Валентина Гончар протягом усіх років була не лише опорою для класика української літератури, а й його першою рецензенткою та коректоркою
Сьогодні, 23 липня, свій 100-річний ювілей відзначає Валентина Гончар – публіцистка, літературознавиця, громадська діячка та дружина видатного українського письменника Олеся Гончара. Про це інформує «Главком» з посиланням на заступницю голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марину Хонду.
Квіти для ювілярки фото: Facebook-сторінка Марини Хонди
За словами чиновниці, Валентина Гончар протягом усього життя була не лише підтримкою для класика української літератури, а й його першою критикинею та редакторкою. Після відходу чоловіка вона десятиліттями присвячувала себе збереженню його культурної спадщини: впорядковувала архів, домагалася публікації щоденників, листів та творів письменника.
Ювілярка Валентина Гончар разом з родиною і Мариною Хондою фото: Facebook-сторінка Марини Хонди
З нагоди ювілею ювілярці передали вітання від керівництва столиці та пам’ятний презент – копію публікації оповідання «Провесінь» Олеся Гончара у газеті «Вечірній Київ» від 7 травня 1955 року.
Що відомо про Олеся Гончара
Олександр Біличенко народився 3 квітня 1918 року у селі Ломівка на Дніпропетровщині. У трирічному віці, після смерті матері, хлопця забрали дідусь та бабуся до села Сухе на Полтавщині. Йому виписали нове свідоцтво про народження, де зазначалося, що він народився у Сухому. Відтоді і сам Олесь у своїх автобіографіях та анкетах вказував це село як місце свого народження. Тому й досі у деяких довідниках пишуть, що Гончар народився саме на Полтавщині.
На Полтавщині письменник здобув середню освіту та працював у районній газеті. Саме з редакції його спрямували до технікуму журналістики у Харкові. А згодом він став студентом філологічного факультету.
У складі студентського батальйону 1941-го Олесь Гончар пішов добровольцем на фронт Другої світової війни, перебував у полоні. Життя свого батальйону письменник висвітлив у романі «Людина і зброя». Демобілізувався з армії у грудні 1945 року.
За три роки після війни Олесь Гончар написав роман «Прапороносці». У творі показано шлях, який проходили українські офіцери й солдати 1944–1945 років через Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Олесь Гончар прожив 77 років фото з відкритих джерел
Згодом він видав чимало творів на воєнну тематику. За роман «Тронка» письменника було відзначено ленінською премією. А 1968-го вийшов друком «Собор», над яким Гончар працював чотири роки. За цей твір письменника звинувачували у підриві державного устрою та очорненні тогочасної влади. Роман заборонили до видання майже на 20 років. Від ув’язнення Олеся Гончара врятували його відоме ім’я та підтримка небагатьох колег.
Олесь Гончар відіграв важливу роль у процесі становлення української свідомості фото з відкритих джерел
1987 року письменник став одним із засновників Українського фонду культури. Це перша неурядова благодійна організація, яка займається відродженням національної культури усіх народів, що проживають в Україні.
Росію зруйнує ненависть, яку вона розпалює в собі, – ненависть до України.
Олесь Гончар
Письменник прожив 77 років, пішов із життя 14 липня 1995 року. Похований на Байковому цвинтарі.
Нагадаємо, 101-річна журналістка Ейлін Левін попри поважний вік досі працює редакторкою та поки не планує виходити на пенсію. Секрет довголіття жінки полягає у трьох принципах.