Замкова гора незабудована, з неї можна побачити всю велич Києва/ фото з архіву Вечірнього Києва
В рамках могилянського подкасту podkmast триває цикл програм, який пропонує віртуальну прогулянку Подолом та знайомить з його культурою та історією. Розказуємо цікаві факти з випуску про Замкову гору.
«Грізно здіймався на вершині високої гори, наче на крижаній скелі, Вишній замок. Висока стіна йшла короною по всій вершині гори. П’ятнадцять триярусних шестикутних веж піднімалися по боках. Довкола стіни тягнувся широкий рів. Перекидний міст до Воєводської брами, що виходила проти Щекавиці, був спущений. Похмуро темніли у стінах амбразури. З-за високої стіни виднілися золоті хрести і куполи церков. Далі до Дніпра йшли такі ж блискучі гори, обходячи півколом нижнє місто — Поділ.» — так уявляв собі у творі «Червоний диявол» Замкову гору, на якій ще тоді височів величний замок, Михайло Старицький. Замкова гора, увінчана зубчастою короною, царствено панувала над місцевістю, наче зневажливо дивилась зі своєї сніжної вершини на неспокійне сум’яття життя, що притаїлося біля її ніг.
Ти точно знаєш про цю старовинну, овіяну різноманітними легендами історичну місцевість Києва. Гора, також відома як Киселівка, Києвиця чи Хоревиця, була заселена близько 4-5 тис. років тому, ще за часів трипільців. Подейкують, що вона взяла участь і у створенні Києва, адже археологи стверджують, що князь Кий мав на Замковій горі свою резиденцію, поки не перебрався на Старокиївську гору.
У чому унікальність цієї гори? Замкова є однією з тих гір, які не є забудованими. З неї можна побачити всю велич та розміри Києва, її легко впізнати з-поміж таких щільних забудов столиці. Популярність цієї гори також пов’язана із її «темною» назвою – Лиса гора. У історіях жителів Подолу часто можна було почути, що на гору на шабаш злітаються відьми з усієї України.
Ілюстрація podmast
На Замковій горі у Києві колись справді був… замок? Складно у це повірити, дивлячись на сучасну гору, яка біля підніжжя заставлена будинками, а на вершині ростуть дерева, прогулюються й слухають екскурсії люди. Проте, подивившись на Замкову гору з середньовічної точки зору, можна усвідомити, що це чи не найвдаліше місце для розташування замку: звідти видно пів Києва, його околиці, Дніпро.
Коли Поділ був центром Києва, над ним було побудовано дерев’яний замок площею 16 000 м², що займав не лише вершину, а й схили Замкової гори. Існує повір‘я, що ця гора й сусідня, Уздихальниця, колись були одним цілим, адже замок був надто великий, аби поміститися на одній з них. У ньому розташовувався палац київського воєводи, намісника литовських князів на київських землях, а потім й польських королів. Це був справжній середньовічний замок: 15 башт, які з‘єднувалися подвійними стінами, частокіл, підйомні мости, стежки довкола. На території замку жили найзаможніші люди та перебувала адміністрація, яка представляла литовську і польську верхівку влади. Там же встановили перший у Києві баштовий годинник, яким жителі неймовірно пишалися. Якраз у цій башті розташовувався київський гарнізон, а також жив годинникар — він носив спеціальну уніформу із спеціальної тканини, що було предметом заздрості у городян.
Чому його немає на горі зараз? Згорів, бо був дерев‘яний? Зруйнували? Так, до того ж, усе разом. Спочатку його спалили війська кримського хана, які захопили Київ 1482 року. Люди його відновили, бо замок був єдиним прихистком для жителів нижнього міста під час набігів ворогів, тому вони ретельно за ним стежили, відбудовували та укріплювали. Назавжди його було знищено козаками Богдана Хмельницького 1651 року, а перед тим ретельно обміряно й обписано. А горі лишилася його назва.
Минулий подкаст був присвячений історії Андріївської церкви.
Детальніше про подкаст
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
