Ціни на добрива зростають: це загрожує глобальним голодом, – The Times

Минулого тижня через конфлікт в Ірані вартість нафти підскочила до найвищого рівня за чотири роки. Але сільгоспвиробники з особливою увагою відстежують вартість добрив, яка зросла приблизно на 50%. Як зазначає The Times, зріст цін на добрива стане викликом не лише для аграріїв.

Аграрії, з якими мали розмови журналісти, вважають, що інфляційний ефект витрат у харчовій галузі буде відчутний ще протягом наступних півтора року.

Криза у світовому секторі добрив викликана війною з Іраном та подальшою блокадою Ормузької протоки. “У той час як світ зосереджений на нафті, безшумно працює міна сповільненої дії, яка в кращому випадку призведе до підняття цін на харчі, а в найгіршому – може спричинити голод та соціальні потрясіння”, – пишуть автори.

Вони роз’яснюють важливість добрив. Річ у тім, що приблизно половина світового виробництва їжі залежить від синтетичних азотних добрив. Їх отримують шляхом поєднання азоту з атмосфери з воднем з природного газу для створення аміаку. У свою чергу, аміак сполучають або з азотною кислотою, або з двоокисом вуглецю для отримання аміачної селітри або карбаміду.

При цьому 34 відсотки світового обсягу карбаміду проходить крізь Ормузьку протоку. Його виготовляють у Бахрейні, Ірані, Катарі, Саудівській Аравії чи Об’єднаних Арабських Еміратах. До того ж, майже чверть обсягу аміаку транспортується через ті ж води, а також 20 відсотків світового обсягу зрідженого природного газу – важливого продукту, що дає можливість виготовляти добрива в інших куточках планети.

За словами генерального секретаря Міжнародної торгової палати (ICC) Джона Дентона, в той час як усі думають про нафту і газ, але насправді “добрива стануть причиною найбільших людських мук”.

До слова, саме ICC здійснювала нагляд за Чорноморською зерновою ініціативою, націленою на забезпечення експорту зерна з України в лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабний напад на Україну. Наразі організація разом з ООН працює над розробкою безпечного шляху, який дасть можливість відновити постачання добрив через протоку, незалежно від того, чи буде укладено перемир’я.

Дентон застеріг, що наслідки блокади стануть очевидними приблизно через три місяці. “Поки що не всі усвідомлюють, до яких гуманітарних наслідків це призведе. Але світові лідери заявляють, що війна з Іраном вже призвела до втрати 20 мільярдів порцій їжі на тиждень”, – зазначив він.

Різниця у вартості палива та зерна

Домовитися про створення шляху для перевезення добрив через Ормузьку протоку буде важче, ніж чотири роки тому домовитися про постачання харчів з України. Дентон пояснив, що у 2022 році можна було досягти домовленості: якщо росіяни гарантують безпечний прохід продовольства з України через Чорне море, Кремль отримає можливість експортувати свої добрива. Цього разу геополітична обстановка є більш фрагментованою.

Є ще одна ключова відмінність від 2022 року, яка робить цю ситуацію більш складною. Чотири роки тому вартість як на зерно, так і на добрива різко зросла. Ситуація була далекою від ідеальної, але для аграріїв існувала природна страховка. Однак цього року ціни на добрива злетіли, а ціни на зерно зросли лише трохи. Це пов’язано з наявністю великих запасів зерна після двох років врожайних сезонів.

Експерти відзначили, що така різниця в динаміці вартості добрив і зерна є надзвичайно важливою для сільгоспвиробників, особливо в Африці, де у них немає коштів на придбання добрив. У розвинених країнах теоретично фермери можуть покрити збільшені витрати на добрива, але за поточних цін на зерно прибуток недостатній, щоб виправдати зростання вартості добрив.

Те, що зараз відбувається з вартістю добрив, матиме значний вплив на врожай 2027 року. Ймовірно, фермери нададуть перевагу менш врожайним “весняним” культурам, які потребують менше добрив, оскільки перебувають у землі протягом коротшого періоду.

Ситуація в Європі

Залежність від країн Перської затоки у постачанні добрив викликає питання: чому не було вжито заходів щодо “місцевого” виробництва та наближення його до дому?

“Проблема полягає в тому, що виробництво добрив, як правило, тісно пов’язане з наявністю дешевого природного газу. А природний газ у Європі, зокрема, став настільки дорогим, що його видобуток – а також виробництво широкого спектру хімічних речовин – фінансово невигідні”, – пояснили автори.

Удар по тваринництву

Також наслідки подорожчання добрив відчувають тваринники. Зазвичай вони заздалегідь закуповують добрива, щоб збільшити виробництво силосу, який використовується як корм для худоби.

При цьому вартість добрив змінюється щоденно, більше того, є труднощі з доставкою. І оскільки фермери не можуть вчасно внести добрива в ґрунт, урожайність кормів знижується.

Читають зараз: Посівна кампанія в умовах високих цін на пальне: чи загрожує Україні дефіцит продуктів.