У столиці облаштовують велосмуги на центральних вулицях. Ілюстративне фото Марії Катаєвої
З’ясовували, чому затягується процес створення наземного пішохідного переходу біля станції метро «Університет», як у Києві регулюють рух транспорту й що буде із самокатниками, які ганяють по тротуарах та проїжджих частинах вулиць.
На запитання «Вечірнього Києва» відповідають спеціалісти Центру організації дорожнього руху (ЦОДР) Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Спілкування з фахівцями проходило в рамках фестивалю «Майстерня міста Києва-2023».
ПЕРЕХІД БІЛЯ СТАНЦІЇ МЕТРО «УНІВЕРСИТЕТ»: ПОГОДЖУЄТЬСЯ ДОКУМЕНТАЦІЯ
Одним з найвідоміших, але поки не реалізованих проєктів ЦОДР є наземний перехід біля станції Університет. Він буде в тому місці, де вже функціонує підземний перехід, який не забезпечує вимог інклюзивності.
Андрій Лимонов. Фото ЦОДР
«Тому ми зробимо там наземний перехід. Цей проєкт розроблявся у 2019 році, але досі не пройшов всіх необхідних погоджень в інстанціях. Опоненти таких проєктів кажуть, що створення наземних переходів затримують рух транспорту. Але автор проєкту та паралельно спеціалісти ЦОДР проаналізували цю та багато інших локацій на центральних вулицях. І висновок один — вони не впливають на пропускну здатність і інтенсивність руху. Проте забезпечують всім можливість переходити вулицю. В першу чергу людям з інвалідністю, батькам з візочками. Крім того, наземні переходи відсікають рух транспорту й дають змогу приватному транспорту більш організовано й безпечно виїжджати з прилеглих вулиць», — пояснив Андрій Лимонов, заступник начальника служби вдосконалення дорожнього руху ЦОДР.
КІЛЬЦЕВІ РОЗВ’ЯЗКИ ТА ЗАСОБИ ЗАСПОКОЄННЯ РУХУ: ДЛЯ ЧОГО ВОНИ ПОТРІБНІ
У столиці зроблено чимало для зменшення дорожньо-транспортних пригод, забезпечення інклюзивності, зв’язування велосипедної мережі в єдину систему та, за можливості, збільшення каналізування та збільшення пропускної здатності столичних вулиць. Проте більшість таких робіт можливі при капітальних ремонтах вулиць й потребують грошових вкладень.
«Тому у столиці дуже часто доводиться використовувати тимчасові рішення. Вони не є повністю ефективними, а вдосконалені — комплексні — схеми дорожнього руху втілюють поступово. Для того, щоб проваджувати комплексні схеми, враховувати думку громадськості, Нацполіції та інших компетентних органів, проводяться постійні обговорення у дорадчій громадській організації „Київська майстерня міста“. Наші спеціалісти за останні роки розробили багато дорожніх схем із засобами заспокоєння руху», — говорить Андрій Лимонов.
Спорудження непереїзної кільцевої розв’язки у столиці. Фото: Київавтодор
Серед таких засобів «заспокоєння» він назвав кільцеві розв’язки малого та середнього діаметра, острівці безпеки, шикани (це послідовність тісних звивистих поворотів зазвичай у формі літери «S» на трасі, що використовується на міських вулицях для цілеспрямованого уповільнення автомобілів), «лежачі поліцейські», світлофорні об’єкти та інші.
На запитання про роль кільцевих розв’язок, яких в цьому році у столиці створено вже близько 20, Андрій Лимонов пояснив, що вони також каналізують потоки й забезпечують саморегулювання перехресть. А це зменшує затримки в русі транспорту.
«Найефективніше їх встановлювати на перехрестях з активним лівим поворотом. Кільцеві розв’язки у столиці споруджують двох типів — переїзні та непереїзні. В одних заасфальтована середина, яку може преїхати вантажівка або автобус, й з клумбою чи газоном посередині — її переїхати не можна. Наземні пішохідні переходи також є одним із засобів заспокоєння руху», — розповів Лимонов.
ВЕЛОСМУГИ ТА СМУГИ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ: У СТОЛИЦІ ЇХ СТАЛО БІЛЬШЕ
У Києві у 2019 році розроблена концепція, а держава змінила Державні будівельні норми, згідно з якими на кожній вулиці потрібно організовувати рух не тільки для пішоходів, а й велосипедистів, людей з інвалідністю, громадського транспорту, моторизованого транспорту й паркувальні місця.
Станіслав Клименко. Фото ЦОДР
«Так. Все це у нас передбачається комплексними схемами. Сьогодні у Києві є 220 км велосипедної мережі, але поки вона не дуже зв’язана між собою. Тому, що на одних вулицях її можна організувати тільки в рамках капітальних ремонтів, на інших, як біля Золотих воріт, було влаштовано смугу для велосипедів за допомогою розмітки на проїзній частині», — говорить Станіслав Клименко, начальник відділу проєктування схем організації дорожнього руху ЦОДР.
Він ще раз наголошує, чому це важливо робити у столиці: через перевантаження автотранспортом, заповненість громадського транспорту, щорічне зростання пасажиропотоку. Тому у міста є потреба розвивати альтернативні види пересування — велосипеди та електричні засоби пересування, щоб кияни мали вибір.
Крім того, щоб люди менше використовували приватний транспорт, вже 12 рік поспіль у столиці розвивається система виокремлених смуг громадського транспорту, якими заборонено рухатися всім іншим автомобілям. Тепер тролейбуси та автобуси менше стоять у заторах.
На одній з відремонтованих цього року вулиць столиці нанесли розмітку для руху громадського транспорту. Фото: Київавтодор
Державними будівельними нормами передбачено, що на вулицях з трьома смугами руху обов’язково має бути окрема смуга для громадського транспорту. Яскравий приклад роботи громадської «Київської майстерні міста» — перекриття для транспорту Бесарабської площі, встановлення світлофора на Арсенальній площі, облаштована смуга громадського транспорту на Великій Житомирській вулиці.
«Там за нормами ДБН не мала б бути виокремлена смуга. Але через велику кількість запаркованих машин у правій смузі (одній з двох) вулиця не працювала — стояв у корках і громадський й приватний транспорт. Запропонували зробити смугу, й вже проблема зникла — вулиця працює ідеально. Паркування біля тротуарів там наразі немає — воно прилаштоване на сусідніх бічних вулицях», — навів приклади Станіслав Клименко.
Він підкреслив, що у Києві вже впроваджені 15 лінз суміщеного руху для пішоходів та велосипедистів, хоча державні стандарти на них тільки розробляються.
«Також у місті встановлюються так звані „берлінські подушки“ для заспокоєння транспортного потоку. Вони значно зручніші й безпечніші ніж „лежачі поліцейські“ для всіх учасників руху, вони не перегороджують вулицю й не перешкоджають водовідведенню», — говорить Клименко.
«Берлінська подушка» зручна для всіх учасників дорожнього руху. Фото з відкритих джерел
За його словами в цьому році були напрацьовані й втілені проєкти з розвитку веломережі. В рамках капремонту вулиць велодоріжки запрацювали на вул. Пирогова, на лівому березі — на вул. Бекешкіної, Вільде та Микитенка. Там є велосмуги й частково велопереходи.
Зараз велосмуги прокладаються на Повітрофлотському проспекті та вулиці Липківського, а в рамках капремонту вулиць Довженка та Шептицького будуть прокладені.
ПИТАННЯ З САМОКАТАМИ ДЕРЖАВА НЕ ВРЕГУЛЮВАЛА
«Щодо проблеми руху самокатів, то існують дві позиції. Наприклад, є міста й держави, які заборонили пересування на електросамокатах повністю. Є міста й держави, де самокати прирівняли до велосипеда й вони користуються правилами дорожнього руху як велосипедисти. У Новій Зеландії самокати прирівняні до велосипедів. В Україні наразі дозволяється їздити з шоломом. Але законодавчо проблема остаточно не врегульована», — говорить Станіслав Клименко.
Він розповів, що у Франції, наприклад, заборонили рух на самокатах взагалі. Так на вузьких вулицях центру Парижа через самокатників було багато травмувань.
Ситуацію можна порівняти з вузькими й доволі короткими вуличками Подолу. Самокати на великій швидкості на виїзді з-за рогу вулиць часто врізалися або в пішоходів або в авто. Опитали мешканців центральної зони Парижу й майже одноголосно визначилися: заборонити рух самокатів. Це поширилося на весь Париж й на всю країну.
Самокати у Києві. Ілюстративне фото Ольги Косової
«У Києві також є проблема, і ми, на жаль, засобами організації дорожнього руху не можемо контролювати самокатників. Як правоохоронцям забезпечити контроль поки також не відомо. Верховна Рада розглянула законопроєкт про рух самокатів лише у першому читанні й на цьому поки зупинилася», — пояснив Клименко.
Проте, він наголосив, що є законодавчий акт про визначення електричних транспортних засобів в містах. В ньому визначені засоби мікромобільності, які пересуваються зі швидкістю до 20 кмгод.
«Але це не про самокати, а про візочки, багато з яких моторизовані. І за правилами дорожнього руху й по ДБН вони мають право користуватися або тротуарами або велоінфраструктурою, якщо вона є. Саме це й було визначено законом. Під поняття засобів мікромобільності підпадають також моноколеса та самокати», — говорить Клименко.
Станіслав Клименко нагадав, що є також законодавчий акт, яким встановлюється перелік електричних засобів пересування у містах. В цьому законі градація встановлена за потужністю мотора та ваги. Якщо потужність від 2 Ватт, то такий транспортний засіб може пересуватися по велодоріжці.
«Вечірній Київ» повідомляв, що в нинішньому році у столиці ремонтуватимуть опори мосту та дорогу без світла. Також недавно відкрили відремонтовану частину вулиці Богдана Хмельницького, на якій для зручності пішоходів облаштували додатковий наземний перехід біля станції метро «Театральна». Цей та інші переходи вимостили із контрастної червоно-білої бруківки, яка слугує замість звичайної розмітки.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
