Слово «Чорнобильдорф» виникло із об’єднання назв двох атомних електростанцій — Чорнобильської (на якій в 1986 році сталася найбільша в історії людства техногенна аварія) і Цвентендорфської (яка була збудована в Австрії в 1970-х, але не почала працювати через протести людей).
Концепція
Історія роботи над оперою почалася із експедиції до Цвентендорфу на Дунаї, містечка, що розташоване в 50 кілометрах на захід від Відня. У 1978 році тут була побудована потужна атомна станція. Через масові протести екологів та національний референдум так і не запустилася, перетворившись на величезне «інвестиційне склепіння» та технологічний музей 70-х років. За вісім років, у 1986-му в українському Поліссі вибухнула ЧАЕС. Атомна катастрофа розділила світ та історію людства на «до» та «після» Чорнобилю.
Обидві атомні станції — Цвентендорфська та Чорнобильська — перетворилися із активних техногенних об’єктів на анти-утопічні археологічні монументи, бетонні символи атомної історії, що відображають цілі епохи: демократію в Австрії / Центральній Європі та радянський тоталітаризм в Україні / СРСР.
Навколо Чорнобилю утворилася містична зона, яка затягла у себе цілий поліський культурний ареал, ставши унікальним екологічним феноменом. Натомість біля Цвентендорфа збереглася законсервована тиша австрійської провінції, хіба що з’явилося поле сонячних батарей та прокладено лінію Donau-Radweg, велосипедний шлях, що тягнеться від витоків річки поблизу містечка Донауешинген до самого Будапешту.
Позиціонування
Археологічна опера в семи новелах від постапокаліптичного театру. На думку авторів, для вираження постапокаліпсису музична драма є найадекватнішою формою. Водночас вийшов еклектичний жанр, в якому поєднується хореографію, музику, кіно, сценографію.
Також проєкт поєднує живу оперу, віртуальну реальність, антропологічний музей та Інститут дослідження Чорнобильдорфської культури. Автори створили цілий світ «Чорнобильдорфу» з його персонажами, сюжетними лініями та артефактами. В опері «препарують» все, навіть музику Баха.
Про що
Сім магічних новел-роздумів про суспільство, яке колись може народитися на уламках нашої цивілізації. Орфей та Еврідіка у виконанні реального поета Юрія Іздрика та віртуальної (в даному випадку) австрійської актриси Анн Беннент, яка з’являється у опері у вигляді аватара. Поєднання кіно, хореографії, перформансу та оперного і давньоукраїнського співу. На великих екранах йде відеотрансляція, герої якої оживають на сцені.
Під час експедицій команда збирала артефакти для «Чорнобильдорфу» і знімала відео-новели. Здійснили три поїздки. Перша до Чорнобильської зони. В церкві в селі Красно знімали «Чорнобильський псалом» за участі Сусанни Карпенко та Олексія Зайця. В постапокаліптичній столиці України, Кривому Розі, знімали новелу про Орфея та Еврідіку. У фантастичних пейзажах довкола Енергодарської електростанції ожила Електра.
Автори та учасники
Музика, лібрето, режисура, драматургія, сценографія: Роман Григорів та Ілля Разумейко (попередін роботи — опера-реквієм «ЙОВ», опера-антиутопія GAZ, футуристична опера «Аерофонія», опера-цирк «Вавилон».)
У проєкті залучені унікальний носій чорнобильської традиції співу Олексій Заєць, актриса та співачка Марічка Штирбулова, солісти формації Nova Opera: Анна Кірш, Мар’яна Головко, Андрій Кошман, Руслан Кірш та Андрій Надольский, мультиінструменталіст Ігор Завгородній, танцівниця Марія Потапенко.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
