Обираючи репертуар концерту, організатори прагнули познайомити глядачів з маловідомими творам української оперної спадщини та розвінчати розповсюджений міф, про те, що українська опера асоціюється виключно з операми Миколи Лисенка «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та музичним твором Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».
За словами автора ідеї та режисера-постановника Петра Качанова, щоб розвіяти цей багаторічний міф, довелося «перекопати» чимало музики українських композиторів, щоб віднайти чимало незаслужено забутих шедеврів, які десятиліттями не виконувалися або ж взагалі не були поставлені на великій сцені. Найскладнішим завданням для постановного складу було віднайти необхідний нотний матеріал: партитури деяких опер були відсутні у широкому доступі, зберігалися переважно в архівах або у нащадків композиторів, деякі твори були відсутні взагалі…
«Український Диптих”-унікальний проєкт української оперної класики. Афіша заходу. Фото з відкритих джерел.
Розпочався концерт поемою «Чернець» Михайла Вериківського на слова Тараса Шевченка (це перше сценічне виконання твору, не враховуючи декілька студійних записів, зроблених у різні часи деякими українськими співаками). За спогадами доньки композитора, прем’єра твору відбулася у родинному колі, за участі Максима Рильського та Володимира Сосюри, які дуже високо оцінили цей твір, та радили поставити його на сцені театру, проте сценічного втілення ця поема досі не знайшла. Першим записом «Ченця» стало майстерне виконання поеми видатним басом Іваном Паторжинським у 1957 році. Нині, традиції корифея української сцени успішно продовжив його сучасний колега-бас Андрій Гонюков.
Андрій Гонюков виконав поему Михайла Вериківського «Чернець», яка ніколи не звучала наживо на великій сцені. Фото з концерту Марія Мазур
Володарка кришталевого сопрано Ольга Фомічова чудово виконала арію Мавки з опери Віталія Кирейка «Лісова пісня», нагадавши яскраве виконання видатної співачки Діани Петриненко, яку свого часу вважали еталонною виконавицею цієї ролі.
Контрастною за музичною стилістикою до багатьох виконуваних творів стала арія Федеріго з барокової опери Дмитра Бортнянського «Сокіл» у виконанні тенора Дмитра Фощанки.
Соліст Дмитро Фощанка. Фото Марія Мазур
Опера віденського композитора Кристофа Вілібальда Глюка «Іфігенія у Тавриді» настільки вплинула на українського композитора Кирила Стеценка, що він за мотивами створив власний однойменний твір. Арію Іфігенії з опери Кирила Стеценка виконала молода співачка мецо-сопрано Анастасія Поліщук.
Анастасія Поліщук підчас виступу. Фото Марія Мазур
Приємним поверненням на українську сцену були фрагменти з опери Миколи Аркаса «Катерина». Написана на Шевченківський сюжет ще у 1891 році, опера тривалий час була заборонена царською цензурою: автор твору не міг навіть вказати своє ім’я на клавірі, видання якого було здійснено композитором за власний рахунок. Прем’єра твору відбулася у 1899 році у Москві, незважаючи на бюрократичні перепони, мала великий успіх. Згодом вона ставилася силами приватних труп протягом кількох років: у Києві першою виконавицею Катерина вважається видатна співачка Марія Литвиненко-Вольгемут, для якої ця роль стала однією з перших у творчому житті.
У Радянські часи опера ставилася до ювілею Шевченка, у 1956 році була навіть здійснена нова редакція твору, проте репертуарною виставою опера поки не стала. Одним з небагатьох українських оперних театрів, які зберігають оперу Миколи Аркаса у поточному репертуарі — є Одеський оперний театр.
Яскраві сторінки з «Катерини» прозвучали і на концерті: у виконанні чудового тенора Валентина Дитюка була виконана арія Андрія та дует з Русланою Коваль.
Сопрано Руслана Коваль підчас виступу. Фото Марії Мазур
Окрім фрагментів з оперних вистав, концертну програму гармонійно доповнили також інструментальні твори у виконанні симфонічного оркестру театру: зокрема вальс Миколи Лисенка «Розлука» та ІІ частина Першої симфонії Бориса Лятошинського, яка належить до раннього періоду творчості композитора.
За диригентським пультом видатний диригент Володимир Кожухар. Фото Марії Мазур
Вечір української оперної класики закінчився фіналом Кантати-симфонії «Кавказ» Станіслава Людкевича на вірші Тараса Шевченка для симфонічного оркестру та хору.
Хор та симфонічний оркестр Київської опери підчас концерту. Головний хормейстер Анжела Маслєннікова. Фото Марія Мазур
На думку музикознавців та глядачів вистави, цей мистецький захід став справжнім відкриттям перлин української музичної спадщини, багато з яких прозвучали вперше. Чудовий склад виконавців та прекрасне звучання оркестру, під керівництвом одного із найдосвіченіших та найбільш яскравих українських диригентів Володимира Кожухаря (за плечима якого багаторічний досвід роботи у Національній опері та інших музичних колективах України та світу), створили справжнє свято для шанувальників класичної музики.
Хочеться сподіватися, що українська оперна класика частіше звучатиме не лише у концертній програмі Київської опери, але і в інших театрах та концертних залах нашого міста.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
