423
Існує дві теорії походження субкультур. Деякі стверджують, що субкультура – невід’ємна частина становлення підлітка. Щодо цього можна процитувати слова прем’єр-міністра Франції в 1847-1848 роках Франсуа Гізо: «Хто не республіканець у двадцять років, у того немає серця; хто республіканець після тридцяти, у того немає голови»
Безумовно, ідея про те, що субкультура – лише частина дорослішання, звучить як істина, і, звісно, має своїх прихильників, адже в період молодості людина і справді активно шукає свою ідентичність і, нерідко, протиставляє себе суспільству або його усталеним нормам.
Однак існують й інші думки з цього приводу, які акцентують на тому, що появі субкультур завжди передує історичний фундамент. Тобто, субкультури не виникають просто з вакуумного простору, а завжди є реакцією на соціальні, економічні чи політичні умови.
Наприклад, такі субкультури, як панки чи хіпі, зародилися як реакції на конкретні соціально-політичні події – війну у В’єтнамі, соціальну несправедливість та консервативні цінності, що, на думку молоді, не відповідали їхнім очікуванням та баченню майбутнього.
Загалом будь-які зміни в соціумі відбиваються на всіх, проте найбільш динамічно вони позначаються саме на молодому поколінні.
Тому таке соціокультурне явище необхідно розглядати крізь призму поняття когорта (група людей, яка народилися в однаковий період часу). Кожна субкультура формується в конкретній історичній і соціальній обстановці, де когорта людей, об’єднаних схожими цінностями, інтересами або обставинами, створює окрему культурну спільноту. Когорта може виступати основою для народження субкультури, яка потім розвивається, перетворюється і локалізується, розколюючись на більш вузькі групи.
Історично субкультури почали формуватися під впливом соціальних змін і потрясінь. Перші відгалуження від традиційності виникли в США і Британії, а пізніше оперативно поширилися Західною Європою.
Одним із таких ключових моментів стала повоєнна епоха, а саме 1950-ті та 1960-ті роки ознаменували появу нових молодіжних віянь. Тоді відбувалися значні зміни в суспільстві: епоха хіпі, потім – рок-фестиваль “Вудсток” і початок сексуальної революції.
Отже, субкультура – форма бунтівної позиції людини. Бунт, своєю чергою, проявляється по-різному: через стиль одягу, музику, ідеологію, спосіб життя чи політичні погляди тощо.
За радянських часів субкультури утискали та усували, оскільки це суперечило міфу про «радянську людину», а також давало змогу «інакомисленню» проникати в молоді та незміцнілі уми «радянського народу».
Та, зрештою, якщо відкинути тлумачення комуністичних догм, то, незважаючи на певні обмеження, субкультури таки час від часу виникали. Система «старшого брата» була не передбачена для «самвидатів», «тамвидатів», фільмів, радіо, а особливо – для музики (яка є найпотужнішим інструментом пропаганди, бо, на відміну від зображень, що мають фіксований момент, вона може тривати нескінченно, створюючи постійний вплив на слухача).
Перші субкультури виникли в 1950-ті роки і називалися «стилягами». Вони копіювали американський спосіб життя, яскраво одягаючись і слухаючи джаз або рок-музику. Пізніше, в 1970-ті роки, під «залізну завісу» проникла культура хіпі, а потім стали з’являтися бітники (фанати «Бітлз»), панки і рокери. З розвалом союзу нахлинули нові культурні тенденції, тому в 1990-х роках в Україні, зокрема, виникли перші металісти, рейвери, скінхеди, байкери, хіпстери, емо і готи.
З розвитком глобалізації, а також цифровізації звичний соціум, що складався з численних груп, став наповнюватися ще більшою кількістю нових віянь. Тобто, як би це не було парадоксально, глобалізація, що об’єднує світ, також сприяла його локалізації або розколу на інші малі групи. З поширенням інтернету та соціальних мереж люди більше не прив’язані до спільноти територіально, а знаходять взаємодію з нею віртуально, тому сучасний світ настільки фрагментарний.
Нині українське суспільство насичене різними субкультурами, проте в цій статті будуть порушені найбільш домінуючі кунтркультури: офники, скейтери, альтушки, халлю, квадробери та геймери.
Отже, хто це такі?
Офники
Ця субкультура виникла в Україні на початку 2010-х і стала частиною феномену «вуличних боїв». Їхня культура побудована навколо агресивної поведінки. Теоретично можна сказати, що офники замінили гопників, однак це буде занадто спрощена думка. Різниця між цими двома культурами полягає в існуванні певної ідеології. І якщо офники мають певну мету, то в гопників вона відсутня.
Походження слова «офник» до кінця невідоме. Існує версія, що це пов’язано з футбольними фанатами, а саме скорочення походить від російського «ОколоФутбол», що позначає групи людей, залучених до бійок та активностей, супутніх футбольним матчам.
Але в будь-якому разі, офники вважають силу важливою цінністю. Їхня основна діяльність – організовані бійки, так звані «забиви», де дві групи зустрічаються для демонстративного фізичного конфлікту.
Зовнішній вигляд офників зазвичай включає спортивні костюми та брендовий одяг – такий, як Adidas і Nike.
Скейтери
Субкультура, що зосереджена на активності, а саме – катанні на скейтборді. Молоді люди носять вільний і функціональний одяг, який дає змогу не просто здійснювати фізичні дії, а й нерозривно пов’язувати себе з відчуттям свободи й незалежності.
Катаються часто в міських умовах: на сходах, бордюрах, парапетах та інших елементах міського простору. Скейтери постійно перебувають у пошуку вдосконалення своїх навичок. Базові трюки, які повинен вміти виконувати скейтер, – це «оллі» (трюк, за якого тіло і дошка піднімаються в повітря без використання рук), «грайнд» (ковзання на передній підвісці, коли ти перебуваєш спиною до перешкоди), «мануал» (катання на задніх колесах) та інші.
2020 року на Олімпійських іграх у Токіо скейтбординг дебютував як олімпійський вид спорту і також був включений до програми в 2024 році.
Відтак скейтбординг буває не просто захопленням чи активністю, а й серйозною дисципліною, що вимагає високого рівня фізичної підготовки та технічної майстерності.
Альтушки
Представники цієї субкультури характеризуються ексцентричним стилем одягу, який містить елементи різних модних напрямків і підкреслює індивідуальність та креативність. Стиль альтушки не зосереджений на жодному напрямку, оскільки це суміш таких стилів, як панк, готика, гранж тощо.
Музичні вподобання альтушок варіюються від інді-року і пост-панку до електроніки та хіп-хопу. Ця субкультура часто висловлює психологічні страждання, що пов’язує її з культурою «дід інсайд», припускаючи відсутність сенсу в житті.
Халлю
Феномен цієї субкультури бере свій початок із корейської культури, що популяризувалася в 1990-х роках завдяки корейській поп-музиці (кей-поп), кіно та телебаченню. Незабаром корейська культура перетворилася на глобальне явище завдяки вибуховій популярності K-pop на початку 2010-х, особливо після успіху таких гуртів, як BTS і BLACKPINK. Саме слово «халлю» буквально перекладається як «Корейська хвиля».
Халлю об’єднує спільна зацікавленість корейською культурою. Це може проявлятися в інтересі до корейської музики, дорам (корейські серіали), корейської моди тощо.
Один із найпопулярніших методів вираження субкультури проявляється в косплеї (наслідування), який дає змогу прихильникам утілити своїх улюблених персонажів із корейських дорам, аніме та ігор. В Україні регулярно проводяться фестивалі на кшталт Comic-Con, де косплеєри збираються разом.
Квадробери
Виняткова субкультура, яка виникла в Україні на стику фізичної активності, соціальних мереж і прагнення молоді до нестандартного самовираження. Основна суть цієї субкультури – пересування на чотирьох кінцівках, що нагадує рухи тварин. Воно включає акробатичні трюки і подолання перешкод.
Ця субкультура бере своє коріння в квадробіку – техніці пересування, розробленій японцем Кенічі Іто, який прагнув наслідувати рухи тварин і навіть встановив світовий рекорд у бігу навкарачки. Його досягнення надихнули деяких людей, а через соцмережі, зокрема TikTok та Instagram, квадробіка швидко поширилася і завоювала популярність молоді в різних країнах.
Геймери
Цю субкультуру часто плутають із кіберготами, які виступають за трансгуманізм (рух, що пропагує використання науки і технологій для поліпшення людських можливостей), вільний інтернет, високі технології та стиль індастріал. Проте суть геймерів полягає в захопленні відеоіграми. Геймери є різноманітною групою, до якої входять як аматори, які грають для задоволення, так і професійні кіберспортсмени, які беруть активну участь у турнірах.
Геймери об’єднані любов’ю до ігор, які можуть варіюватися від простих мобільних додатків до складних з багатьма користувачами онлайн-ігор (мережевих).
Вони також часто беруть активну участь у створенні контенту: стрімів, відеоблогів, рецензій на ігри тощо.
Отже, субкультури дають молодим людям простір для самовираження та пошуку однодумців, однак, важливо розуміти, що контркультури не визначають усю сутність індивіда. Тому ідентифікувати людину за одним критерієм можна лише в поверхневому сенсі, адже кожен із нас є складною структурою, яка складається з різних інтересів, цінностей та особистих уболівань.
Колись грецький філософ Сократ сказав: «Наша молодь любить розкіш, вона погано вихована, вона насміхається над начальством і анітрохи не поважає старих. Наші нинішні діти стали тиранами, вони не встають, коли в кімнату входить літня людина, суперечать своїм батькам. Попросту кажучи, вони дуже погані». І якщо ще в античні часи, як і сьогодні, існувало непорозуміння між поколіннями, то виникає думка, що такі конфлікти й розрив у сприйнятті – неминуча частина людської історії та розвитку суспільства.
Наша історія не просто циклічна, вона нагадує спіраль, адже подіям притаманно не просто повторюватися, а ще й удосконалюватися. Історія – не цикл, це – шлях прогресу. Зрештою, важливо розуміти, що людина за жодних обставин не може еволюціонувати наодинці, оскільки еволюція – процес, що відбувається на рівні цілих популяцій, а не індивідуумів.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
