Київські скандали: знищення пам’яток, «прокурорські» гроші, петиція про звільнення та вбивство опозиціонера

Столичні посадовці не припиняють дивувати киян своїми вчинками

Літо — пора відпусток, і багате на несподіванки міське життя на певний час загальмовує свій плин. Разом з цим дещо вгамовуються різні скандали. Втім — не цього року: перший місяць літа  видався багатим на різні гучні і не дуже, але помітні для киян колотнечі.

«Каштан NEWS» вирішив нагадати найбільш гучні скандали червня.

«Розпил» лісопильні

У Києві за сприяння представників Департаменту охорони культурної спадщини невідомий інвестор хоче звести торговельно-офісний центр на місці пам’ятки історії — будинку лісопильні Сніжка, що на вулиці Турівська, 29-А.

Лісопильня Сніжка. Фото: Дмитро Перов / Facebook

Будівля розташована  в зоні регулювання забудови другої категорії і належить до історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», а отже є офіційно пам’яткою історії.

Однак  за підсумками засідання Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА ухвалила контроверсійне рішення: погодила концепцію будівництва торговельно-офісного центру за адресою: вулиця Турівська, 29-А. Хоча ще в жовтні минулого року  прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом самоуправства на цьому об’єкті.

Вали спотикання

Київська міська рада на пленарному засіданні сесії намагалася провести через голосування питання про передачу під будівництво частини Васильківських валів Київської фортеці, що на вулиці Ігоря Брановицького, 6. Однак через відсутність необхідної кількості голосів не змогла це зробити і перенесла розгляд питання.

Фото: Київська фортеця з онлайн-екскурсії

Ці вали є памʼяткою архітектури та містобудування національного значення. Саме тут знаходиться досить цікава будівля в стилі конструктивізму, де раніше розміщувалася лікарня.

Так ось, цей будинок разом із ділянкою Київська міська рада планує передати під інвестиційний проєкт. А останній передбачає знесення  забудови та нове будівництво, яке не обійдеться без знищення старих валів-укріплень.

Ширма як прикриття свавілля

На вулиці Богдана Хмельницького під прикриттям рекламного банера про діяльність однієї з букмекерських контор потайки провели будівельно-демонтажні роботи. Коли банер зняли, то за рекламною вивіскою відкрився реальний стан Будинку Вольфсон: фасад споруди з правого боку просвічується наскрізь, дах — розібрано.

Будинок Вольфсон. Фото: Дмитро Перов / Facebook

У цій будівлі, що споруджена 1884 року і  яка є пам’яткою історії та архітектури місцевого значення, щонайменше  двічі — в 2014 та 2018 роках — виникли «раптові» пожежі. Після цього будинок  завісили величезним банером. Таких будівель у Києві  –  багато. Що відбувається за подібними ширмами — можна лише здогадуватися. Саме тому столичні активісти наполегливо закликають міську влади припинити практику «завішування» фасадів старих будівель, які перебувають в аварійному стані.

Пристрасті навколо Оболонського острова

Фото: КЕКЦ/Facebook

Нещодавно на столичній Оболоні з’явився штучний куток відпочинку — острів із «Мостом-хвилею», якими пишається Віталій Кличко. Однак, як з’ясувалося, не все так райдужно, як розповідав  киянам  міський голова. Адже фахівці Київського еколого-культурного центру провели аудит і з’ясували, що на острові, який є заповідним та входить до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», незаконно зрубано під час будівництва майже 200 вікових дерев та 1000 кущів.

«Раніше острів Оболонський був зеленим, а сьогодні став лисим. Поруч, у парку «Наталка», коли робили реконструкцію, залишили всі старі дерева, а на острові чомусь  їх практично всі зрубали, як і кущі», — обурилися екологи та заявили, що з цього приводу вони готують звернення до прокуратури для відповідного реагування.

Вибиті подушки

У Києві невідомі серед білого дня демонтували на Пейзажній алеї скульптуру «Дівчина на подушках».

За словами автора композиції Костянтина Скритуцького, група людей на Пейзажці почала демонтаж скульптури «Дівчинки на подушках». Вони повідомили  місцевим мешканцям, що на цьому місці буде встановлена інша скульптура. Проєкт ініційовано ГО «Андріївсько-пейзажна ініціатива», дозвіл на демонтаж надано Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, – про це повідомив чоловік, який назвався адвокатом громадського об’єднання. Проте ніяких документів він не надав.

Демонтована скульптура. Фото: Костянтин Скритуцький

Як зазначив Костянтин Скритуцький,  на місце події було викликано поліцію, а київські активісти розпочали збір підписів під петицією до міської влади з вимогою відновити демонтоване.

Міст і втома

У Києві 19 червня ввечері «втомився» черговий міст: на рейки швидкісного трамваю та автомобільну дорогу, що на вулиці Борщагівська, завалилися бетонні фрагменти Повітрофлотського шляхопроводу, внаслідок чого було паралізовано рух пасажирського та приватного транспорту. В КМДА заявили, що «втома» цього мосту для них стала цілковитою несподіванкою. Адже  інформації про аварійний стан мосту не було, а востаннє його обстежували  2020 року. Цього року було заплановано  роботи з «підтримуючого ремонту» шляхопроводу, пішохідної частини мосту за рахунок і силами балансоутримувача — комунального підприємства «Київшляхремонтом».

Смерть опозиціонера

У Шевченківському районі столиці 18 червня було скоєно  замовне вбивство. Об’єктом злочинців став казахський опозиціонер, журналіст і громадський діяч Айдос Садиков, який перебуваючи у власному  автомобілі разом із дружиною, отримав вогнепальні поранення від невідомого. 13 діб лікарі намагалися врятувати життя Садикову, але поранення виявилися надто тяжкими  і він помер у реанімації.

Місце скоєння злочину. Фото: ГУ НП в м. Києві

Казахський опозиціонер жив в Україні з дружиною з 2014 року та мав статус біженця.

21 червня Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру в замаху на умисне вбивство Садикова двом громадянам Казахстану — Алтаю Жаканбаєву та Мейраму Каратаєву. Обох підозрюваних було оголошено в міжнародний розшук.

А 22 червня 36-річний Жаканбаєв здався правоохоронним органам Казахстану.

Нічний погром

У ніч проти 20 червня на Аскольдовій могилі в Києві були пошкоджені поховання українських воїнів —  могили Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла, Павла Петриченка та Андрія «Джуса» Пільщикова. Це вже не перша спроба вандалів пошкодити поховання.

Однак у цьому випадку потрібно віддати належне правоохоронцям, які швидко встановили та затримали зловмисника. Ним, вірніше, нею виявилася пенсіонерка. Мотиву свого вчинку вона чітко пояснити не змогла. Відомо, що жінку направили на обстеження до психіатрів.

Прокурор-крадій

Працівники ДБР викрили в крадіжці грошей і вручили підозру прокуророві однієї з районних окружних прокуратур Києва.

З’ясувалося, що правоохоронець привласнив  різну валюту, що еквівалентна 4 млн 242 тис. грн. Свого часу ці кошти   вилучили під час слідчих дій.

Крадіжку було скоєно ще в серпні 2023 року, коли прокурор здійснював нагляд у кримінальному провадженні щодо приватного підприємства. Під час обшуків він вилучив у підприємця  гроші, однак, замість передачі їх на належне зберігання,  забрав  собі. Після цього представник прокуратури не ходив на роботу та не перебував за адресою, що вказана як його фактичне місце проживання. Згодом місце перебування прокурора було встановлено, а стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Вимога про звільнення

На сайті Київської міської ради розміщено  петицію з вимогою звільнити директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора за недбалість та некомпетентність.

Ініціатор відставки чиновника — київський урбаніст, співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко. В петиції серед причин необхідності звільнення Кандибора активіст вказує на те, що той на посаді керівника  департаменту начебто розтратив гроші на будівництво розв’язок під час війни; провів провальні тендери на закупівлю тролейбусів за кошти Європейського інвестиційного банку; згорнув уже розпочаті проєкти реконструкції трамвайних колій; замовчував стан перегону між станціями метро «Либідська» та «Деміївська», що призвело до аварійного закриття шести станцій «синьої» гілки.

Водночас Олександр Гречко нагадав, що рік тому кияни зібрали під аналогічною петицією 6 000 підписів, але мер Віталій Кличко не підтримав звільнення Кандибора, а натомість став на його захист.

Євген ДЕМЯНОВ

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *