62
Через столичний статус Київ є «білою вороною» серед інших українських міст
В Україні налічується понад 1600 громад, і лише однієї з них – громади Києва – досі не торкнулася реформа децентралізації. Через чинний Закон «Про столицю» Київ має унікальний статус серед усіх українських міст: у нього немає райрад, а посади голови КМДА та голови Київради зліплені воєдино в одній особі. Додатково після початку повномасштабного вторгнення в Києві сформовано ще одну гілку міської влади – військову адміністрацію, і питання розмежування її повноважень із повноваженнями КМДА досі залишаються юридичною загадкою.
Минулого тижня в «Укрінформі» відбувся «круглий стіл» «Який закон про столицю потрібен Києву?», в якому взяли участь представники наукової спільноти, громадські діячі та депутати столичної міської ради. Учасники обговорювали можливість змін в чинному законодавстві, які б зробили місцеве самоврядування в Києві нарешті ефективним, а управління містом – демократичним та прозорим.
«Каштан NEWS» розповідає про найцікавіші моменти цієї дискусії.
Столичне ноу-хау
Як зазначив модератор «круглого столу», депутат Київради Андрій Вітренко, Київ є єдиним містом в Україні, де одна особа обіймає одночасно посади голови міської адміністрації та голови міської ради.
«В чому полягає особливість управління нашим містом? Ви всі чудово знаєте, головою виконавчого та представницького органу влади в місті є одна й та сама людина – київський міський голова. Ця особливість є унікальною, це в нас так зване київське ноу-хау. Бо в жодній країні світу немає такого, щоб міський голова зранку приймав рішення як голова Київської міської ради, потім як голова виконавчого органу його виконував, а ввечері контролював сам себе як керівник представницького органу київської міської влади. На мою думку, це абсолютно авторитарна модель, я б сказав – навіть такий неофеодалізм», – заявив Андрій Вітренко.
Закон нашвидкуруч
Такий стан речей із «двовладдям» однієї особи зумовлений чинним законом «Про столицю України – місто-герой Київ». Як розповів один із розробників першої редакції закону, доцент кафедри регіональної політики КНУ імені Шевченка Юрій Дехтяренко, закон розроблявся поспіхом.
«Як раз тоді Олександр Омельченко доручив це нашому інституту – тоді був Інститут соціально-економічних проблем міста Києва, і ми займалися цим законом. Ну і, скажемо так, його було треба було зробити дуже швидко. Чому? 1998 рік, вибори. Конституційний суд каже: вибори в Києві не відбулися, тому що немає закону, значить, ті вибори, які пройшли, не дійсні. Вже в січні 1999 року підготували такий закон і виходили з позиції саме Конституції і з тих положень, які випливали з закону про місцеве самоврядування», – пояснив Дехтяренко.
На його думку, закон, як і само місцеве самоврядування, потребує реформ та змін, однак це буде дуже складно зробити, поки це питання не буде вирішено на рівні держави.
«Ми не можемо це поламати, тому що нема цього рішення на загальнодержавному рівні, що стосується призначення окремо голови КМДА і міського голови. Було вже таке: Шовкуна (Ігор Шовкун, заступник Омельченка, в.о. голови КМДА у 2002 році – ред.) призначили, Омельченко пішов на верхній поверх – толку знов-таки не було. Пішли протиріччя в цих речах, і потім Президент сказав: ні, давайте все-таки повернемося. Тобто, сьогодні працює така модель. Як її удосконалити – з моєї точки зору сьогодні складно про це казати, тому що виникло ще одне питання – військова адміністрація. Це ще один, потрійний, скажемо так, рівень управління однією територією, і це також проблема, яка сьогодні стоїть. Але ми її сьогодні не вирішимо, тому що йде війна», – вважає Юрій Дехтяренко.
КМВА Шредінгера
Водночас член Громадської ради КМДА, юрист Дмитро Калько вважає, що формально запровадження в столиці військової адміністрації мало не примножити проблеми «двовладдя» Віталія Кличка, а, навпаки, їх вирішити, оскільки з точки зору закону очільником виконавчої влади в Києві наразі є не Кличко, а генерал Сергій Попко. Однак КМДА, як і раніше, продовжує виконувати всі свої функції, незважаючи на існування військової адміністрації.
«Ми бачимо, що всі заступники (голови КМДА – ред.) працюють, як і працювали до утворення КМВА. Ну, додались якісь там ще заступники по військовій лінії, і більш нічого. З точки зору втручання в політику міста, якою керує Київська міська рада, не відбулося жодних змін. Якщо ми прочитаємо закон про особливий період воєнного стану, начальник військового адміністрації має право скасовувати навіть у позасудовому порядку рішення Київради, які там чомусь не відповідають. Але він абсолютно не втручається в цей процес», – зауважує Калько.
Як приклад він навів кейс зі створенням антикорупційного департаменту КМДА.
«У нас за цей час Київська міська рада утворила департамент: це внесення змін в структуру КМДА. Чи запитували очільника КМВА – ніхто не запитував. Хоча є постанова Кабміну, де чітко вказано, що цей департамент мали би утворити виконавчі органи», – зазначив юрист.
Із райрадами чи без
Окрема частина дискусії була присвячена необхідності повернення в структуру київського самоврядування районних рад.
«У Дарницькому чи Деснянському районі стільки ж населення, як в Тернопільській області. Однак в Тернопільській області чомусь не виникає питання, чи мають там бути повноваження (у райрад – ред.), які там мають бути повноваження. Але як тільки по Києву, так ці питання одразу починають виникати – зауважила доктор наук із державного управління Тамара Іванова.
Вона навела приклад Хорватії, де чисельність населення країни становить 5 млн осіб і таким чином несуттєво перевищує населення Києва.
«Це досвід обмеженої децентралізації країни, яка теж пережила збройні конфлікти. Наприкінці 90-х років вони тут же прийняли закон, тут же прийняли Конституцію і увійшли в Європейський Союз, не міняючи Конституції. Зате всі повноваження передали на найнижчий рівень, і, звісно, розділили і нагляд за владою. Це важливий досвід, і, можливо, він буде для нас корисний», – підкреслила Тамара Іванова.
Юридична можливість відсутності райрад у Києві, як і багато інших актуальних столичних проблем, закладена в чинному законі про столиці, нагадав голова громадської спілки «Асоціація місцевого самоврядування» Тарас Білінський.
«Хочу повернутися до історії: 2009-2010 рік, як відбулося руйнування районних рад. Янукович повністю програв вибори в місті Києві, він тут не взяв майже ніяких голосів. До речі, вибори в Києві на той час – це було майже 10 відсотків від загальноукраїнської кількості. Як це відбулося: за десять днів вони прийняли в законі про столицю одну-єдину фразу, яка загубила всі вибори: «у разі утворення районних рад». Просто взяли це і вставили в закон. І тепер київський міський голова, чи будь-який голова, чи мер, чи хто приймає рішення, чи утворювати, чи доцільні ці ради, чи ні. Раніше такого вибору не було. Районні ради повинні були раз на чотири роки за законом України переобиратися», – нагадав Білінський.
Зі свого боку, голова Громадської ради при Деснянській РДА Артур Аракелян порівняв столичну міськраду з головною артерією міста, а відсутні нині райради – з капілярами.
«Без цих капілярчиків не буде діяти і жити місто. І ще таке маленьке нагадування: бувши депутатом районної ради, як і дехто із вас, я можу просто порівняти прийняття рішення будь-якою комісією. Воно йшло буквально від одного до трьох місяців, навіть по оренді. А в Київській міській раді через велике навантаження воно приймається від трьох місяців і більше», – зазначив Аракелян.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
