У Музеї Гетьманства розкажуть цікаві факти про Єлизавету Скоропадську

Цієї суботи у Музеї гетьманства відбудеться тематична екскурсія «Гетьманівна Єлизавета Скоропадська». З шести дітей гетьмана саме Єлизавета вирізнялася активною патріотичною позицією, ставши лідеркою Гетьманського руху та Союзу гетьманців-державників.

Єлизавета народилася 27 листопада 1899 року у Тростянці на Сумщині в родині Павла Скоропадського та його дружини Олександри. Своє ім’я дівчинка одержала на честь тітки батька Єлизавети Милорадович (фундаторки Наукового товариства імені Тараса Шевченка, відомої меценатки освітнього руху в Україні).

Гетьман Павло Скоропадський з дружиною та дітьми у Києві. Фото: Родина Скоропадських

З 6 дітей Гетьмана, саме Лілі (як називали її рідні) найбільше відчувала себе українкою. За спогадами молодшої сестри Олени, її національна свідомість була гострішою ніж в інших дітей:

«У моєї сестри, все, що не було українським, з самого початку вважалося малоцінним».

Єлизавета Скоропадська ще маленькою дівчинкою, не вміючи навіть писати, почала опановувати українську мову:

«Колись у дитинстві я читала книжку про українських козаків, на жаль, не пам’ятаю тепер яку, — писала гетьманівна Єлизавета у спогадах. — Зі всієї книжки залишився мені в пам’яті на все життя один малюнок. Козак довго сидів у в’язниці. Вороги його катували, ображали, знущались над ним. І одного дня прийшов до нього якийсь чоловік з ворожого табору й обіцяв вирятувати його, коли тільки той козак скаже одне слово, що відрікається Батьківщини та Бога… Одначе козак не відрікся…».

Експозиція музею, присвячена родині Скоропадських. Фото: Музей Гетьманства

У фондах музею зберігаються речі та ікони родини гетьмана. Фото: Музей Гетьманства

Фото: Музей Гетьманства

Згодом вона зізнавалася, що цей козак залишився для неї на все життя прикладом великого героїзму й лицарства українців.

Вона надзвичайно болюче пережила падіння Гетьманату, для неї це була велика трагедія, що закарбувалася на все життя.

Єлизавета є авторкою спогадів про свого батька — гетьмана Павла Скоропадського, що є неоціненним свідченням тих буремних подій квітня-грудня 1918 року.

Також Єлизавета мала фах скульпторки, вчилася у Петербурзі, у Берліні й у Флоренції.

Єлизавета була палкою прихильницею збереження українських традицій. Фото: Родина Скоропадських

Фото: Родина Скоропадських

Вже перебуваючи в еміграції, вона працювала в Українському товаристві допомоги Червоного Хреста, що мало також назву «Українське товариство допомоги біженцям», яке очолювала її мати Олександра Петрівна Скоропадська.

У 1929-му Єлизавета очолила доброчинну організацію «Комітет допомоги голодним в Україні», намагаючись залучити якомога більше людей до збирання коштів для українців напередодні та під час Голодомору 1932–1933 років.