222
Українці не мають права і часу на програш
Цими днями спливають дві сумні дати: десять років початку російської агресії проти України і два роки від дня повномасштабного вторгнення рашистів на територію нашої країни.
Початком російської експансії в Україну вважають 20 лютого. Адже саме цю дату викарбовано на медальці, яку вручав кремль своїм солдатам за анексію Криму 2014 року.
«Каштан NEWS» поспілкувався з експертами з приводу цього карколомного десятиріччя в новітній історії нашої держави.
Зіткнення було неминуче
За ці десять років ми вимушено, не за власною волею, перейшли від гібридної війни з росією до її повномасштабної гарячої стадії. І обидва рази це була ініціатива виключно росії. Україна є жертвою, яка не хотіла цієї війни. Таку думку висловив український політолог, директор Центру прикладних політологічних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За його словами, ті зміни, які відбувалися в Україні за останнє десятиліття, насправді, розпочалися раніше Революції гідності, а тому не могли залишити осторонь росію.
«Війна була, скоріше за все, неминуча. Зараз дехто каже, що можна було уникнути війни, якось домовитися, знайти якісь варіанти, компроміси. Ні! Це був той варіант розвитку подій, коли і ми не могли інакше, тому що Україна хотіла жити інакшим життям, ніж росія. І путінська росія не могла вже не реагувати на те, що відбувалося з нами. І тому сталося так, як сталося», — констатував Фесенко.
Чи можна домовитися
З огляду на час, що сплинув відтоді, коли перший російський солдат зробив перший крок на шляху до спроби окупації України, є люди, які вважають, що ще можна домовитися з путіним.
«Думаю, що і зараз всі розмови про «можна домовитися» – не реальні. Оскільки протиріччя між нами і путінською росією є непримиримими», — переконаний політолог.
Якщо навіть і будуть якісь домовленості про припинення воєнних дій, припустив він, то, як вважає більшість аналітиків, вони будуть тимчасові. І питання лише в тому, чи наважиться росія ще раз напасти на нас, а також — коли і в якому стані ми і росія вийдемо з цієї війни. Але протиріччя між нами залишаться — надто вони системні, цілісні і непримиримі.
Будемо відвертими: ще до 2014-го року у відносинах між двома країнами виникла тріщина.
Як зазначив Фесенко, на той час формально її ще можна було подолати. Принаймні так раніше багато хто вважав.
«Більшість українців не думала, що «доживуть до війни з росією», але це сталося. Якби люди тоді, у 2014 році, знали, яка війна на нас чекає… Тому, що то (в 2014 році, – ред.) була війна обмежена, свого роду тригер, прелюдія, запалений бікфордів шнур. Так, люди відчували тоді, що це — вже війна. Однак вони уявити не могли, яка війна на нас ще чекає. Тому я б не став сьогодні загадувати, що на нас чекає в майбутньому — сценарії можуть бути дуже різними», — зауважив співрозмовник.
Водночас він упевнений, що протистояння між обома країнами буде продовжуватися в різних формах. Можливо, у формі війни, яка затягнеться, можливо, в більш політичному протистоянні, можливо, буде пауза в бойових діях.
«Варіанти можуть бути різні, але головне: між нами зараз прірва. Прірва, яку подолати неможливо. Адже шляхи розвитку нашої країни і росії розійшлися діаметрально ще в 2014 році, і повернути назад неможливо. Історія буде розвиватися далі, а наші шляхи з росією будуть все далі йти у протилежні напрямки», — підкреслив співрозмовник.
Нове відкриття України
З моменту вторгнення росіян у Крим і на Донбас Україна тимчасово втратила контроль над деякими територіями, але не втратила свою державність.
«Ми, безумовно, не збираємося відмовлятися від цих територій, не визнаємо їх російськими, але формально вони зараз під тимчасовим контролем росії. Однак за ці десять років на міжнародній арені сприйняття України стало зовсім іншим», — звернув увагу на результат перебігу трагічних подій Фесенко.
Був період і після 2014-го року, пояснив він, коли настали розчарування, втома від України у світі. Однак 2022 рік усе перевернув.
«Саме під час трагічних подій, коли вирішувалася доля країни, української нації, світ побачив зовсім іншу Україну. Не країну аморфну, невдалу, неуспішну, а країну, в якій відбулася нація, яка вміє себе захищати, яка прагне залишитися, здійснитися. Думаю, що ніколи за 30 років Незалежності нас так не поважали, як з початком російського вторгнення. І будемо відверті, Україна заслужила на цю повагу. Більшість світу, хоч і за таких трагічних обставин, нас пізнала, хоча раніше багато хто відверто плутав нас із росією», — поділився думкою експерт.
Водночас, зауважив він, нас знають у всьому світі як героїчну націю. І нам треба зберегти цей героїчний потенціал.
Так, нині є багато втоми, розчарувань, депресії як у пересічних українців, так і в політиків. Але ми мусимо вистояти і довести, що зберегли ті риси, за які нас почали поважати в світі.
Війна як крок у Європу
У світі не буває порожнечі. За законами буття, на місце втраченого приходить нове. І ми, насправді, досягли чималих успіхів.
Ту мету, яку поставили перед собою в 2014 році, — нагадав політичний аналітик, — за яку боролися під час Революції гідності, за європейську інтеграцію, ми наблизили саме під час цієї війни. Свідчення цьому – надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.
«Тобто з нами почали не лише рахуватися, а нас визнали не тільки формально, як на початку 90-х років, а насправді. Як спроможню країну і націю, яка і себе може захищати, і може бути захисником демократичної Європи в майбутньому. Адже завжди визнають не лише право, а й уміння захищати себе. А це саме і є нашим головним та величезним соціально-політичним капіталом, який не можна загубити, розтратити чи втратити», — резюмував Володимир Фесенко.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в Телеграмі.
