Сьогодні у Києві відбулася друга зустріч в рамках Форуму організацій громадянського суспільства «2020:рік трансформацій і викликів», організованого Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Найбільшим цьогорічним викликом для урядів країн і суспільства загалом стала пандемія і пов'язані з нею карантинні обмеження. Учасники панелі «Громадянське суспільство в умовах пандемії COVID-19» розповідали про плюси та мінуси нових реалій, ділилися своїми напрацюваннями щодо альтернативних платформ для спілкування та ведення проєктної діяльності.
Досвід обговорення проєкту Національної стратегії онлайн
Найбільше обмеження вплинули на взаємодію органів влади з представниками громадянського суспільства, зокрема, на проведення заходів, зазначила Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуюча відділом сприяння розвитку громадянського суспільства та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
«Перехід онлайн дає можливість об'єднати представників з усіх регіонів, але не дає відчути живу реакцію учасників обговорення. Місяць пропрацьовували, як зробити процес обговорення максимально інклюзивним. Близько 20 заходів проводили в різних форматах, випробували 10 різних платформ, щоб віднайти ефективні можливості співпраці», — розповіла вона.
За словами Наталії Окші, зараз уряд напрацьовує проєкт нової стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. Для залучення до обговорення людей, створили громадську урядову платформу. Всі бажаючі могли зареєструватися і приєднатися до робочої групи при Секретаріаті. Таким чином долучилися близько 200 осіб — представники органів виконавчої влади, громадянського суспільства, науковців, які спільно розробляли перший драфт проєкту національної стратегії. Далі пройшли обговорення з представниками різних регіонів. Після опрацювання результатів громадських обговорень, проєкт національної стратегії розгляне уряд, далі вона буде затверджена президентом.
«Ще один виклик в умовах ковіду — це складність у проведенні засідань громадських рад і установчих зборів. Є два шляхи формування складу громадських рад — установчі збори та електронне голосування. В першому варіанті проведення голосування в електронному вигляді законодавством не передбачені, — звернула увагу Наталя Окша. — Секретаріат і Мінцифри працюють над створенням системи електронного голосування. Загалом це буде платформа "Взаємодія" з різними інструментами та сервісами для взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства:онлайн консультації, подання запитів на проведення громадської експертизи тощо».
Збільшується доступ до інструментів участі
Протягом останніх кількох десятків років процеси партисипації мали позитивну динаміку. 2020-й став першим роком, коли спостерігається регрес у цій сфері. Перший заступник директора КП «Центр публічної комунікації та інформації» Дмитро Кулібаба розповів, що кількість круглих столів у Києві зменшилась вдвічі, форумів та конференцій — у 6 разів.
«Поруч із негативними тенденціями є й позитивні: відбувається діджиталізація, і завдяки цьому збільшується доступ до інструментів участі. Розробники платформ в Україні, які полегшують громадянам доступ до участі в управлінні містами, фіксують збільшення користувачів цих платформ на 30%. Зокрема, це електронні петиції, Громадський бюджет, електронні консультації тощо, — зазначив Дмитро Кулібаба. — Також світовою тенденцією є самоорганізація населення. У цьому велику роль відіграли соціальні мережі, а також волонтерські штаби, які допомагали боротися з наслідками пандемії».
Серед викликів, які стоятимуть у майбутньому, це відновлення офлайн інструментів участі, діджиталізація людей похилого віку та специфічних груп, які не користуються Інтернетом.
«Ми постали перед великими викликами. Думаю, наступний рік буде роком нових інструментів участі, які під час пандемії активніше залучатимуть громадськість до міської політики», — підсумував Дмитро Кулібаба.
Пандемія обмежила громадянські права
Про реакцію активних киян на початку пандемії розповів голова Громадської ради при КМДА Богдан Назаренко:
«У березні, як тільки оголосили карантин, ми створили 11 штабів: 10 районних та 1 загальний. Також у місті було 2 штаби, які очолювали Марина Хонда і Максим Бахматов. Ми активно співпрацювали з Єдиним центром координації дій для допомоги малозахищеним верствам населення. Допомагали організовувати транспорт для медиків і соцпрацівників. Також були готові організовувати охорону різних об’єктів, бо побоювалися, що у місті можуть фіксувати випадки мародерства, але, на щастя, до цього не дійшло».
За його словами, пандемія суттєво обмежила громадські права. Насамперед у зв’язку із карантином, доступ у приміщення органів влади обмежений, тому активісти не можуть зайти та проконтролювати, як зареєстрували те чи інше звернення. Документи пропонують залишати у спеціальних скриньках. Тому важко проконтролювати, чи запустився той чи інший процес. Також відчувається обмеження на проведення масових заходів, у тому числі на проведення протестів.
«Як громадське суспільство реагує на ці виклики? Перше – пасивністю, цинізмом та байдужістю, це помітно по низькій явці на місцевих виборах. Друге – масовий перехід в онлайн, бо люди хвилюються за своє здоров’я, і третє, як бачимо, — зріє протест громадян», — зауважив Богдан Назаренко.
Виклики для громадських організацій
Ще на початку карантину ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину ІСАР Єднання провів дослідження, як громадські організації справляються з викликами пандемії.
«Тоді багато організацій опинилися в ситуації, коли немає обладнання, щоб працювати віддалено, хтось не вмів, комусь було цінно мати спільний простір для миттєвого вирішення питань. Найбільша проблема постала перед тими організаціями, які надавали соціальні послуги, наприклад, допомагали жінкам, які потерпають від домашнього насильства. Це неможливо перевести онлайн, — поділилася Вікторія Алієва, керівниця досліджень ІСАР Єднання. — Зараз запустили другу хвилю дослідження, щоб зрозуміти які програми та прийоми спрацювали. Результати презентуємо 17 грудня на форумі. Також ми розвиваємо програму "Фонди громад", де громади вчаться акумулювати фінансовий ресурс всередині, тобто займаються локальним фандрейзінгом. І була мобілізація, за досить короткий час громадам вдалося акумулювати близька 4 мільйонів гривень».
За її словами, в майбутньому буде важлива гнучкість, адаптивність, вміння швидко реагувати та аналізувати отриманий досвід. А найбільшим викликом буде подолання недовіри та атомізації в суспільстві.
Нові інструменти взаємодії: гейміфікація та віртуальний простір
У вересні фундація соціальних інновацій "З країни в Україну" успішно провів перший у світі форум громадянського суспільства у гейміфікованому просторі — інтелектуальну гру-дискусію "Нове суспільство" для активістів Донеччини, Луганщини, Приазов'я та Причорномор'я. Про новий формат розповів Денис Блощинський, співзасновник фундації соціальних інновацій “З країни в Україну".
«Події з офлайну не переноситься в онлайн. Працюють інші механізми сприйняття, взаємодії з людьми. Ми дійшли до висновку, що для досягнення результатів ми маємо відтворити в онлайн просторі два аспекти: спільне створення сенсів та комунікація, взаємодія, — зауважив він. — Їх ми вирішили реалізувати за допомогою нестандартних інструментів. Це створення гейміфікованого віртуального світу, в якому застосовується механіка офлайнових івентів: учасники мають переміщуватися з точки А в точку Б, об'єднуватися в групи і спілкуватися, спостерігати і ділитися враженнями, коментувати події. Для цього ми створили віртуальний всесвіт з конференц-залами, виставками, активностями. А для створення спільних сенсів запустили Телеграм-канали, зробили контент — інформаційні матеріали, книжки, лекції, тести. таким чином підготувати учасників до того, що буде відбуватися».
Дитячий садок онлайн викликав аншлаг
На початку пандемії "Освітній Хаб міста Києва" у рамках Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19 створив платформу з безкоштовної психологічної підтримки громадян. Щодня туди надходило по 100 звернень, розповіла директорка хабу Марія Богуслав.
«Ми проаналізували всі звернення і визначили лідера: «Як справитися зі стресом, коли вдома вся родина, зокрема троє дітей?». Тому ми створили проєкт «Дитячий садок онлайн», — зазначає пані Марія. — Тричі на день ми викладали півгодинні відеоролики, приміром, казка-йога, англійська мова і малювання. Це викликало аншлаг і вже першого дня зібрало на сайті 100 тисяч відвідувачів».
Наступна зустріч в рамках форуму на тему "Неформалізовані інструменти громадської участі у сучасності" відбудеться 1 грудня о 14.30.
Під час першої зустрічі форуму обговорили, як краще організувати діалоговий майданчик «влада-громада»
Підготували Марія Катаєва, Наталка Марків, Ольга Косова. Фотографії Бориса Корпусенка
Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
