Роботи Андри Каваляускайте вже знайомі столичним театралам. У вересні в Театрі на Подолі вона презентувала «Колискову для лисиці, яку ще ніхто не бачив» про переживання Дори, коханки та музи геніального Пікассо.
Також в театрі «Золоті ворота» глядачі мали змогу побачити її виставу «ІнШі», присвячену гостросоціальним та незручним темам — проблемам анорексії, булінгу, ранньої вагітності серед підлітків.
Цього разу Андра звернулася до класичної комедії Шекспіра «Сон літньої ночі», дія якої переносить у нічний клуб, а її персонажі спілкуються спеціально розробленою мовою знаків.
Режисерка-постатановниця вистави Андра Каваляускайте на репетиції. Фото: Lenka Kirichenko-Povolotska
«Що станеться, коли комедія, наповнена силою Квітки Богів, набуде кольору, який був невідомий донині, а наш сміх і наші друзі постануть в іншому світлі? Коли жарти, що лікують, стануть механізмом виживання, захистом від страху й бруду, отрутою для тендітної душі? Яким станемо ми та світ навколо, якщо навіть Боги закриють очі, щоб не бачити світла, яке так потрібне нашій землі?», — йдеться в описі постановки.
«Вечірній Київ» розпитав акторів, зайнятих у виставі, про особливості постановки, їх персонажів та враження від роботи з режисеркою.
Ігор Волков, Тезей, князь афінський та Оберон, король ельфів і фей
Про виставу. На думку шекспірознавців, це найскладніша п’єса у Шекспіра, Комедія, але у нас вона буде трохи інакшою — трохи чорною комедією. Чим дивуватиме вистава — це неймовірна видовищність, краса і заворожуюча сценографія, яка поєднує костюми, графіку, музику, пластику. І пластика тут на першому плані. Бо вистава побудована на знаках — у кожного персонажа є своя мова, і в цьому основний акцент.
Теми, яки ми торкаємося, з одного боку досить прості — людські стосунки, кохання. яке препарується за допомогою чарівної квітки, маніпуляцій Оберона і Пака. Але в деяких моментах ми потрапляємо в неймовірно драматичні глибини розуміння, що взагалі відбувається. Це настільки торкається душі та сприйняття, що перестає бути просто комедією. Те, що стосується відчуття кохання, у нашій виставі набагато глибше, складніше, це не поверхневі речі.
Рішення вистави — це велика вечірка, на якій відбуваються речі, які нам дуже знайомі. Режисерці вдалося підтягнути з шекспірівської епохи такі моменти, в які можливо в цьому матеріалі ніхто не заглиблювався. Я бачив багато варіантів «Сну» і брав участь в деяких із них. Однак ніколи не було такого поглибленого розуміння і витягування цих сенсів. Часто цю п’єсу ставили як веселу комедію — але вона не є такою. В інтерпретації цього «Сну» в певних моментах наче присутнє відчуття помаху крил метелика. І він може зробити як створити щось прекрасне та ніжне, так і тотально зруйнувати.
Про персонажів. У виставі граю пихатого самовпевненого Тезея і такого самого Оберона, тільки з іншої планети. Все побудоване на мові тіла, і текст відступає на другий план, хоч і важливий. Все залишається так, як є за класичним сюжетом. Але є варіанти — адже це сон, і уві сні можливо все, що завгодно.
Про роботу з режисеркою. Робота з режисеркою Андрою Каваляускайте — неймовірний подарунок для всіх нас, для театру. Це зірка, яка ніби зійшла з неба і запалила всіх нас, акторів. Андре — неймовірна людина, вона тотально занурена в театр. Абсолютно володіє професією в усіх напрямках, можливих і неможливих. Дуже стійка, працює за кілька людей, — звідки в неї стільки енергії, досі дивуюся. Дуже креативна, я з таким режисером ніколи не працював, окрім Віталія Малахова. Це моє, мій театр. Я завжди любив такі речі, які вона пропонує стосовно пластики, підходу до матеріалу, сенсів, які розкриваються в результаті репетицій. Вимальовуються дуже красиві та яскраві акторські роботи. Ми працюємо, щоб ця вистава була театральною подією в Києві та Україні. В Європі вона стала б топовою.
Працювати з Андрою вимагає абсолютної готовності, 100% віддачі. І найголовніше — це все робиться з любов’ю. Якщо це не так — то все втрачає сенс і стає нікому не потрібним.
Іван Завгородній, Пак, або Робін Паливода
Про виставу. Зараз важко чимось здивувати, адже глядач розумний, багато чого бачив і знає. Втім, у цій виставі дуже багато сюрпризів. Вона здивує шикарним звуком і візуальною складовою. Можливо, когось здивує єдність команди та любов акторів до цієї вистави, коли люди кайфують від того, що вони роблять.
Дія відбувається у нічному клубі, тож у виставі панує атмосфера сучасного нічного клубу.
Про персонажа. Ми ставимося з великою повагою до Шекспіра, тому персонаж Пак займає таку саму роль, як прописав Шекспір. Він переплутав героїв, події, завдання, яке дає йому король. Все наплутав. Але зробив це не зі злими намірами. Як на мене, цей персонаж як втілення світла, любові — він робить все з добрими намірами, понад усе хоче миру, щоб скінчилися війни, щоб перестав воювати Оберон з Титанією. Щоб нарешті люди та всі магічні істоти знайшли баланс, жили мирно і в порозумінні. Водночас Пак азартний і дуже любить різні розваги, тому йому інколи цікаво просто подивитися, а що буде, якщо він зробить якось інакше. Але він розуміє, що все це призведе до балансу у світі.
До речі, ми вигадали, що коли Пак робить помилку або щось плутає, за це Оберон дає йому якийсь жіночий одяг чи аксесуар. Тому на ньому є жіночі речі.
Про роботу з режисеркою. Хочу відзначити величезний талант Андри, вона — талановита режисерка, вміє вправно поєднати всі складові театру: звук, світло, акторів, знайти спільну мову з усіма та всіх поєднати, щоб усі працювати з задоволенням. На репетиціях ми працюємо цілий день з 10:00 до 22:00, але всі завжди приходять з бажанням працювати. Ми робимо справді креативні речі. В Андри дуже багато сміливих і скажених (в хорошому розумінні слова) ідей, які ми намагаємося втілити. І у нас виходить.
Вперше в моїй практиці режисерка працює зі знаками. Андра навіть розробила свій алфавіт. Текст, мізансцени глядач можливо не запам’ятає надовго, на відміну від цих умовних знаків. Для кожного персонажа вона розробила окрему мову знаків, така особливість її роботи. І це був для мене новий цікавий та незвичний досвід. Андра прагне до чіткості, ясності, щоб все було максимально зрозуміло для кожного глядача, будь-якого віку й інтересів.
Андра зуміла створити під час роботи над виставою незабутню творчу атмосферу. Ми всі відчуваємо себе важливою частиною великої справи, і сподіваюсь, це передасться глядачам, адже вони також є учасниками всього цього неймовірного дійства.
«Сон літньої ночі»
Коли: 1 та 2 серпня о 18:00
Де: Театр на Подолі, Андріївський узвіз, 20б.
Вартість квитків: 250-750 грн.
Читайте також: у столиці триває ювілейна виставка видатної майстрині Оксани Грудзинської. Нещодавно легендарна українська художниця-керамістка відсвяткувала свій 100-річний ювілей.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
