 році документом Києву доволі складно. І ці труднощі ми відчуваємо щоденно. Сьогодні вже маємо оновлений, завершений в розробці Генплан. Він також має свої принципові частини», — повідомив Дмитро Ликов.

ЯКІ АКЦЕНТИ У НОВОМУ ГЕНПЛАНІ

За словами Ликова, територіального та адміністративного розвитку у Києва поки не буде: не прийнято закон України про столицю місто Київ, не прийнято закон про агломерації.

«Тому ми розуміємо, що нам треба жити в тих межах міста, які сформовані на сьогодні. А з сусідніми територіями ми мусимо домовлятися. Це наші добрі сусіди, з ними можна знайти спільну мову. Але саме територіальний розвиток Києва сьогодні можливий виключно в теперішніх межах», — пояснив керівник КО «Київгенплан».

Він також повідомив, що створюючи новий Генплан, фахівці намагалися визначити структуру міста, й головні питання, які постали перед ними — питання промислових зон, зелених зон, майбутньої житлової забудови. Саме вони кардинально впливають на якість життя киян.

«Промзони накладають обмеження на забудову та передбачають санітарні зони, але дають робочі місця. Формат житлової забудови визначається демографічними показниками, які тягнуть за собою інші чинники, такі як соціальне й культурне забезпечення. Крім того, до будь-якого об’єкта треба мати можливість дістатися. Тому розвиваємо транспортну мережу. Ось це все й стало акцентами в новому Генплані», — розповів Дмитро Ликов.

Презентація основних принципів нового Генплану столиці

Він підкреслив, що наразі новий Генплан має на меті сформувати комфортне міське середовище. Й надати киянам зрозумілий інструмент контролю, розуміння свого майбутнього, шляху досягнення комфортного проживання. Проте це складний документ, який в видрукованому вигляді непіднімний. Кожний розділ має пріоритети: транспорт — велодоріжки; зелені зони та водойми — збереження, житло — має будуватися там, де це потрібно, й мешканці з цим згодні.

ЧОМУ КИЄВУ ПОТРІБНА АГЛОМЕРАЦІЯ

«Межа міста за Генпланом-2002 всім відома. Намагалися в цій межі передбачити кладовища, автостанції, станції водопідготовки. І такої можливості не маємо. Тепер все, що є критично важливим для міста і знаходиться за його наявною межею, місто має забрати до себе, зробити комунікацію з сусідами, щоб ніхто нікому не заважав. Тому за Київської агломерації столиця мала б розвиток, перспективу. Всі великі міста розвиваються за принципом агломерації. Ми також розуміємо, що всі наші проєктні рішення в рамках Генплану повинні бути узгоджені з нашими сусідами — територіальними громадами з якими межуємо. І тут потрібна правильна комунікація, спілкування, намагання робити це не на рівні політиків, а на рівні адміністраторів», — підкреслив Дмитро Ликов.

Він ще раз наголосив: територія Києва передбачалася велика, є маленька і буде маленькою. А от перспективна кількість автомобілів та житлового фонду залишається доволі великою. Нині те, що планувалося попереднім Генпланом, вже вичерпано. Все що планувалося у 2002 році збудувати — збудовано. А все, що споруджується зараз, вже за межами чинного Генплану, тому потребує великої уваги й чітких розрахунків.

У «Київгенплані» наразі зробили так, щоби новий містобудівний документ був адаптивним та гнучким. Велика деталізація проєктних рішень, на їх погляд, призводить до константи й зберігання певних територій без можливості їх адаптації.

«У 2022 році, через 20 років дії Генплану, й окремого розвитку земельного законодавства, а також окремого розвитку містобудівного законодавства, ми нарешті прийшли до точки їх дотичності. Лише два роки ми живемо по новому земельному закону й ми ці два роки живемо у війні. Так майбутнє спільне земельне й містобудівне законодавство в форматі містобудівного кодексу повинно розв’язувати проблему. Сьогодні ми вимушені робити генплан з такою деталізацією, щоб власники майна або земельних ділянок могли отримати дозвільну документацію для проєктування та будівництва. Поки це специфіка чинного законодавства», — резюмував Дмитро Ликов.

****

Цікаво, що відбувається з генпланами в інших містах світу: у Чикаго 100 років не змінювало генплан, Копенгаген 66 років йшов до того, щоб затвердити свій генеплан. І після того, як його затвердили вже 17 років намагаються адаптувати. Київ за цей час мав 5 Генпланів.

«Вечірній Київ» повідомляв, що в інтерв’ю нова очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА підкреслила, що схили Дніпра входять до меж буферної зони об’єктів ЮНЕСКО та мають залишатися незабудованими.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *