Першими у Саду магнолій розпускається «рання трійця»: магнолії кобус, зірчаста та Лебнера.
Цікаво, що у Японії бруньки та квітки магнолії кобус вживають в їжу, а пелюстки додають в чай. Висушене та перемелене листя застосовують як приправу. Зірчаста магнолія — це повільнорослий чагарник або невелике дерево, теж родом з Японії. А знаний своїми ніжними біло-рожевими квітами гібридний сорт магнолії Лебнера вивів у 1900 році і назвав своїм іменем німецький селекціонер. Він схрестив сорти кобус і магнолію зірчасту.
«Квітування саду магнолій палко очікувана подія кожної весни. Магнолії досить тендітні рослини, що вимагають ретельного догляду і сприятливих умов для щорічного рясного квітування», — розповідають у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України.
Водночас у ботсаду нагадують, що для цих дерев дуже важливе достатнє зволоження прикореневого шару. Відсутність поливу на цій ділянці — основна перешкода для посадки нових рослин і причина пригніченого стану деяких дорослих.
Тож киян запрошують долучитися до збору коштів на будівництво водогону у Дендрарії, перейшовши за посиланням.
Коли на цій ділянці буде діяти система поливу, то фахівці зможуть створити умови для розвитку цієї та інших колекцій.
До слова, у зв’язку з посиленням карантинних обмежень у місті Києві до 16 квітня 2021 року закрито вхід до оранжерейного комплексу та не проводять екскурсії.
Вхід на територію ботанічного саду дозволено згідно зі звичайним графіком роботи із суворим дотриманням карантинних правил. Традиційно, киян просять не смітити й не зривати квіти та рослини. Втім, ці правила є загальними, й від карантину не залежать.
фото Olga Pokkhylchenko
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
