Арка із яблунь у формовому саду. Фото: Наталка Марків
Потрапити на екскурсію у плодово-формовий сад можна замовивши екскурсію.
У центрі столиці величезну територію займає Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України. Масове паломництво киян та гостей міста відбувається у квітні-травні, коли квітнуть магнолії та бузок.
Проте цікаво там упродовж року, особливо, якщо знати, що в який момент треба йти дивитися. Підказкою може бути сторінка у фейсбуці, на якій публікують новини про різні заходи в ботсаду та розповіді про непублічні його куточки. Серед них — плодово-формовий сад, який займає чималу територію, але так, як знаходиться на «околиці» і щоб потрапити до нього треба «пройти» ділянки Кавказу і Алтаю.
Мабуть, тому відвідувачі доходять на цю ділянку не так часто. Є ще одна особливість — сад огороджений парканом, і просто так потрапити у нього неможливо. Для цього або необхідно замовити екскурсію або зателефонувати у адміністрацію та замовити індивідуальне відвідування.
Про особливості живих експонатів і формування колекції «Вечірньому Києву» розповіла наукова співробітниця, кураторка формового саду Інна Гончаровська.
Інна Гончаровська показує зав’язь яблук, що ховаються у густому гіллі. Фото: Наталка Марків
Цей сад — шедевр садово-паркового мистецтва, унікальна ділянка площею 1 гектар на якій є 800 рослин, понад 200 сортів (в основному яблуні і груші) у вигляді 40 різноманітних штучних форм (арка, ваза, вінок, кошик, канделябр, змійка, спіраль, піраміда, вертикальний та горизонтальний кордони, пальмета, ліра та інші садові дива). Тут є альтанки з винограду, актинідії, лимонника китайського, штамбові рослини аґрусу та порічок.
«План формового саду заклали у 1954 році, а відкрили у 1957. Тоді його задумували у тому числі, як наукову ділянку для інтенсивного садівництва, інтродукції нових видів. Мабуть, цим можна пояснити, що ділянка огороджена всередині ботсаду», — пояснює пані Інна.
Яблучка, що ростуть на шпалерах. Фото: Наталка Марків
Сад, фактично, складається із двох частинок. Через «парадні» ворота і зелену арку потрапляєте на затишну ділянку, де ростуть невисокі яблуні та груші різних сортів. Особливістю є те, що люди надали їм різних форм. Деякі, власне, утворюють алею, деякі — шпалери чи низькі парканчики.
«Неймовірно гарно у нас навесні, коли яблуні та груші квітнуть, та власне, восени, коли плоди достигають, і можна переконатися, що оця вся краса — функціональна», — продовжує кураторка. Власне саме тоді нечисленні відвідувачі, які доходять у цю частину ботсаду, просто припадають, до огорожі намагаючись розгледіти чимбільше.
Груші можуть рости такою «хвилькою»
Форма для горизонтальної хвильки
Для формування різних фігур використовують яблуню-підщепу М9, а для підщепи груші використовують айву. Ці підщепи дають стриманий ріст і це дає змогу задавати форму, на яку вистачить уяви у людини: змійки, пальмети, піраміди, тризуби (до слова, правильно вони називаються пальметою Вір’є, видатного садівника, який придумав гілкову пальмету), сітка рабиця.
Для того, щоб це все сформувати потрібен каркас — це головне. До якого йде підв’язування, а потім весняна правильна обрізка і пінцерування — літні роботи з формування. Навесні, якщо дерева надто буйно квітнуть, то частину із них прибирають, щоб рослина, що називається, «витягнула» і не почалося всихання. Таким чином коригують плодоношення.
Клумба у центрі якої яблуня у формі вази
Обрізка своєрідна, вимагає особливих знань та навичок. При чому треба мати на увазі, що коли формують фігуру «вгору» то дерево росте швидше, якщо горизонтально, то довше.
«Наукова робота у саду почалася з часу, коли заклали сад. Зараз вона не така інтенсивна, проте зараз ми працюємо, над тими сортами, які найкраще реагують на зміну клімату. Водночас зараз для нас важливіше дбати про цю ділянку, вона для нас найбільша в Україні, схожа, але менша є в Білій Церкві. Наше завдання зараз дбати про цю ділянку, де можна показати такі цікаві форми дерев», — продовжує Інна Гончаровська.
Вигадливі фігури із плодових дерев
Колись такі формові плодові сади були дуже популярні у Західній Європі, але з часом їх ставало все менше — догляд і утримання надто дорого коштують. Також і в ботсаду, обмежені можливості. Так, наприклад, раніше на літо додатково наймали працівників для догляду за ділянкою влітку. Зараз це дуже накладно, бо відвідувачів було обмаль, спочатку через пандемію коронавірусу, а торік навесні сад був взагалі закритий через повномасштабне вторгнення росіян.
Водночас у ботсаду думають, як збільшити кількість відвідувачів. Зокрема і на цій ділянці. Так на вихідних, коли більший потік людей, то у час квітування яблунь та груш там чергували помічники — запрошували оглянути експозицію. Також сад стає особливо чарівним, коли яблука достигають.
Найкраще розглядати різні форму дерев вживу
Для популяризації цього куточка зняли тематичне відео, яке незабаром опублікують на ютуб-сторінці ботсаду. А ще, думали, організувати «доставку» до воріт плодового саду, бо від головного входу до цієї ділянки понад 3 тисячі кроків — чималий шмат дороги. Наприклад, організувати спеціальний маршрут для прогулянкового трамвайчика.
Але є категорія людей, що навідують цю ділянку досить регулярно двічі на рік — це садівники-любителі, які знають, що у ботсаду можна придбати якісні, чудово пристосовані для наших кліматичних умов, саджанці.
У колекції ботсаду є 250 різних сортів яблунь, і близько 100 груш. Але активно розмножують десь 20 видів, найбільш ходових: Слава переможцям, Айдаред, Антонівка, Сніговий кальвін, Муцу та інших. Так, наприклад Айдаред, дуже популярний і через те, що стійке до хвороб дерево, і плоди чудової якості, що прекрасно зберігаються мало не до квітня.
Зав’язок айви.
Посадковий матеріал реалізують сезонно — весна і осінь. Придбати їх можна і в фірмовому магазинчику в ботсаду, а також на ярмарках. При чому, як жартують працівники ботсаду, нових клієнтів до них приводить «сарафанне радіо», одні садівники радять іншим. Крім традиційних — яблуня, груша, кизил. А також приходять по екзотичні саджанці до відділу акліматизації плодових рослин: азіміна, хеномелес та й персики, зрештою.
«Минулі два роки все було печально, попит впав і багато саджанців переросли, ми не мали їх куди подіти. Тому багато саджанців восени роздали. Зокрема у Горенку передали 100 саджанців айви, різних декоративних рослин, яблунь та груш», — сказала пані Інна.
Вона також пояснила, що благодійний проєкт «Місто-сад» придбав саджанці для Ірпеня, Бучі і Гостомеля. Вони формували сади: калиновий, бузковий, кизиловий.
І ще з плодів, які збирають у саду, працівники виготовляють різні смаколики, які відправляють військовим. У багатьох співробітників рідні на фронті. Також смачну продукцію реалізують на ярмарках, що регулярно влаштовують у ботсаду, зокрема наступний ярмарок відбудеться 3-4 червня.
Виручені кошти теж передають військовим, купують все, що замовляють від коліс до генераторів. І розчулюються, коли воїни регулярно надсилають подяки за цю допомогу. Навіть яблука з центру столиці працюють на перемогу.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
