Впродовж останніх півтора року Київрада підтримала перейменування понад 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Також у межах дерусифікації була перейменована вулиця та провулок Сергія Чаплигіна у Шевченківському районі столиці.
Ці міські топоніми з’явилися в історичній місцевості Сирець ще у першій половині XX століття. Вулиця спершу мала назву 440 Нова, а з 1944 року отримала назву Кривоносівська.
За 11 років вулиця та провулок змінили назву на честь російського радянського вченого, математика Сергія Чаплигіна.
Кияни обрали нову назву топонімів на честь видатного українського вченого. Фото з відкритих джерел
З метою деколонізації столичної топоніміки шляхом рейтингового електронного голосування в додатку «Київ Цифровий» були запропоновані альтернативні назви для цієї вулиці. Серед варіантів щодо перейменування найбільшу кількість голосів набрала пропозиція — Академіка Олексія Івахненка.
За результатами голосування та на основі експертних висновків депутатський корпус Київської міської ради підтримав рішення щодо перейменування вулиці та провулку Чаплигіна на честь видатного українського вченого в галузі автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання світового рівня, академіка НАН України Івахненка Олексія Григоровича.
Олексій Івахненко у віці 3 років. Фото з відкритих джерел
Батьки вченого: Марія та Григорій. Фото з відкритих джерел
Майбутній вчений народився 30 березня 1913 року в місті Кобеляки Полтавської губернії в родині вчителя математики місцевої гімназії. За дев’ять років родина переселяється до Києва.
У 1932 році юний Олекса закінчив Київський енерготехнікум і два роки відпрацював інженером на Уралі, на будівництві найбільшої в радянському союзі Березняківської ТЕЦ. Тут він уперше на практиці займався налагодженням автоматичних систем регулювання електрогенераторів та регуляторів пари в котлах високого тиску, що надалі визначило напрям його наукових досліджень.
Олексій Івахненко у 1932 році. Фото з відкритих джерел
Олексій Івахненко після завершення навчання у 1938 році. фото з відкритих джерел
З 1934-1938 року Олексій здобуває вищу освіту в ленінградському електротехнічному інституті. Після завершення навчання молодий вчений працює у Всесоюзному електротехнічному інституті в москві, де продовжує роботу над проблемами автоматичного регулювання в лабораторії під керівництвом Сергія Лебедєва. У цей час вчений публікує свою першу наукову статтю про термоелементи, а у 1943 році захищає свою кандидатську дисертацію.
Після звільнення України в 1944 році, вчений повертається до Києва де працює старшим науковим співробітником спершу в Інституті будівельної механіки Академії наук УРСР, потім — в Інституті енергетики Академії наук УРСР.
З 1944 р. — кандидат технічних наук, з 1954 р. — доктор технічних наук. З 1964 р. призначений завідувачем відділу комбінованих систем керування Інституту кібернетики АН УРСР. Одночасно працює в Київському політехнічному інституті спочатку доцентом, а з 1961 р. — професором кафедр автоматики та телемеханіки, а також технічної кібернетики.
Олексій Івахненко став засновником фундаментального наукового напряму — розробки і впровадження методів індуктивного аналізу, моделювання і прогнозування складних процесів, зокрема і на основі запропонованого методу групового урахування аргументів (МГУА).
Також вчений розробив нові принципи та пристрої автоматичного регулювання швидкості електродвигунів та розрахунку систем з магнітними підсилювачами. Загальновизнаними є його досягнення в теорії інваріантності та теорії комбінованих систем автоматичного керування, що працюють за принципом компенсації вимірюваних збурень.
Він є автором першої вітчизняної монографії з технічної кібернетики, яка неодноразово перевидавалася за кордоном.
Олексій Івахненко з Миколою Амосовим та Віктором Глушковим. Фото з відкритих джерел
У 1984 році у США видано колективну монографію американських і японських учених з характеристикою та прикладами ефективного застосування МГУА в різноманітних прикладних галузях.
Також ім’я вченого було широко відоме в багатьох країнах світу, а його наукові праці перекладалися англійською, німецькою, польською, болгарською, румунською та китайською мовами.
Винятково важливу роль у формуванні, становленні та розвиткові української школи автоматичного керування відіграє спеціалізований науковий журнал «Автоматика», головним редактором якого у 1963-1989 роках був Олексій Івахненко.
Зараз цей часопис є міжнародним та має назву «Проблеми управління та інформатики». Він перекладається англійською мовою і перевидається у США.
Усього видатний вчений залишив після себе понад 40 монографій та 500 наукових статей. Також під його керівництвом в КПІ та Інституті кібернетики підготували й успішно захистили кандидатські дисертації близько 200 молодих науковців і майже 30 його учнів захистили докторські дисертації, створивши згодом свої власні авторитетні наукові школи.
У 1997 році Олексій Івахненко разом із групою вчених отримав Державну премію України за цикл робіт з інформаційних технологій в галузі штучного інтелекту.
З учнями та колегами на конференції у Празі, 2001 рік. Фото з відкритих джерел
У березні 2003 року українська наукова спільнота широко відзначала його 90 річний ювілей. Також видатний вчений отримав почесне звання Академіка НАН України. До останніх днів він продовжував активно працювати, щедро генеруючи оригінальні наукові ідеї та результати.
«Олексій Григорович Івахненко — це яскравий приклад ученого з загостреним чуттям нового, блискучою науковою інтуїцією, який щедро генерував оригінальні наукові гіпотези та ідеї…Неодноразово він залишав „насиджену“ і далеко не вичерпану галузь науки та починав практично „з нуля“ орати нову цілину, незмінно домагаючись нового успіху. Для всіх нас він завжди був справжнім збурювачем спокою і невичерпним генератором нових наукових ідей», — згадували видатного вченого його колеги.
За їхніми спогадами, він був унікальним вченим із загостреним почуттям нового й видатною науковою інтуїцією.
Олексій Івахненко пішов з життя 16 жовтня 2007 року у віці 94 років. похований на Байковому цвинтарі у Києві.
***
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Нові адреси: вулиця Академіка Кухаря в Деснянському районі.
Вчений був видатним фахівцем у галузі тонкого органічного синтезу і біоорганічної хімії, засновник нового наукового напряму — хімія біорегуляторних процесів, авторитетний дослідник екологічних і ресурсоощадних аспектів енергетики.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
