141
Столичні посадовці не припиняють дивувати киян своєю поведінкою
Перший місяць весни приніс чергову порцію гучних скандалів у коридорах київської влади. За вже сталою традицією колотнечі точилися навколо старих забудов, рекреаційних зон, але, поза сумнівом, найбільша увага мешканців міста в березні була прикута до кадрових перипетій у двох найбільш вагомих галузях.
«Каштан NEWS» вирішив нагадати найбільш гучні колотнечі лютого.
Будинок Бубнова
На вулиці Набережно-Хрещатицька, 13-б, невдовзі може зникнути ще одна і, схоже, остання старовинна будівля в цій місцевості — так звана садиба Бубнова.
Одноповерховий будинок, розташований на території Історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах Центрального історичного ареалу Києва, пам’ятки історії та ландшафту «Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро».
На початку серпня минулого року столичні активісти забили на сполох — забудовник під традиційним приводом «реконструкції» розпочав демонтаж даху будівлі.
Тоді під тиском громадськості пристрасті ніби вщухли. Як з’ясувалося, для того, аби розгорітися через місяці по-новому.
Як стало відомо, на адресу Міністерство культури і інформаційної політики України надійшли документи щодо начебто відсутності історико-архітектурної або будь-якої іншої цінності садиби Бубнова. А офіційне визнання цього дозволяє забудовникові активно розпочинати зведення нової будівлі. Адже на ділянку вже оформлено містобудівні умови та обмеження на зведення 9-поверхової офісної будівлі.
Проблема в тому, що документи на надання будівлі Бубнова охоронного статусу потонули в бюрократичних кабінетах, і об’єкт наразі не включено до переліку місцевих пам’яток з усіма, так би мовити, наслідками.
Отже, якщо Міністерство культури підтвердить таку відповідність, то будівля переходить із статусу щойно виявлених пам’яток у Державний реєстр. Якщо ні, то будівля не потрапляє до ДРП. Більше того, вона також вилучається з переліку пам’яток Києва. А це — карт-бланш забудовникові.
Палац гетьмана
Наступним «архітектурним» скандалом стало випадкове відриття у Печерському районі столиці фундаменту палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського. На місці розташування знахідки під виглядом ремонту робітники розбирають будівлі Інженерних служб Київської фортеці.
Ці будинки належать до фортифікаційного комплексу Микільської брами фортеці. Вони були споруджені 1853 року на мурованих фундаментах палацу Розумовського. Сам палац був дерев’яним і на момент будівництва Інженерних споруд вже не існував як такий. Однак цінність артефакту це жодним чином не зменшує.
Проте вже 20 березня робітники почали заливати бетоном відкопані фундаменти палацу гетьмана Розумовського. Цікаво, що відбувається це попри офіційне винесення припису КМДА і приїзд поліції.
Щоправда, візит правоохоронців зупинив роботи, але після їхнього від’їзду будівельникам знову дали команду залити все бетоном.
Примітно, що відповідно до норм чинного законодавства, яке має застосовуватися у випадках виявлення предметів чи об’єктів старовини, археологів для проведення наукових досліджень не допустили представники забудовника, який відомий киянам зведенням скандальної будівлі на пагорбах Маріїнського парку, на вулиці Грушевського, 9-б.
Руйнація історичної гори
А тим часом мешканці Києва виступили проти забудови іншого історичного місця — Старокиївської гори. Небайдужі кияни переконані, що зелені схили Старокиївської гори вниз від Десятинної церкви до урочища Гончарі-Кожумʼяки є однією з безперечних прикрас центру міста і мають залишатися винятково рекреаційною зоною.
Водночас, як вважають ініціатори протестного заходу, проєкт будівництва на цьому місці «Академії гончарного мистецтва» не викликає довіри. Адже зазначене призначення установи – з метою здійснення програми реабілітації військових та людей з інвалідністю – схоже на оману, оскільки обʼєкт буде важкодоступним через своє розташування.
Крім того, нова забудова втручатиметься в ландшафт місцевості, псуватиме вигляд міста в той час, як численні будови в житловому мікрорайоні Воздвиженка, що поряд зі схилом, залишаються порожніми.
Мутна вода
Наступним скандалом, який так чи інакше торкається кожного мешканця столичного мегаполісу, є ситуація з «Київводоканалом». Насамперед, з його продукцією – водою. З її якістю, як з’ясувалося, виникли суттєві проблеми, що спонукали містян звернутися до міських керівників.
Як пояснюють автори звернення, останній місяць вода в кранах мешканців столиці має не дуже приємний запах. Так, у соцмережах велика частка людей зазначає, що вода має запах несвіжої риби. А частина киян взагалі скаржиться на розлади шлунку, які виникли після вживання води з-під крану.
Скарги на брудну воду надходили з різних районів міста, які розташовані на обох берегах Дніпра.
Своєю чергою, в КМДА заявили, що хочуть звернутися до парламенту та уряду з проханням терміново вирішити питання виводу з фінансової кризи КП «Київводоканал».
Оскільки НКРКП не дозволяє підвищувати тариф, а його складові за останні два роки виросли в рази, це унеможливлює нормальне функціонування підприємства.
Варто нагадати, що проблеми «Київводоканалу» хочуть вирішити традиційно: за рахунок споживачів, шляхом підвищення тарифів на воду, якість якої є сумнівною.
А тим часом структура власності монополіста, від якого залежить водопостачання всього Києва, досі залишається непрозорою…
Нафта в озері
У ніч проти 16 березня в Оболонському районі столиці вибухнула екологічна бомба: невідомі злили в озеро Богатирське нафтопродукти.
Співробітникам комунального підприємства «Плесо» вдалося зупинити розповсюдження плями нафтопродуктів за допомогою спеціального реагенту.
Як зазначили комунальники, проби води з озера відібрано для аналізу й опечатані поліцією.
Потрібно зазначити, що це вже друга схожа екологічна диверсія. Адже в лютому аналогічний випадок трапився на озері Кирилівське, що в цьому ж районі. Винних тоді не знайшли.
Метро імені Брагінського
Масштабу загальноміського вибуху мала ситуація з викриттям набуття статків керівником столичної підземки Віктором Брагінським та його родиною. Відповідні матеріали журналістського розслідування 14 березня оприлюднила команда «Bihus info».
Відреагувавши на ці матеріали, мер Києва Віталій Кличко заявив, що відсторонить начальника столичного метро від виконання обов’язків, якщо той сам не напише заяву на звільнення. Брагінський не став чекати гніву київського мера і швиденько написав заяву на звільнення.
Але скандал на цьому не припинився. Вже через кілька днів ті самі журналісти-розслідувачі висвітлили нові факти фінансових комбінацій комунального підприємства «Київський метрополітен». Ідеться, насамперед, про сумнівні тендери на великі суми.
Зрештою Брагінському довелося на додаток до звільнення з посади керівника столичної підземки скласти й повноваження депутата Київської міської ради.
Надалі (хочеться вірити) в цій історії всі крапки над «і» розставлять правоохоронці.
«Київпастранс» без керманича
Кадрові гойдалки березня не обмежилися лише персоною керівника метро. Також відбулися зміни в іншому столичному транспортному монстрі — КП «Київпастранс».
Під час пленарного засідання Київради Віталій Кличко повідомив, що склали свої повноваження директор «Київпастрансу» Дмитро Левченко та директор з виробництва цього комунального підприємства Павло Кирилюк. Водночас міський голова пообіцяв, що найближчими днями буде призначено нове керівництво «Київпастрансу». Але тут є нюанси щодо процедури: чи відбудеться конкурс на призначення нових керівників? Або Віталій Кличко скористається правовим режимом воєнного стану, який передбачає можливість призначення на такі посади без конкурсу? Зважаючи на те, що «Київський метрополітен» та «Київпастранс» є стратегічними підприємствами, які обслуговують мільйони людей, а посади їхніх керівників мають підвищені корупційні ризики, громада зацікавлена, аби новими очільниками стали професіонали з незаплямованою репутацією, а сам конкурс відбувся прозоро.
Отже, поживемо — побачимо. Нудно в квітні нам точно не буде.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
