Аптека на Подолі. Фото: Борис Корпусенко
Старовинна аптека на Подолі через кілька років святкуватиме своє 300-річчя.
На одній із вулиць столичного Подолу, поблизу воріт Флорівського монастиря, розташована непримітна одноповерхова будівля. Але, увійшовши до неї, людина потрапляє в особливу атмосферу. Зникають відчуття часу та реальності й здається, що ти опинився у далекому минулому, коли по Києву ще ходили дами з кавалерами та їздили карети.
Унікальним закладом, що знаходиться на вулиці Притисько-Микільській, 7, є Аптека-Музей. У червні цього року Київрада ухвалила рішення про створення на базі цього комунального підприємства музейний заклад «Аптека-Музей». Чим особливий цей заклад і як змінить його долю рішення Київради?
Терези для зважування компонентів ліків
ІСТОРІЯ АПТЕКИ
Ознайомив журналістів «Вечірнього Києва» із старовинною аптекою та провів екскурс у далеке минуле директор комунального підприємства «Аптека-Музей» Віктор Задорожний.
Віктор Задорожний
Отож, у 18 столітті у Києві аптек не було. Тоді ж у місто приїхав німецький фармацевт, військовий лікар Йоганн Гейтер.
З дозволу царя у 1728 році він заснував першу у Києві приватну аптеку. А у 1751 вона перейшла у спадок зятю Гейтера Георгу-Фрідріху Бунге.
Тоді тут виготовляли не тільки ліки, а і косметичні засоби — креми, шампуні, духи, одеколони, а також продавали чай, каву, тютюн. Потім аптекою володіли нащадки Бунге — сини, онуки, правнуки.
Трави товкли у ступках
Цікавим фактом є той, що у ті часи займатися фармацевтичною справою могли лише чоловіки. Це було пов’язано з поширеним тоді переконанням, що жінка не зможе у точних пропорціях змішати ліки. А ще робота потребувала значних фізичних зусиль для подрібнення багатьох лікарських компонентів та виготовлення пігулок, що вироблялися під спеціальним пресом.
Аптека працювала протягом 111 років, аж до 1839 року. У 1988 році її реставрували та перетворили на музей.
Задній двір аптеки
ЩО ЦІКАВОГО В МУЗЕЇ
Колекція музею налічує понад 50 тисяч експонатів. Серед них — аптечний посуд, меблі, інструменти для виготовлення ліків, аптечна упаковка та фармакопеї. Експозиція музею відтворює аптеку XVIII та XIX століть. Музей має 12 залів, 6 — на першому поверсі і 6 — у підвалі.
У такому пакуванні відпускали препарати
Перший поверх
Тут в автентичному вигляді збереглися багато старовинних речей — меблі, обладнання, прилади, пілюлічні машинки, ступки. Навіть можна подивитися як все це тоді працювало.
«Фармацевти виготовляли лікарські препарати, які десь на 80 відсотків складалися з рослинних компонентів. Приблизно 7 відсотків ліків були отрутонаркотиками. Через свою небезпеку вони зберігалися в сейфі, який дійшов до нас у незміненому вигляді», — розповідає Віктор Задорожний.
У цьому сейфі зберігалися небезпечні ліки
Вага сейфу — 400 кілограмів, зачиняється він на три замки. Колись тут зберігалися опій, героїн, миш’як, стрихнін. Зараз знаходяться пляшечки з помаранчевими і чорними етикетками, якими позначали особливо небезпечні речовини.
Зберігся у робочому стані й касовий апарат, випущений 1901 року. Сьогодні він працює, вибиває зазначені суми і навіть показує кредит.
Касовий апарат
У бібліотеці — стародавні книжки 18-19 століття з медицини та аптекарської справи. Там же висить велична картина із зображенням Гіппократа.
Унікальним місцем є кабінет аптекаря. Його облаштування повністю відтворює атмосферу минулого. На столі навіть лежить відкрита книга реєстрації рецептів 1834 року. Туди записували прізвища людей, які купували ліки. Тоді це було обов’язковим, оскільки лікарські препарати містили наркотики.
Обладнання для виготовлення ліків
Зберіглося фортепіано з тих часів. Особливого затишку вітальні додає і старовинний білий камін з блакитними візерунками у вигляді бантів, птахів та геральдичних символів.
Окрім того до будівлі прибудований житловий фігель і каретна. Колись тут була і кав’ярня, де можна було випити кави і поспілкуватися.
Ікона Божої Матері у церкві
Підвал
У підвалі розташована стародавня церква з іконами із Києво-Печерської лаври 16-17 століття.
Також можна увійти до хатки знахарки, де знаходяться речі стародавніх мольфарів.
«А поряд розміщена картинна галерея. Її експонати засвідчують, що рослини виробляли у великій кількості. Фармацевти висаджували їх самі. У них були аптекарські сади-городи», — розповідає директор.
У підвалі також розташована лабораторія алхіміка. Вона унікальна тим, що воскова фігура алхіміка охороняє вхід у печеру. Загалом стародавніх печер під підвалом знаходиться дуже багато.
Винний погріб
Серед цікавих несподіванок музею є винний погріб, де виготовляли вино та лікувальні настоянки, які на той час можна було також придбати в аптеці. Його особливістю є постійна температура, яка тримається незалежно від пори року. Окрім вина там настоювалися мазі та мікстури.
У винному погребі розташований великий стіл, де можна випити чаю та поспілкуватися. Отож, директор музею, коли проводить екскурсії дітям, постійно їх пригощає запашним напоєм із корисних трав.
Фігура алхіміка
ЩО ЗМІНЕТЬСЯ ПІСЛЯ РІШЕННЯ КИЇВРАДИ
Рішення про реорганізацію комунального підприємства «Аптека-Музей» та перетворення його на комунальний музейний заклад «Аптека-Музей» Київрада ухвалила 15 червня, на пленарному засіданні сесії Київради.
«Музей сьогодні — комунальне підприємство, яке підпорядковується Подільській РДА. Ми знаходимося на повному самозабезпеченні, державних коштів не отримували взагалі. Зі штату лише я — директор. Займаюся збереженням фондів, хоча зарплати за це не отримую. Всі кошти, виручені від екскурсій, йдуть на оплату комунальних послуг. Ми звернулися з нашими проблемами до заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. І він домігся, що підприємство тепер перебуває у підпорядкуванні Департаменту культури КМДА», — розповідає Віктор Задорожний.
Бібліотека закладу
За словами директора, рішення Київради спрямоване на те, щоб аптека стала повноцінним музеєм. Адже тоді можна буде винайняти штат наукових співробітників, забезпечити збереження фондів, зробити ремонт, провести реставрацію.
«Рішення Київради важливе тим, що підприємство змінює статус. Адже якщо це — просто комунальне підприємство, то воно сьогодні є, а завтра його можуть ліквідувати. А от музей повинен функціонувати і підтримуватися бюджетом. Будівлі старовинної аптеки належать громаді міста Києва. Вони — унікальні і їх треба зберегти для нащадків», — каже директор.
КОМЕНТАР
Вікторія Муха. Фото: Борис Корпусенко
Вікторія МУХА, депутатка Київради (фракція УДАР), голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій:
— «Аптека-Музей» фактично є музейним закладом культури. Основним його завданням має бути здійснення науково-дослідної та культурно-освітньої діяльності для збереження та популяризації музейної колекції. А також залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини. Тому важливо привести у відповідність організаційно-правову форму цього об’єкта та створити повноцінний музейний заклад.
Читайте також «Вечірній Київ» побував у філії Музею історії міста Києва, що раніше була присвячена «великому російському поету».
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
Борис КОРПУСЕНКО, фото, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
