69
У столиці є багато місць, про цікаву історію яких мало хто здогадується
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них — розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, цікаві місця. “Каштан NEWS” розповідає й нагадує про цікаві факти київських районів. Минулого разу ми розповідали про місцевості під назвою Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія, Іподром. Сьогодні йтиметься про «Експоцентр».
Розташування
Національний комплекс «Експоцентр України», який за часів УРСР мав назву ВДНГ (Виставка досягнень народного господарства) розташований у Голосіївському районі Києва, на проспекті Глушкова, 1. Він межує з територією парку «Феофанія» та однойменною клінічною лікарнею, Інститутом бджільництва та музеєм бджільництва. Також у безпосередній близькості знаходяться Київський іподром, Льодовий стадіон, Головна астрономічна обсерваторія, корпуси Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.
За час свого існування Виставковий центр змінив чотири назви. В різні часи він називався, як вже зазначалося, Виставкою досягнень народного господарства (ВДНГ) УРСР, потім — Виставкою передового досвіду УРСР, далі — Виставкою передового досвіду України Ради Міністрів УРСР, Експоцентром України Ради Міністрів України і наразі отримав останню (хочеться вірити) назву — Національний комплекс «Експоцентр України».
Земля митрополитів
Як і будь-яка київська земля, територія сучасного Виставкового центру ніколи не була пусткою і мала своїх власників. У XVI столітті ця місцевість перебувала у власності Києво-Печерського монастиря, поки не перейшла в особисту власність митрополитів Петра Могили, потім — Сильвестра Косова, а відтак стала власністю настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана. Останній вирішив звести на цій місцині заміську резиденцію дачного типу для настоятелів монастиря.
У такому вигляді територія ВДНГ проіснувала до 1920 року. Водночас вона перебувала в управлінні Києво-Печерської лаври. У 1934 році всі заклади на цій території закрили більшовики.
Цікаво, що там, де сьогодні височіє головний вхід до «Експоцентру», колись був в’їзд до села Красний Трактир. Населений пункт складався всього з 20 дворів і виконував, здебільшого, роль поштової станції. Його основним завданням було обслуговування коней, колісних екіпажів та подорожуючих.
Шість десятиліть
У нинішньому вигляді «Експоцентр» існує вже 66 років. У 1949 році ідейним натхненником його появи став колишній перший секретар ЦК КПУ Микита Хрущов. За його задумом, на території мав постати центр Республіканської сільськогосподарської виставки з найвищою в Європі скульптурою Йосипа Сталіна. На щастя, після смерті Сталіна, в 1953 році, цю ідею відхилили.
Рішення про будівництво ВДНГ було ухвалено через три роки після озвучення Хрущовим ідеї. Протягом шести років цей задум утілювали в життя найкращі архітектори, художники та скульптори України. В результаті, 6 липня 1958 року, за участі 150 тисяч людей, об’єкт було урочисто відкрито, але вже під назвою ВДНГ УРСР.
Перший у світі
Нині Центральна площа «Експоцентру» є єдиним архітектурно-палацовим комплексом в Україні та Європі. Його будівлі виконані в усіх відомих стилях архітектури: вавилонському, римському, єгипетському та грецькому, з широким використанням комуністично-радянської символіки. Наразі всі основні 20 павільйонів виставкового центру, а також 4 фонтани та водонапірна башта визнані пам’ятками архітектури національного значення.
Найбільш величним на території «Експоцентру» є Павільйон № 1. Його висота становить 75 метрів, а 25-метровий шпиль покритий сусальним золотом. Завдяки цим характеристикам, ця споруда вважається наймонументальнішою цивільною спорудою ротондного типу в Європі.
На території Центру розташовано 180 будинків і споруд, а загальна площа становить 286,3 га. Із цієї площі понад 48 га забудовано, а 174 га займають садові та лісопаркові зони, ставки і озера. Постійний колектив ВДНГ становить майже півтори тисячі різних працівників.
Примітно, що закрита виставкова експозиційна площа «Експоцентру» становить 18 тис. кв. м, а відкрита — 21 тис. кв. м. До цього потрібно додати площу демонстраційних майданчиків та конкурних полів — 30 тис. кв. м. Таким чином, за загальною площею Київський «Експоцентр» посідає п’яте місце в світі серед найбільших виставкових центрів, поступаючись лише Ганноверському, Міланському, Франкфуртському та московському. Проте за площею лісопаркової зони «Експоцентр» є найзеленішим у світі. До російського вторгнення в Україну його щорічно відвідували до двох мільйонів осіб, адже тут проводилося майже 100 виставок, з яких половина мала статус міжнародних та національних.
У різні роки гостями «Експоцентру» були видатні світові політики – такі, як в’єтнамський лідер Хо Ше Мін, президент Франції генерал Шарль Де Голь, Генеральний секретар ООН У Тан, президент Югославії Йосип Броз Тіто, прем’єр-міністр Індії Лал Бахадур Шастрі та прем’єр-міністерка Великої Британії Маргарет Тетчер.
Утрати та нереалізовані ідеї
На жаль, не всі споруди колишньої ВДНГ збереглися до наших днів. Так, немає «Зеленого театру», який згорів 1996 року, а автопавільйон, зведений у 1958 році, було знесено в 1970-их роках. Тоді було демонтовано фрагменти монорейкової дороги, електрифікованої залізниці та тунелю метро. У 1990-х роках перестав існувати майданчик атракціонів. Також ліквідовані пасіка, агрохімлабораторія та три рибні ставки.
Також свого часу на території ВДНГ не вдалося або не встигли звести вже заплановані архітекторами тематичні виставкові павільйони – такі, як «Транспорт», «Меліорація та водне господарство», «Охорона природи та охорона здоров’я», «Рибне господарство» і «Квітникарство та озеленення». Залишився лише на папері й проєкт Будинку урядових прийомів.
Однією з найбільших утрат «Експоцентру» вважається експонат Синій кит, який прикрашав Павільйон № 11. Цей експонат був створений з кісток самки синього кита, довжина якої становила 26 метрів, а вага — 140 тонн. Її виловили в Антарктиці, тривалий час зберігали в спеціальному котловані в Севастополі, а потім передали до Києва. Скелет океанського велетня простояв до початку 90-х років і раптово зник.
Примітно, що територією ВДНГ відвідувачів розвозили спеціальні невеликі синьо-білі автобуси з причепами. Довжина екскурсійного маршруту становила майже 4,5 км. Рейс тривав 40 хвилин, а вартість проїзду – -10 радянських копійок. У листопаді 1988 року ці транспортні засоби списали, і Виставковий центр залишився без екскурсійного транспорту.
Водночас у середині 2010-х років різноманіттям ідей, які б могли реалізувати, відзначилася і Київська міська рада. Зокрема, пропонувалося створити на ланах «Експоцентру» музей історії тоталітаризму в Україні, музей тоталітарного живопису, музей історії аграрного тоталітаризму, музей історії тоталітарної архітектури та парк тоталітарної скульптури.
Крім того, в павільйонах Центру депутати Київської міської ради пропонували розмістити виставку-музей офіційних подарунків Україні від інших держав, центр антитоталітарного мистецтва, концертний зал, музей Євромайдану, музей сучасних захисників України, виставку-центр альтернативної енергетики, ІТ-біржу, велику оглядову вежу, спортивний комплекс, басейн, відкритий гідропарк на основі артезіанських джерел, великий виставковий павільйон, а також сучасний літній кінотеатр під відкритим небом та іншу відпочинково-виставкову інфраструктуру.
Скандали
Як і всі великі об’єкти Києва, які займають цінні ділянки столичної землі, «Експоцентр» не оминули скандали. Так, у лютому 2016 року Київрада намагалася передати території «Експоцентру» в комунальну власність міста. Це було суперечливо, оскільки понад 70 відсотків площі належить до Голосіївського національного природного парку, який відповідно до чинного законодавства може перебувати у власності виключно держави, а не міста.
Варто зазначити, що через власність і статус земель «Експоцентр» звільнено від сплати податків за землю, а територію утримує за рахунок власних зароблених коштів. Торік під час оновлення павільйону «Пожежний захист» будівельники знищили мозаїку з вогнеборцями, створену в 70-х роках минулого століття, яка вважалася цінним витвором культурної спадщини України другої половини ХХ століття. Згодом пообіцяли відновити мозаїку в первісному вигляді, включаючи залишки знищеного панно.
До речі, Інститут Національної пам’яті України виступив з офіційним листом, в якому вказав на неприпустимість декомунізації будівель і споруд колишньої радянської ВДНГ. Оскільки вважає, що має залишитися місце, в якому зберігатимуться артефакти радянської України для пам’яті нащадкам.
Як дістатися до «Експоцентру»
Якщо вас зацікавив Виставковий центр і ви хочете потрапити туди, щоб роздивитися все на власні очі, тоді до ваших послуг метро до однойменної станції, автобуси маршрутів № 1, 56, 75, 119, маршрутки № 1, 11, 12, 461, 801 або приватний транспорт за допомогою навігатора.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
