У вересні цього року Київрада підтримала перейменування понад 100 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Зокрема, в межах дерусифікації, нову назву на честь Князів Острозьких одержала вулиця московська у Печерському районі столиці.
Вулиця виникла ще на початку XVIII століття, після зведення Старої Печерської фортеці, і одержала свою назву, як позначення шляху до москви. У радянський час вулиця декілька разів змінювала назву: імені Арсеналу, Сергія Каменєва, Миколи Щорса. З 1944-2022 рік вулиця мала назву московська, відтепер вона має назву на честь Князів Острозьких.
Вулиця Князів Острозький на Печерську. Фото: Вікіпедія
Вісім поколінь роду Острозьких дали світу визначних політичних, військових та просвітницьких постатей.
Покровителем роду князів Острозьких вважається святий преподобний князь Федір (Феодосій). За переказами можновладець брав участь у Грюнвальдській битві 1410 року, де очолював волинські полки. На старості літ він прийняв чернечий постриг та став ченцем у Києво-Печерському монастирі. Його нетлінні мощі зберігаються на дальніх печерах Києво-Печерської лаври, а сам Федір Острозький канонізований православною церквою.
Ще однією знаковою постаттю у цій родині був видатний полководець та політичний діяч Костянтин Острозький. Він мав славу хороброго та мужнього лицаря, який виграв величезну кількість битв, деякі з яких мали міжнародне значення.
Ім’я князів тісно пов’язане з Києво-Печерською Лаврою.Фото з відкритих джерел
За свідченням істориків, завдячуючи його діянням, центрально-східна Європа має європейське, а не азійське обличчя. Костянтин Острозький беззаперечно є постаттю, яка змінила хід світової історії.
У 1500 році після поразки на річці Ведроші від московського війська, він провів у полоні майже сім років, двічі намагався втекти з полону. І лише з третьої спроби йому вдалося утекти так званим «татарським шляхом» до Литви.
Блискуча перемога над московським військом в битві під Оршею 8 вересня 1514 року стала відповіддю за сім років неволі. В цьому бою князь переміг московитів із втричі меншим чисельно військом.
Костянтин Острозький у музеї становлення української нації. Фото: Тетяна Асадчева
У 1522 р. 17 серпня король Сигізмунд I надав Костянтину Івановичу право користуватися червоним воском для запечатування документів, що було королівською прерогативою.
Згідно із заповітом, видатний державний та військовий діяч українського та литовського народів князь Костянтин Іванович Острозький був похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Первісне поховання, втрачене при руйнації храму в 1941 році. Фото з відкритих джерел
Поховання Князя Костянтина, відновлене минулого року. Фото: архів видання «Вечірній Київ»
На замовлення його сина київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького над похованням у серпні 1579 році був поставлений надгробний монумент у стилістиці ренесансу із рожевого мармуру. Тут же ж поряд із Великим гетьманом поховано і його дружину, та брата князя Михайла Острозького, тут же поховали і його сина Іллю Острозького.
На жаль, святиня була знищена вибухом у листопаді 1941 року.
Минулого року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулося урочисте відкриття відновленого надгробка Князя.
Василь -Костянтин Острозький. фото: Вікіпедія
Януш-останній представник роду. Фото: Вікіпедія
Особливе місце серед представників роду Острозьких належить київському воєводі Василю-Костянтину Костянтиновичу (1526–1608), який брав активну участь практично в усіх важливих подіях свого часу, що стосувалися політичного, церковного і культурно-освітнього життя держави.
Багато дослідників вказують на казкове багатство князя, яке гарантувало йому авторитет та безмежну владу.
За однією з версій, статки Острозького були настільки великими, що він дозволяв собі утримувати кількатисячний двір і не зважати на королівські розпорядження та накази. У його володіннях було 100 міст, 40 замків і понад 1300 сіл.
Князі Острозькі на стінописі Успенського собору. Фото: НЗ «Києво-Печерська Лавра»
Обіймаючи посаду маршалка, Василю-Костянтину доводилося займатися обороною українських земель від нападів татар.
Хоча, він, на відміну від свого батька, не відзначався військовим талантом, однак завдяки своїм організаційним здібностям на волинських землях було відносно спокійно і спостерігався помітний поступ у розвитку господарського життя.
У результаті цього князь зумів зосередити у своїх руках значні матеріальні ресурси, частина з яких була використана на культурні потреби.
Також, Василь-Костянтин є одним з ініціаторів створення «Острозької академії» та облаштування в Острозі друкарні.
Родовий маєток князів в Острозі. Фото: Вікіпедія
Останнім з його представників став Януш Острозький. У XVII столітті славний рід згас.
Загадкові смерті останніх представників чоловічої гілки Острозьких породили багато припущень про ймовірну кару за тяжкі гріхи або невиліковну хворобу через традицію перехресних шлюбів.
Однак незмінним залишається унікальний внесок цієї славетної родини в розвиток та піднесення української державності, освіти та культури.
Експозиція про Князів Острозьких, представлена в музеї Києво-Печерської лаври. Фото: НЗ «Києво-Печерська Лавра»
Нагадаємо, що тривалий час у столиці велися дискусії щодо перейменування вулиці московської.
У 2016 році на сайті Київської міської ради була створена петиція про перейменування вулиці на честь полеглого на сході України Дмитра Годзенка. Проте, це рішення на той час не набуло необхідної підтримки голосів.
Подія стала довгоочікуваною та знаковою для нашого міста, враховуючи важливий вклад представників цієї династії в історію Києва. За цікавим збігом, рішення про це було схвалено саме у день 508-ї річниці перемоги князя Костянтина Острозького над московським військом під Оршею.
Також, у Національному заповіднику «Києво-Печерській Лаврі» у вересні представили оновлену експозицію про Князів Острозьких.
До теми: на Дарниці з’явилася вулиця Княгині Інгігерди
Довідка: У червня в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.
25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
