456
За три десятиліття Незалежності з усіх українських міст найбільше споруд, які не вписуються в історичне тло древнього міста, зведені з гучними скандалами, викликають гостру критику та обурення є в Києві. Люди давно вже назвали їх будинками-монстрами
Багатьом киянам коле очі двосекційний хмародряп на Кловському узвозі, 7, який складається з 47-поверхового житлового комплексу та 18-поверхового офісного центру, що сполучаються 8-поверховим «переходом». Дім поки що залишається найвищим в Україні, його спроєктував Сергій Бабушкін (головний архітектор Києва у 1996-2003 роках).
Як відомо з відкритих джерел, під час будівництва, коли споруда досягала своєї максимальної висоти, ЮНЕСКО почало вимагати щось зробити з нею, оскільки вежа псує краєвид на Києво-Печерську лавру. У квітні 2010 року офісна секція введена в експлуатацію, будівництво завершено в 2012-му.
«Страшно люблю… одоробло»
Що цікаво, відповідаючи на запитання видання Дзеркало тижня, Бабушкін сказав, що хмародряп на Кловській, 7 – «прекрасний об’єкт», «це – гордість. І мене абсолютно нічого не бентежить. Вищий чи нижчий від Лаври… Де в нас записано в законі, вищий чи нижчий? Та немає таких законів ніде. У нас таких законів немає. Це все емоції – вище або нижче…».
Будинок на Кловській, 7 у народі називають «одороблом», «пеньком». Але Бабушкін на це не ображався.
«Ну, нехай називають, я страшно це люблю. А якщо кожному дати чистий аркуш паперу і попросити намалювати такий «пеньок»?», – говорив він в інтерв’ю сайту The Village Україна.
З тих пір у Києві з’явилося чимало «пеньків», будинків-монстрів дещо менших розмірів.
«Поява після 2000 року десятків будівель заввишки понад 100 метрів (на Печерській площині) і майже 150 метрів (на Кловському узвозі) стали незворотним чинником активної зміни містобудівної панорами Києва. На думку деяких фахівців, це призвело до порушення історичної об’ємно-просторової композиції Києва. Поява численних випадкових у структурі міста хмарочосів знівелювала ідею урбаністичних домінант міської панорами», – зазначають у експертному середовищі.
Через висотні будівлі на вулицях Грушевського, Кловська, 7, Івана Мазепи, 11, силует міста фактично зруйновано, визнав свого часу колишній головний архітектор Києва Сергій Целовальник.
«Неповторне архітектурне обличчя Києва змінюється через активне будівництво у центрі та відсутність культури забудовників – таку тенденцію останніх років відзначають експерти. За їхніми прогнозами, найближчим часом українська столиця й надалі втрачатиме свою ідентичність», – ішлося в матеріалі «Радіо «Свобода».
Видання наводить точку зору архітектора Петра Маркмана про те, що на столичних пагорбах з’являється дедалі більше високих та масивних новобудов, які повністю руйнують сприйняття Києва як історичного міста.
«Причину цього явища архітектор бачить у здебільшого низькій культурі замовників будівництва, від чиїх коштів залежить архітектурне обличчя столиці».
Навіть сонце затуляють
Наприклад, коли містом керував Олександр Омельченко, було знесено історичну будівлю Сінного ринку на Бульварно-Кудрявській, 17. Натомість зі скандалами стали зводити висотні житлові комплекси, які не вписуються в цей куточок древнього Києва. (У 2004 році Київрада передала ділянки в оренду на 10 років).
Було заплановано 14 багатоповерхівок від 9 до 22 поверхів. Кияни скаржилися, що вони геть закриють їм сонце, зашкодять інженерним комунікаціям. Важливо й те, що навколо цієї земельної ділянки розташовано 9 пам’яток місцевого значення та 28 об’єктів культурної спадщини.
Голосіївський райсуд навіть наклав арешт із забороною відчуження на земельну ділянку колишнього ринку. І що з того? «Машина» забудови всеодно крутилася на повну. А рішення Феміди – для ока… І що з того, що столична поліція відкривала кримінальне провадження за статтею «Службова недбалість»? На монстрів та їхніх покровителів це не впливало.
Видання «Лівий берег», посилаючись на відкриті джерела, розповідало, що забудовники – «українська фірма «Емпоріум пропертіз» належить британській компанії, її директор – 28-річна кіпріотка. Британську компанію заснувала ще одна компанії з Віргінських островів, зони офшорів. Кінців годі й шукати».
Але журналісти впевнені: власники «Сінного гіганта» – українські.
«За цим будівництвом стоять колишні керівники однієї з силових структур України. У вузьких колах це всі знають», – повідомляла тоді журналістка Соня Кошкіна.
У 2017 році КМДА, в особі мера Києва Віталія Кличка, і забудовник Сінного ринку компанія «Емпоріум пропертіз», в особі менеджера Олександра Перехреста, підписали меморандум про зняття соціального напруження навколо забудови.
«Місцева влада спільно з активістами змусили забудовника погодитися на компроміс і знизити поверховість будівель, які зводять по вулиці Бульварно-Кудрявській, на місці колишнього Сінного ринку. Це передбачено Меморандумом про зняття соціальної напруженості навколо будівництва комплексу будівель по вул. Бульварно-Кудрявській, 15-а. Документ передбачає, що буде понижена висотність найвищих будівель комплексу, який зводиться. В одному будинку – на 3 поверхи, і ще в двох будинках на один поверх від запроектованого. Таким чином в комплексі не буде будівель вище 19 поверхів», – заявив міський голова Києва.
Мінімум поступок з боку забудовника не вплинув на загальну ситуацію зі щільністю забудови, з її впливом на історичне тло древнього міста. Отож і спостерігаємо нині «бетонні джунглі», продираємося крізь них. І сонця не бачимо.
Пустодзвони
У 2017 році в Кабміні за результатами наради під головуванням тодішнього віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка було навіть створено міжвідомчу робочу групу з питань законності будівництва низки столичних об’єктів Києва. У полі зору опинилася забудова територій колишнього Сінного ринку, на вулиці Бульварно-Кудрявська, 15-а; вирішили також первірити будівництво на вулицях Михайла Бойчука, 20-22, Львівська, 15, Горлівська, 212, Ревуцького, 40, на перетині вулиць Ревуцького, 8-к, і Ганни Ахматової, на Сормовській, 3, Коперника, 7, Мечникова, 11-а, Жилянській, 120-б, і в Биківнянському лісі.
Але це виявилося лише банальним пустодзвоном.
Науковець і письменник Максим Стріха ще у 2003 році писав у статті «Місто оскаженілих забудовників», що «Київ активно зникає. Столицю сьогодні буквально нищать, віддаючи під забудову найменші клаптики землі в історичному центрі – часто поруч із відомими пам’ятками аріхектури».
А хіба нині не те ж саме? Хоча Віталій Кличко, коли його у 2014 році обирали міським головою, обіцяв громаді «адаптувати Генеральний план до сформованої структури міста з визначеннм зон обмежень, що враховують історико-культурне середовище, роль центру, історичний силует міста, формування набережних і паркових зон уздовж Дніпра». Дотримав слова? Новий Генплан не затверджено, отже не діє. У місті – нашестя торговельно-розважальних центрів, які виростають скрізь: на місці фонтанів, зупинках громадського транспорту, в паркових зонах. Для забудовників настав зоряний час.
Чимало галасу наробив 12-поверховий дім на Подолі. Про нього також говорять, як про будинок-монстр, оскільки не вписується в архітектуру старого міста, зведений із порушеннями. Як зазначають у ЗМІ, ця історія почалася у 2012 році, коли фірма «Пателі Лізинг» отримала дозвіл на будівництво 8-поверхового будинку на Подолі. Однак у подальшому побудувала 12-поверхову будівлю ЖК «Подол Престиж»… З 2014 року тягнуться суди щодо її знесення, проте безуспішно.
Хитрий хід
Ще один із монстрів облюбував собі ділянку прямо на кільцевому розвороті швидкісного трамвая, що на Борщагівці (проспект Леся Курбаса, 20). Ось якими даними оперує видання espreso.tv з приводу цього будівництва:
«За планом там має відбуватися реконструкція кінцевої зупинки швидкісного трамвая. А фактично будується 90 тисяч квадратних метрів комерційної площі: понад 300 магазинів, зони відпочинку, бари та ресторани, кінотеатр та інше…».
Замовником будівництва торговельного центру є ТОВ «Фаворит-поліс» та комунальне підприємство «Київпастранс». «Фаворит-поліс» – компанія, заснована у 1994 році як така, що займається роздрібною торгівлею продуктів харчування». Інвестор будівництва – ТОВ «Спецстройстандарт», що належить Якову Бассу, батьку Дениса Басса, заступникові голови КМДА за часів Леоніда Черновецького та одному з київських адвокатів, який є бізнес-партнером «сірого кардинала» столиці Вадима Столара.
А Столар, як відомо, є давнішнім добрим знайомим Віталія Кличка.
Ще в 2016 році Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом самовільного будівництва торговельно-розважального центру замість зупинки швидкісного трамваю на проспекті Леся Курбаса, 20.
На жаль, упродовж тривалого часу громада так і не почула правової оцінки щодо цього «дива» на проспекті Леся Курбаса. Ані пари з вуст і від очільника «Київпастрансу», депутата Київради (фракція «УДАР») Дмитра Левченка. Але ж будмайданчик розкинувся саме на ділянці Київпастрансу! Громадські активвісти обурюються, що піарники Кличка, коментуючи історію з цим будівництвом, «тихенько переводять стрілки на попередників, мовляв Кличко й компанія ні до чого… Але ж у 2018 році саме в Кличка видали дозвільні документи на будівництво, всупереч державних будівельних норм та Генерального плану міста».
Про ще одного монстра біля великої транспортної розвя’зки нещодавно розповідав «Каштан NEWS». Ідеться про масштабне будівництво біля станції метро «Лісова», яке розпочали у 2020-му.
Як стверджували громадські активісти, мер Кличко розпорядженням від 1 липня 2020 (№ 944) погодив спорудження торговельно-розважального центру на «Лісовій» під виглядом реконструкції станції метро. Водночас дав «зелене світло» будівництву виходів та входів з метро прямо в торговельний центр для мільярдера Вагіфа Алієва.
До речі, за даними знавців містобудівної сфери,
«крім самочинних забудов, у місті є чимало таких, що мають документи, які видані з порушеннями, або будуються всупереч волі та інтересам громади, або руйнують історичну спадщину міста, або не забезпечені відповідною інфраструктурою, або просто перекривають прохід до метро чи набережної місцевим жителям».
Як зазначають в медіа, аналітики Geodesign.info дослідили 766 київських новобудов на відповідність чинному генплану. 18 відсотків із них були збудовані на землях, призначених для громадських будівель, а 8 відсотків займають територію зелених насаджень.
Справжнісіньке безумство
Чимало хмародряпів у столиці зводяться без архітектурного смаку, водночас вони не вписуються в ландшафт міста, псують краєвиди. Хіба не помилкою було бажання «втулити» чотири» велетенські вежі-близнюки житлово-офісного центру на Берестейському проспекті, 11, які майже повністю затулили собою Центральний палац урочистих подій (кияни називають його «бермудським трикутником»)? Ці вежі, які споруджує «Київміськбуд», забрали у киян відчуття вільного простору, оскільки залишили без зеленої зони, створили велику тісняву, нависаючи над проспектом жахливими глибами.
«Це будівництво – справжнісіньке безумство!», – кажуть кияни.
Ось вам і «діагноз» усього того, що відбувається в столиці в будівельній сфері.
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у Телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в Телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в Телеграмі.
