Блекаут перенесено: Київрада повернулася з канікул

Депутати виділили кошти на Сили оборони та знову звернулися до Верховної Ради України

У четвер, 29 серпня, після майже двомісячної перерви Київрада знову зібралася на пленарне засідання. Які питання розглядали депутати та який вплив матимуть ухвалені рішення на життя киян – читайте в огляді “Каштан NEWS”.

Приміщення КМДА та Київської міської ради. Фото: kyivcity.gov.ua

Головне

Засідання 29 серпня було коротким, але зважаючи на традиційно невисокий  депутатський коефіцієнт корисної дії, доволі плідним. За три години столичний депутати  встигли:

  • виділити додаткові 1,1 млрд гривень на програму «Захисник Києва»;
  • затвердити міську цільову програму «Запобігання та протидія домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі на 2025–2027 роки»;
  • ухвалити рішення про обов’язковість для бажаючих орендувати комунальну власність столичної громади подавати гарантійні листи про відсутність перебування під прямим або опосередкованим контролем фізичних або юридичних осіб країни-агресора;
  • звернутися до Верховної Ради України з вимогою врегулювати пам’яткоохоронне законодавство (як заявила депутатка від “УДАРу”, заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, наразі столична влада нібито не має реальних важелів для запобігання руйнації історичних пам’яток).

Крім того, депутати поцікавилися, які саме заходи вживає КМДА для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури та закладів освіти в періоди блекаутів та скільки коштів спрямовано на безперебійне функціонування цих об’єктів.

Пленарне засідання сесії Київської міської ради. Фото: kyivcity.gov.ua

«Чи забезпечила столична влада медичні та навчальні заклади альтернативними джерелами живлення? Чи готові навчальні заклади до офлайн-навчання у разі такої потреби? Київ має з упевненістю пройти зимово-осінній період, а столичні мешканці мають бути впевнені, що вони будуть зі світлом та теплом. Просимо прозвітувати перед киянами та доповісти, яких невідкладних заходів вживає столична влада, аби допомогти киянам пройти цей складний та трагічний період», – звернувся до столичної адміністрації член фракції «Європейська Солідарність» Вадим Сторожук.

Утім, він не став наполягати на негайному включенні цього питання до порядку денного, і в результаті депутати домовилися перенести звіт на наступне пленарне засідання, яке відбудеться вже після початку навчального року. Проте навіть тоді про готовність шкіл та лікарень до блекаутів дізнаються не всі: за згодою фракції, КМДА звітуватиме перед депутатами на закритій частині засідання в  режимі «для службового користування».

Обіцянка-цяцянка

Ще одне неприємне питання озвучила під час засідання депутатка від «Слуги Народу» Ксенія Семенова. Як з’ясувалося, в Києві так і не почали працювати ухвалені кілька років тому програми підтримки ОСББ, і коштів, обіцяних КМДА, кияни так і не отримали.

Ксенія Семенова
Ксенія Семенова. Фото: Фейсбук-сторінка депутатки

«Ми з вами приймали аж дві програми, які стосуються підтримки ОСББ: програма співфінансування капітальних ремонтів і програма підтримки новостворених ОСББ. Дуже активно кияни включилися в ці програми, подавали заявки, збирали гроші. Але, на жаль, від міста Києва досі ці програми не профінансовані і нереалізовані», – звернулася Семенова до депутатського корпусу.

Як зазначив представник одного з київських ОСББ Юрій Рудько, згідно з програмою підтримки новостворених об’єднань, допомога надається разово для будинків, яким не менше 10 років. Водночас ОСББ мають надати до заявки кошторис робіт, який отримав позитивний висновок експертизи.

«Проте і досі ця програма залишається мертвонародженою. Жодне ОСББ не отримало по ній допомоги навіть через три роки її існування. І це не через відсутність зацікавленості з боку новоутворених ОСББ: за наявною інформацію, до фінансування з бюджету на 2024 фінансовий рік не було враховано заявки, які подали 13 об’єднань з п’яти районів міста на загальну суму близько 36 млн гривень – що для бюджету столиці є абсолютно невеликою сумою», – підкреслив Рудько, виступаючи перед депутатами.

Втрати тепла будинку через вікна, покрівлю та стіни. Ілюстративне фото з відкритих джерел

Основними видами ремонтів у заявках є капітальні ремонти ліфтів та заміна вікон і дверей у місцях загального користування на енергозберігаючі. Однак окремі райадміністрації відмовляються вносити до районного бюджету, посилаючись на брак фінансування з боку Департаменту фінансів КМДА.

«Об’єднання, які витратили значні кошти з власних ресурсів на кошторисну документацію та експертизу, багато разів зверталися напряму до районних адміністрацій, до Департаменту фінансів, до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури та постійної комісії Київради з питань ЖКГ. Проте жодного результату це не дало», – поскаржився Рудько.

І знову про метро

У невідомому напрямку спливають і кошти, виділені КП «Київський метрополітен», яке нині гарячково намагається виконати обіцянку Віталія Кличка про відновлення руху на «синій» гілці на початку вересня. Про це заявила під час засідання членкиня «Європейської Солідарності» Вікторія Пташник.

Вікторія Пташник. Фото: “Європейська Солідарність”

«Київський метрополітен» ініціював проведення власної приватної експертизи в приватній установі без жодного конкурсу, за яку заплатив більше 4 млн гривень. Я хочу звернути вашу увагу, що Мінюст на 2024 рік встановив ставку, так звану експертогодину, яка має коштувати порядку 380 гривень. Однак «Київський метрополітен» замовив у приватній структурі експертизу, де експертогодина становить більше, ніж 8 тисяч гривень. 380 гривень могли заплатити, а платять по 8 тисяч», – повідомила Пташник.

За її словами, загалом КП виплатило приватним експертам 4 131 500 гривень.

«Ми вважаємо, що відсутність конкуренції під час цієї закупівлі і надання переваг конкретному суб’єкту господарювання стало причиною виведення цих коштів. І сьогодні ми хочемо звернути увагу на це голови КМДА Віталія Кличка, а також звертаємося до Антимонопольного комітету, бо це його повноваження», – заявила депутатка.

Нові назви

Крім того, під час засідання 29 серпня Київрада продовжила дерусифікацію та декомунізацію міських об’єктів, перейменувавши ще сім вулиць та провулків у шести районах Києва – відтепер вони носитимуть назви на честь загиблих героїв-захисників.

Таким чином, нові назви отримали:

  • провулок Вешенського (Деснянський район) – провулок В’ячеслава Радіонова;
  • провулок Достоєвського (Подільський район) – провулок Максима Кривцова;
  • вулиця Нахімова (Подільський район) – вулиця Миколи Кравченка;
  • вулиця Костянтина Заслонова (Дарницький район) – вулиця Геннадія Афанасьєва;
  • вулиця Стрілкова (Голосіївський район) – вулиця Олега Дідушка;
  • вулиця Генерала Наумова (Святошинський район) – вулиця Олега Мудрака;
  • вулиця Вузівська (Солом’янський район) – вулиця Максима Токарева.

Костянтин МИХАЙЛЕНКО

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *