Енеїді — 225: у столиці відкрилася експозиція присвячена знаменитому шедевру української літератури

Виставка присвячена ювілею з дня першої публікації твору. Фото: Тетяна Асадчева

Перше видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського побачило світ ще у 1798 році, що надалі мало надзвичайний вплив на подальший розвиток національної культури.

Нещодавно в Національному музеї історії України розпочалася виставка «Енеїда 225», присвячена до 225-ї річниці з дня публікації твору. Свого часу, це була перша книга надрукована розмовною народною українською мовою.

Окрім того, літературознавці стверджують, що твір надзвичайно яскраво описує побут, звички та життя українців XVIII століття, розповідаючи сучасним людям, що їли, як вдягалися та як жили тогочасні герої.

Харківське видання твору. Фото: Міністерство культури та інформаційної політики

«Енеїда» виходила на перший план у критичних моментах нашої історії. Іван Котляревський створив її в процесі романтичного освоєння історії, коли народи шукали своє коріння. Через «Енеїду» він зв’язав нас з античним світом. Це привернуло увагу до України та до української мови. У поемі Іван Котляревський поєднав античність, козацтво і свій час.», — підкреслює куратор виставки Олександр Кучерук.

Експозиція «Енеїда 225» розповідає історію появи цього знакового для українців твору, а також його яскравим втіленням. Тут зокрема можна побачити першу «Енеїду» 1798 року, й інші раритетні видання творів Івана Котляревського, костюми з відомих вистав за поемою, рідкісний посуд сучасників письменника, документи та фото пов’язані з урочистим встановленням пам’ятника Котляревському у 1903 році.

В експозиції представлені костюми з вистави «Енеїда» з Театру Франка. Фото: Тетяна Асадчева

Виставку доповнюють костюми, обладунки та козацька зброя, які на думку кураторів, могли б надихнути письменника на створення своїх героїв.

Одним із найцікавіших та знакових експонатів виставки є «Лексікон славеноросскій и имен толкованіє» Памва Беринди 1627 року, який свідчить про існування української народної мови до появи поеми Котляревського.

На виставці можна побачити особисті речі письменника. Фото: Тетяна Асадчева

Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева

Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева

«Іван Котляревський фактично презентував світові сучасну українську мову, якою ми розмовляємо. Понад 200 років ця мова боролася за своє виживання, нарешті отримала статус державної та міжнародне визнання. Сьогодні ця мова захищена Силами оборони України», — зауважив на відкритті виставки Богдан Патриляк, заступник директора музею.

Виставка «Енеїда 225» у Національному музеї історії України.

Заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Олександр Боронь зауважує, що 1798 рік як початок відліку для нової української літератури — це досить умовна дата.

«Давня українська література не закінчилася раптово того року, коли вийшли перші три частини „Енеїди“. Але на виставці слушно зазначено, що йдеться саме про великий український літературний твір. Це справді поворотний момент у розвитку української літератури», — наголошує фахівець.

Над створенням проєкту працювали провідні мистецькі та музейні установи столиці. Фото: Тетяна Асадчева

Варто зазначити, Іван Котляревський був зовсім не першим автором, який звернувся до античної поеми Вергілія. За декілька років до нього на сюжет античної поеми вже створили свої твори його сучасники — Микола Осипов та Опанас Любисевич.

Вважається, що над своїм твором Котляревський почав працювати у 1794 році — щойно після виходу поеми Лобисевича. Довгий час його «Енеїда» поширювалася в рукописних списках, які подекуди суттєво відрізнялися один від одного. Зрештою одна з копій дісталася Петербурга і потрапила до рук видавця й мецената родом з Конотопа, колезького асесора Максима Парпури. Той завідував друкарнею Медичної колегії, де мав за помічника ще одного українця, вихідця зі Стародубщини, Йосипа Каменецького. Спільними зусиллями вони 1798 року видали перші три частини «Енеїди».

Частина експозиції присвячена постаті автора твору. Фото: Тетяна Асадчева

«Видання 1798 року фактично було піратським. Твір опублікували без відома автора, який не був щасливий від того, що десь у Петербурзі вийшла ця книжка. Але колосальна кількість рукописних списків вже гуляла Україною, і видавець Максим Парпура лише зафіксував етап сприйняття популярності твору», — розповідає Олександр Боронь.

Партнерами виставки стали провідні мистецькі та культурні установи столиці, зокрема: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національний академічний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Національна бібліотека України ім. Володимира Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України, місто Київ, Інститут літератури імені Тараса. Шевченка НАНУ.

Виставка «Енеїда 225»

Коли: до вересня 2023 року з можливістю продовження

Де: вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку за загальним квитком до музею — 100 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів — 50 грн.

Нагадаємо, що цього року у столиці з’явився бульвар Івана Котляревського у Дніпровському районі.

До теми: Знайшли під шаром пилу на складі: у Києві показали врятовані керамічні шедеври Ольги Рапай.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *