4,8K
Хто має керувати комунальними підприємствами «Київський метрополітен» та «Київпастранс»
14 березня «Bihus.Info» опублікувало розслідування, присвячене Віктору Брагінському, який протягом десяти років керував столичним метрополітеном. Згідно з інформацією він мав фіктивні тендери з фірмами близьких родичів та зароблені таким чином таємні багатства.
Після оприлюднення розслідування очільник метрополітену звільнився та склав свої депутатські повноваження. Крім Брагінського, за словами мера Києва Віталія Кличка, повноваження склав син скандального екскерівника «Киїміськбуду» Ігоря Кушніра – Ілля Кушнір, «який надто рідко відвідував засідання Київради». Разом із ними звільнився й директор столичного КП «Київпастранс» Дмитро Левченко, який, за інформацією медіа, виїхав за кордон. Також було відсторонено від посади й директора з виробництва цього комунального підприємства – Павла Кирилюка. Нині на ці посади призначені виконувачі обовʼязків.
Наступна зупинка – конкурс
Оскільки нові очільники ще не призначені на постійній основі, то постає логічне запитання: а чи буде проводитися конкурс на вакантні посади? Ще в 2016 році було ухвалено Положення про конкурсний відбір кандидатур на посади керівників субʼєктів господарювання комунального сектора економіки в Києві. Однак того року, за два дні до того, як Положення про конкурсний відбір набуло чинності, рішенням міського голови керівником одного із найскандальніших комунальних підприємств столиці без жодного конкурсу стає вже згадуваний Дмитро Левченко. А лише за п’ять днів, з 25 до 30 серпня 2016 року, розпорядженнями міського голови були призначені шість нових керівників комунальних підприємств. Тож міському голові на тривалий час ще в 2016 році вдалося обійти Положення, яке на папері існувало, а на практиці ні. Віктора Брагінського та Дмитра Левченка мер Києва призначив самостійно, тож чи можливий варіант одноосібного ухвалення рішення й цього разу, майже через дев’ять років?
Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в період дії воєнного стану особи призначаються на посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій сільським, селищним, міським головою без конкурсного відбору.
Інженер Дмитро Макагон вважає, що конкурс має бути, незважаючи на воєнний стан.
«На конкурсі обирається найкращий претендент, але зважаючи на те, що мер попередніх очільників обрав без конкурсу, скоріш за все зараз буде так само. Можливо, «прикриється» воєнним часом, але я не розумію, як це взагалі може впливати на призначення», – розповідає Дмитро.
По-перше, конкурс має бути прозорий, із конкретними вимогами, щоб це було всім зрозуміло, не менш важливою є й компетентна комісія, яка ухвалюватиме рішення. Однак, інженер не виключає варіанту призначення на посади без конкурсу.
«Майже впевнений, що такий варіант є, тому що, на мою думку, проблема навіть не в цих очільниках, а в тому, хто призначає. Тому що протягом десяти років відбувається деградація в сфері транспорту. Пасажиропотік упав, купа скандалів була, і ми бачимо, як люди не хочуть пересуватися громадським транспортом. Люди намагаються купувати автівки, і це комфортніше, хоч і дорожче», – зазначає інженер Дмитро Макагон.
За його словами, в Європі відбувається ренесанс громадського транспорту. Люди в містах більше користуються громадським транспортом, а в нас відбувається зворотний ефект. Показники роботи метрополітену, які за десять років можна було побачити, зрозуміти та проаналізувати і не чекати корупційних скандалів, бо, за словами Дмитра, всі і так розуміли, «що там крадуть гроші».
«Всі ці показники, на які мер Києва Віталій Кличко мав реагувати набагато раніше, ще за першого свого строку він мав усунути таких керівників. Чомусь він цього не зробив, і тому я не думаю, що зараз нічого кардинально не зміниться в кращу сторону, тому що проблема в мері міста», – ділиться Дмитро.
Громадська організація «Пасажири Києва» в своєму телеграм-каналі заявила, що, напевно, імена керівників ми дізнаємося постфактум.
«На жаль, під час війни керівників комунальних підприємств обирають без конкурсів. Судячи з усього, нове імʼя ми дізнаємося постфактум. А це дуже погано для підприємства, яке щодня перевозить майже мільйон пасажирів та надає робочі місця для 4,5 тисяч киян»,- зазначають у дописі.
Конкурсанти на вихід
Незважаючи на це, Громадська організація «Пасажири Києва» опублікувала список можливих претендентів на посаду голови «Київпастрансу».
Як зазначається в матеріалі, це – професіонали транспортної сфери, які вміють працювати з пасажирськими перевезеннями. Важливо, щоб були проведені співбесіди з кращими. А вони перед тим мають запропонувати свої програми: антикризову, управлінську, розвитку – короткострокову та довгострокову.
«Андрій Білий – займався реформою громадського транспорту та міської мобільності у Львові, зокрема фінансовим оздоровленням АТП-1, на початках керував розробкою системи електронного квитка.
Василь Клат – директор Департаменту транспорту Маріуполя, який створив окремий відділ транспортного моделювання і до окупації успішно проводив там транспортну реформу на основі розробленого Плану сталої міської мобільності (який Київ не може зробити з 2019 року).
Дмитро Ткачук – ексзаступник мера Житомира, першого міста, де ще у 2017 році було запущено електронний квиток у маршрутках. За його роботи в Житомирі також з’явилися й перші комунальні низькопідлогові автобуси великої місткості та перші нічні маршрути.
Олександр Красноштан – реформував пасажирські перевезення на «Укрзалізниці», зокрема за його ініціативи почали впроваджувати довгі безпересадкові маршрути поїздів, які стали більш операційно ефективними, ніж існуючі до цього, також займався запуском Kyiv City Express», – написали в телеграмі «Пасажири Києва».
Дмитро Макагон на посаду очільника метрополітену запропонував Віктора Петрука – транспортного інженера, який розробляв альтернативні проєкти транспортних розв’язок і схем.
«Віктор Петрук просував швидкий та дешевий варіант поки немає метро на Троєщину – це був би швидкісний трамвай, але його зробили б за 3 роки, а не чекали б 30 років метро, якого так і нема. Хочеться мати хоч якийсь рейковий транспорт, який буде перевозити 200 тисяч пасажирів, ніж чекати, коли з’явиться метро, яке буде перевозити 300 тисяч, але чекати невідомо скільки», – розповідає Дмитро.
Без права вибору
Юридичний бік цього питання сумнівний, оскільки за нормами законодавства права вибору немає – особа призначається на посаду. Розповідає юристка Юридичної компанії «RIYAKO & PARTNERS» Наталія Василюк.
«У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, міським головою без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік», – пояснює Наталія.
Водночас конкурс є обовʼязковим після припинення воєнного стану.
«Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців, на посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені раніше, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено, становить 12 місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану», – розповідає юристка Наталія Василюк.
Вікторія ЛІБАН
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
